Рішення від 12.07.2010 по справі 2-3713/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 2-3713/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Бурлаченко Д.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Левчука Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холтек Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та виплати компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Холтек Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та виплати компенсації, мотивуючи тим, що сторони перебували в трудових правовідносинах. 1 квітня 2010 року позивача ТОВ «Холтек Україна» звільнено з посади головного бухгалтера за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Проте, з позивачем не проведено остаточний розрахунок при звільненні, а саме не виплачено компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 11 066 грн. 81 коп. (виплачено лише 26 квітня 2010 року) та відповідно до гарантійного листа не виплачено два місячних оклади. Тому, позивач звернулася до суду з позовом та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 23 200 грн., рішення по якому допустити до негайного виконання та два місячних оклади відповідно до гарантійного листа в розмірі 60 000 грн., а всього 83 200 грн.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 25 962 грн. 20 коп. середнього заробітку за період затримки остаточного розрахунку при звільненні (22 дні за період з 1 по 23 квітня 2010 року), 69 822 грн. 52 коп. з розрахунку 2 місячних окладів відповідно до гарантійного листа, 12 000 грн., понесених позивачем витрат на правову допомогу, 7 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка проявилася в нервовому зриві в зв'язку з невчасним розрахунком при звільненні.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме визнали стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Що стосується інших позовних вимог, то представники відповідача їх не визнали, просили суд в задоволенні їх відмовити, як безпідставно заявлених.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що сторони перебували в трудових правовідносинах (а.с. 4).

Відповідно до наказу № 175 від 1 квітня 2010 року ТОВ «Холтек Україна» позивача звільнено з посади головного бухгалтера за згодою сторін (ст. 36 КЗпП України) з 1 квітня 2010 року та передбачено їй виплатити компенсацію за невикористану відпустку. З даним наказом позивач ознайомлена.

За поточною випискою по контрактам банку ПАТ «Сіті банк» на картку позивача 26 квітня 2010 року зараховано 11 066 грн. 81 коп. згідно відомості від 23 квітня 2010 року в якості компенсації за невикористану відпустку, що визнається і сторонами (а.с. 5-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (в день звільнення), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

В зв'язку з цим, як вбачається з довідки ТОВ «Холтек Україна» позивач за останні 2 місяці перед звільненням отримувала заробітну плату в розмірі: за лютий 2010 року - 35 906 грн. 58 коп., за березень 2010 року - 35 618 грн. 91 коп., а всього за 2 місяці 71 525 грн. 49 коп.

В ТОВ «Холтек Україна» передбачено 5-денний робочий тиждень, а відтак за лютий-березень 2010 року позивач пропрацювала 42 робочі дні (за виключенням вихідних та святкового дня 8 березня).

В зв'язку з цим, середньоденна заробітна плата позивача складає 71 525 грн. 49 коп. : 42 робочі дні = 1 702 грн. 99 коп.

Оскільки товариство не провело з позивачем повний розрахунок в день звільнення, то відповідно до умов ст. 117 КЗпП України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток з дня звільнення -1 квітня 2010 року по день фактичного розрахунку, тобто по 26 квітня 2010 року, що становить:

1 702 грн. 99 коп. х 17 робочих днів (25 календарних днів - 7 вихідних - 1 святковий день (4 квітня 2010 року, Великдень) = 28 950 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на суму 25 962 грн. 20 коп., хоча середній заробіток становить 28 950 грн. 83 коп., то суд дійшов до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку згідно з розрахунку позивача на суму 25 962 грн. 20 коп.

Також слід зазначити, що вимога позивача про допуск до негайного виконання рішення суду в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки це не передбачено ст. 367 ЦПК України.

Що стосується позовних вимог про стягнення компенсації при звільненні в розмірі 2 місячних окладів відповідно до гарантійного листа товариства, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки наказом про звільнення позивача з посади не передбачено її виплату, як і не передбачено ст. 44 КЗпП України (вихідна допомога). Крім того, гарантійний лист не є наказом, в ньому не передбачено за місяці якого року повинна бути виплачена позивачу компенсація при звільненні.

Що стосується позовних вимог про стягнення 7 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу в зв'язку з невчасно проведеним розрахунком при звільненні, то в цій частині позову також слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте, як вбачається з наданих представником позивача медичних довідок, нервові зриви позивача відбулися з 5 липня 2010 року, тобто через півтора місяці після виплати відповідачем компенсації за невикористану відпустку, а відтак її моральні страждання не доведені та не пов'язані з невчасним розрахунком.

Слід зазначити, що включення до позовних вимог 12 000 грн., понесених позивачем за отримання правової допомоги є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат і їх порядок відшкодування передбачений ст.ст. 84, 88 ЦПК України.

Проте, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційована в залежності від платника. Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, проте позивачем не надано такого розрахунку. Таким чином, договір про надання юридично-консультаційних послуг та додаток до нього, не можуть вважатись документальним підтвердженням судових витрат на правову допомогу та, що згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України виключає можливість стягнення вказаної грошової суми з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Ціна позову складала суму 95 784 грн. 72 коп. (25 962 грн. 20 коп. середнього заробітку за період затримки остаточного розрахунку при звільненні + 69 822 грн. 52 коп. з розрахунку 2 місячних окладів відповідно до гарантійного листа), суд дійшов до висновку про задоволення позову на суму 25 962 грн. 20 коп., що становить 27,10% від ціни позову.

Судовий збір, який би підлягав сплаті при подачі позову становив 957 грн. 84 коп. з розрахунку 1 % від ціни позову відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», хоча позивачем сплачено 1 147 грн. 85 коп. А тому, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 259 грн. 58 коп. та 32 грн. 50 коп., сплачених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з розрахунку 27,10% від суми задоволених позовних вимог.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 117, 237-1, 44 КЗпП України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 117, 237-1, 44 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холтек Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та виплати компенсації - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холтек Україна» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 25 962 грн. 20 коп., сплачені позивачем судовий збір в розмірі 259 грн. 58 коп., витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 32 грн. 50 коп., що разом складає 26 254 грн. 28 коп.

Рішення суду може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Попередній документ
10954225
Наступний документ
10954227
Інформація про рішення:
№ рішення: 10954226
№ справи: 2-3713/10
Дата рішення: 12.07.2010
Дата публікації: 03.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: