Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 липня 2010 р. № 2-а- 8604/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Секретаря - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін:
позивача -Пузикової М.Д.
відповідача -Павленка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС” до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІС" (надалі -ТОВ „ХІС”) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.05.2009р. №0004732301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України сплачене державне мито.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 19.05.2009 року відповідачем на підставі висновків акту перевірки Сімферопольської філії ТОВ фірми «ХІС»(залу гральних автоматів, який розташований в м. Херсон, вул. Суворова, 1-А, кв.7), проведеної фахівцями ДПА у Херрсонській області, прийнято оскаржуване рішення №0004732301 про застосування до ТОВ "ХІС" на підставі п.2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі -Закону про РРО) штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700,00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону про РРО. Вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі неналежної, упередженої і необ'єктивної оцінки доказів, викладених у Акті перевірки, а тому не є правомірним. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував з посиланням на матеріали перевірки та зазначив, що встановлене під час перевірки фахівцями ДПА у Херсонській області господарської одиниці позивача порушення п.1 ст.3 Закону про РРО (проведення операцій через РРО (гральні автомати у кількості 5 штук), які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи) підтверджене актом перевірки № 0337/21/22/23/34391649 від 09.04.2009 року. Вказав на те, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої пунктом 2 статті 17 Закону про РРО фінансової санкції (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), помноженої на кількість таких автоматів, незалежно від того, в якій формі приймаються ставки в таких автоматах (банкноти, монети, жетони або встановлені спеціальним ключем кредити). Отже, на думку представника відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було законно прийнято та направлено позивачеві рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.05.2009р. №0004732301 у розмірі 1700,00 грн. (20х17,00 грн.х5).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.04.2009 року фахівцями ДПА у Херсонській області на підставі направлення № 000415/237 від 06.04.2009 р. проведена перевірка Сімферопольської філії ТОВ фірми „ХІС” - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 1-А, кв.7 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт за № 0337/21/22/23/34391649 від 09.04.2009 року.
В акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону про РРО -в перевіреному залі гральних автоматів для наданні послуг в сфері грального бізнесу використовувались не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи гральні автомати у кількості 5 штук, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання та через які проводились розрахунки та надавались послуги азартної гри.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем по справі прийнято спірне рішення від 19.05.2009р. №0004732301 про застосування до ТОВ "ХІС" відповідно до п. 2 ст. 17 зазначеного Закону штрафних (фінансових) санкцій у розмір 1700,00 грн.
Позивач, не погодившись з винесеним рішенням, оскаржив його до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. За результатами розгляду первинної та повторних скарг, рішення залишилось без змін, а скарги -без задоволення.
Судом встановлено, що за висновками акту перевірки № 0337/21/22/23/34391649 від 09.04.2009 року порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону № 265/95 полягало у застосуванні господарською одиницею ТОВ "ХІС" в приміщенні залу гральних автоматів 5 не зареєстрованих, не опломбованих, не фіскалізованих гральних автоматів, які в автоматичному режимі за готівкові кошти надають послуги в сфері грального бізнесу.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно із ст. 1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Виходячи зі змісту положень ст. 2 Закону про РРО, під реєстратором розрахункових операцій слід розуміти пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Як вбачається з положень ст. 12 Закону про РРО, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 9 ст. 2 Закону про РРО визначено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Судом встановлено, що позивач в господарській одиниці, розташованій за адресою : м. Херсон, вул. Суворова, 1-А, кв.7 використовує реєстратор розрахункових операцій типу SAMSUNG ER 350F STU 07 (реєстраційне посвідчення № 0109008976) зареєстрований у м. Херсоні (п.2.1.1), через який проводилися розрахункові операції у сфері надання послуг залом гральних автоматів (п.2.2.12 акту перевірки).
