№ 2а-3501/10/2370
16.08.2010 р. м. Черкаси
10 год. 15 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішень,
Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області №251 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 1017 грн. 86 коп. та пені в розмірі 10 грн. 18 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року та №252 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 271 грн. 89 коп. та пені в розмірі 2 грн. 72 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»застосував штрафні санкції та нарахував пеню згідно оскаржуваних рішень в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
09.08.2010 року від дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»надійшов відзив на заперечення УПФУ, згідно якого позивач просить позов задовольнити, справу розглядати без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки (а. с. 35).
30.07.2010 року на адресу суду від управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області надійшло заперечення, згідно якого відповідач просить провадження в справі закрити, в задоволенні позовних вимог за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області від 09.06.2010 року №209, №220 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником або органом Пенсійного фонду»відмовити повністю, за їх безпідставністю, справу розглянути без участі представника відповідача за наявними матеріалами по справі.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»зареєстроване як юридична особа 19.11.1991 року.
Відносно ДП ДАК «Хліб України»Потаське ХПП господарським судом Черкаської області було порушено провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів згідно ухвали від 28 вересня 2007 року по справі №01/4813 (а. с. 9).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.06.2010 року у справі №01/4813 продовжено строк процедури розпорядження майном ДП ДАК «Хліб України»Потаське ХПП та продовжено строк повноважень розпорядника майна боржника на шість місяців (а. с. 36 - 37).
ДП ДАК «Хліб України» Потаське ХПП зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
30.06.2010 року на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 251 та № 252.
Згідно рішення № 251 від 30.06.2010 року до відповідача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1017 грн. 86 коп. та нараховано пеню в розмірі 10 грн. 18 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року.
Рішенням № 252 від 30.06.2010 року до відповідача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 271 грн. 89 коп. та нараховано пеню в розмірі 2 грн. 72 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року.
Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями позивач вказує, що згідно вимог частини 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки провадження у справі про банкрутство господарським судом припинено не було, дія мораторію є дійсною станом на день звернення до суду, тому будь-яке нарахування штрафів чи пені є незаконним.
Також позивач наполягає, що мораторій на задоволення вимог поточних кредиторів поширюється на них винятково у частині припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, з урахуванням вимог 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, вказана норма визначає конкретний період часу, протягом якого не нараховуються штраф та пеня, а також не застосовуються інші санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів. Цей період часу лише відповідає терміну дії мораторію і ніяк не пов'язаний із поняттям мораторію.
Заперечень проти позовних вимог дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»щодо скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області №251 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 1017 грн. 86 коп. та пені в розмірі 10 грн. 18 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року та №252 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство» в розмірі 271 грн. 89 коп. та пені в розмірі 2 грн. 72 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року суду відповідачем надано не було.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів»вживається у цьому Законі у тому значенні, що це є зупиненням виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з частиною 1 статті 11 та частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною 7 цієї статті дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Тому треба враховувати, що дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.
Абзацом 4 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що за змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
В даному випадку штрафні санкції та пеня застосовані за порушення вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.
З системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом -«Закон № 1058-IV»).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.
Стаття 20 Закону № 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 4 ст. 18 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду до страхувальників застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 51, 71, 72, 128 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області №251 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 1017 грн. 86 коп. та пені в розмірі 10 грн. 18 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року та №252 від 30.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 271 грн. 89 коп. та пені в розмірі 2 грн. 72 коп. за період з 21.06.2010 року по 22.06.2010 року.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О. Кульчицький