Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Філатова В.М., Буніна О.І.,
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 9 грудня 2005 року, яким засуджені:
ОСОБА_1,
21 липня 1979 року народження,
громадянин України, раніше несудимий,
- за ст. 365 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади по здійсненню державного контролю строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_2,
12 червня 1977 року народження,
громадянин України, раніше несудимий,
- за ст. 27 ч. 5, 365 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
В апеляційній інстанції справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за таких обставин.
ОСОБА_1, будучи дільничним державним інспектором Південного державного басейнового управління охорони відтворення водних живих ресурсів та регулювання риболовства, виконуючи функції представника влади по здійсненню державного контролю в сфері охорони та використання водних ресурсів, 13 червня 2005 року приблизно о 16 годині, виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, представившись інспектором рибоохорони, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який сприяв перевищенню ним влади шляхом усуненням перешкод з боку потерпілого ОСОБА_3, а саме: долав його опір, викликаний незаконними діями ОСОБА_1 на автодорозі Херсон - Красноперекопськ - Сімферополь поблизу стели “Цюрупинськ», умисно з корисливих спонукань з метою заволодіння виловленими ОСОБА_3 водними живими ресурсами - раками, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні ОСОБА_3 декількох ударів долонею по обличчю та руці, заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, після чого незаконно заволоділи грошовими коштами та іншим майном на загальну суму 115 грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушує питання про скасування постановленого щодо засуджених вироку в частині призначеного їм покарання, оскільки вважає, що воно призначено з порушенням вимог закону.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону.
Як видно із вироку, висновок про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах, яким дана оцінка, що не оспорюється у поданні.
Проте вирок підлягає скасуванню, оскільки суд неправильно застосував кримінальний закон.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання» визнавши підсудного винуватим у вчиненні кількох злочинів, відповідальність за які передбачена різними статтями Кримінального кодексу чи частинами статей, суд повинен призначити додаткове покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.
Суд же в порушення роз'яснень Пленуму Верховного Суду України призначив ОСОБА_1 додаткове покарання, лише за сукупністю злочинів, що є неприпустимим.
Крім того, суд при призначенні ОСОБА_2 покарання грубо порушив вимоги п. 8 вищевказаної постанови, оскільки фактично застосував вимоги ст. 69 КК України до покарання призначеного за правилами ст. 70 КК України, не застосувавши додаткове покарання засудженому.
Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_2 нижче від найнижчої межі суд в резолютивній частині вироку взагалі не послався на вказану норму закону.
За таких обставин вирок суду щодо засуджених підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.
Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 9 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Синявський О.Г. Філатов В.М. Бунін О.І.