Суд вважає за необхідне відмітити, що в акті перевірки зафіксовано внесення ставки - 20 грн. з використанням РРО типу SAMSUNG ER 350F STU 07. В п.2.1.1. зафіксовано використання в залі гральних автоматів РРО типу SAMSUNG ER 350F STU 07 (заводський номер -КК 00000306, фіскальний -номер 0109008976); в п.2.2.9 - переведення РРО у фіскальний режим роботи; в п.2.2.11. - наявність і цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого РРО, пломби серії ВК № 397143, № 397142; в п.2.2.13 - відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків і в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при кабінеті Міністрів від 14.03.2005р. № 19 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахунково-касових операцій. Відповідно до Державного реєстру, реєстратор типу SAMSUNG ER 350F STU 07 внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахунково-касових операцій із вказаною сферою використання: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних автоматів.
За таких обставин, суд вважає висновки ДПІ про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону про РРО такими, що по-перше : не відповідають змісту норми права, які, як зазначено в акті перевірки, порушив позивач при здійсненні своєї господарської діяльності; по-друге, фактичним обставинам справи.
Суд зауважує, що в акті перевірки перевіряючі вказують на факт знаходження 5-ти гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121), у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.
При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Відповідно до Постанови КМУ від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг) іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Так, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами були розроблені Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом і оформлені Додатком №4 до протокольного рішення комісії 27.06.2002р. № 13.
Виходячи зі змісту положень Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298 (далі Порядок № 614), гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій та повинен бути зареєстрований відповідно до норм наведеного Порядку № 614.
Суд зауважує, що в п. 2.1. Порядку № 614 вказано, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування.
Судом встановлено, що станом на дату проведення перевірки (09.04.2009 року) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 571 від 10 вересня 2008 року в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, містить модель РРО типу SAMSUNG ER 350F STU 07, що використовувалася в залі гральних автоматів ТОВ "ХІС", який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 1-А, кв.7. Зазначений факт також зафіксований в акті перевірки № 0337/21/22/23/34391649 від 09.04.2009 року та не заперечується представником відповідача.
З викладеного можна зробити висновок, що позивачем проводилася господарська діяльність за вказаною у акті перевірки адресою із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 17 Закону про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Актом перевірки від 09.04.2009р. не встановлено факт власне застосування 5 (п'яти) гральних автоматів (реєстраторів розрахункових операцій), тобто не встановлено факту проведення чи непроведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги), а констатовано лише наявність в приміщенні залу гральних автоматів 5 (п'яти) гральних автоматів, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання, не були зареєстровані, не опломбовані та не переведені в фіскальний режим роботи, що само по собі не є порушенням вимог наведеної норми права.
Зі змісту ст. 2 Закону про РРО вбачається, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Із вищевикладеного можна зробити висновок про те, що для застосування штрафної санкції до позивача відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, крім встановлення факту знаходження в залі власне гральних автоматів, потрібно ще і встановити факт здійснення на конкретних гральних автоматах розрахункової операції.
Відповідно до п.1.7. Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному конкретному випадку відсутній сам факт проведення розрахункової операції на кожному з 5-ти гральних автоматів, що є основною і необхідною передумовою для застосування штрафної санкції у відповідності із п.2 ст.17 Закону про РРО.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності при застосуванні тих чи інших автоматів проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок обов'язкової фіскалізації автоматів. Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, розрахункові операції за готівку проводяться позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операції, відтак порушення ним п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" суд не вбачає.
Слід також відмітити, що розмір фінансових санкцій, встановлений законодавцем в положеннях п.2 ст.17 Закону про РРО, дорівнює двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., тоді як відповідач застосовуючи до позивача вищенаведену норму права, визначає розмір штрафних санкцій -1700,00 грн., тобто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів за кожен із 5 гральних автоматів. А відтак, застосування до позивача штрафних санкцій понад зазначену суму є незаконним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було безпідставно застосовано штрафні санкції у відповідності із п.2 ст.17 Закону про РРО до ТОВ „ХІС” згідно із рішенням від 19.05.2009р. №0004732301.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність висновків акту перевірки щодо встановлення порушення п. 1 ст. 3 Закону про РРО, на підставі якого винесено спірне рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 19.05.2009 року № 0004732301 про застосування до ТОВ фірми "ХІС" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700, 00 грн. прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення є документально та нормативно обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з Держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС” до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.05.2009 року № 0004732301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС”, код 24472040 державне мито у розмірі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 29.07.2010 року.
Суддя Перцова Т.С.