06 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/1571/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.
за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.
за участю представників сторін
від позивача - Гончаренко Н.А., адвокат
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам", м. Харків (вх. №179 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі № 922/1571/22 (повний текст складено та підписано 23.12.2022, суддя Добреля Н.С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" , м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м.Харків
про стягнення коштів
Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованим тарифом № 070472 від 26.09.2016 року у розмірі 5 206 115,58 грн, з яких основний борг 4 085 153,22 грн, 10% річних - 84 692,39 грн., втрат від інфляції 25 142,00 грн, пені в сумі 423 462,01 грн та штрафу у сумі 587665,96 грн. Витрати зі сплати судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 в задоволенні позову відмовлено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 4085153,22 грн основного боргу, 10% річних - 84 692,39 грн, втрат від інфляції 25 142,00 грн, пені в сумі 423 462,01 грн, 587665,96 грн. штрафу та 78091,73 грн судового збору.
В частині вимоги позивача про зазначення в рішенні суду про нарахування пені в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України - відмовлено.
Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, факт виконання позивачем умов договору щодо поставки електроенергії підтверджується матеріалами справи, а тому суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 070472 від 26.09.2016 в розмірі 4 085 153,22 грн підлягає задоволенню.
В свою чергу, судом перевірено надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених п. 6 Комерційної пропозиції) в сумі 84 692,39 грн та інфляційних нарахувань в сумі 25 142,00 грн та встановлено, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 423 462,01 грн та штрафу в розмірі 587 665,96 грн.
Відмовляючи позивачу зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування пені на суму основного боргу - 4 085 153,22 грн, починаючи з 17.09.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд вказав, що на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконуватись рішення суду.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.
12.01.2023 скаржником на адресу Східного апеляційного господарського суду поштою направлені доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022, у яких останній просить прийняти дані доповнення до апеляційної скарги ТОВ "Нью Систем АМ" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22 та врахувати їх при розгляді апеляційної скарги по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням доповнень до апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідач є оператором аеропорту «Харків» і аеродрому «Харків-Основа», які відповідно до вимог Закону України «Про критичну інфраструктуру» входять до переліку об'єктів критичної інфраструктури держави.
Оскільки в Україні введено воєнний стан та на території Харківської області відбуваються активні бойові дії, з метою охорони об'єктів критичної інфраструктури (аеропорт «Харків» і аеродром «Харків - Основа») Харківська обласна військова адміністрація і Військове командування Харківського гарнізону Міністерства оборони України запровадили тимчасові обмеження законних інтересів відповідача, які полягають в наступному.
24.02.2022 працівники відповідача були видалені з території аеродромного та аеропортного комплексу, яка була взята під охорону військовим командуванням, про це відповідача було повідомлено.
Крім того, відповідач неодноразово звертався до військової адміністрації з проханням дозволити доступ на територію підприємства, однак отримував повідомлення про неможливість доступу працівників підприємства на територію аеропорту до кінця дії воєнного стану.
Внаслідок зазначеного вище, управління об'єктом критичної інфраструктури з 24.02.2022 відповідач не здійснює, електричну енергію не споживає.
Враховуючи це, питання компенсації вартості споживання електричної енергії з 24.02.2022 і до часу закінчення воєнного стану слід адресувати до Харківської обласної військової адміністрації і Військового командування Харківського гарнізону Міністерства оборони України, які відповідно до вимог закону здійснюють управління і забезпечують захист об'єктів критичної інфраструктури - об'єктів аеропорту «Харків» і аеродрому «Харків - Основа», і є відповідальним за споживання електричної енергії на цих об'єктах.
Крім того, апелянт вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 423462,01 грн та штрафу у розмірі 587665,96 грн.
Скаржник звертає увагу на положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу з огляду на таке.
НКРЕКП постановою від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії» на період дії в Україні воєнного стану надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковим для застосування.
Так, п.п 16 п. 1 цієї постанови визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Скаржник зауважує, що період нарахування пені та штрафу позивачем заявлено такий, який, у тому числі, входить в період дії воєнного стану.
Також скаржник зазначає, що рішенням Дирекції товариства від 24.02.2022 було прийнято рішення про призупинення господарської діяльності товариства з 24.02.2022 і до припинення або скасування воєнного стану на території України, в передбаченому законом порядку.
Працівники товариства, які могли надати необхідну інформацію, що стосується предмету судової справи, у зв'язку з призупиненням діяльності не працюють, більш того, через відсутність доступу до робочих місць та до документів, товариство не має реальної фізичної можливості надати докази для спростування чи погодження з доказами по справі.
У зв'язку з цим, була відсутня можливість здійснити збір, подачу доказів, підготувати та погодити відповідь у встановлений судом термін.
Також скаржник не погоджується із стягненням суми боргу за Договором у зв'язку з запереченням факту отримання актів приймання-передачі товарів (наданих послуг) та рахунків на оплату.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22. Встановлено учасникам справи строк до 14.02.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 06.03.2023 о 14:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .
У строк, встановлений судом, позивачем через Електронний суд 14.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ «Нью Системс Ам» із доповненнями до скарги залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22 залишити без змін, як законне, обґрунтоване та таке, що відповідає збалансованості інтересів сторін.
Позивач у відзиві зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи № 922/1571/22 в суді апеляційної інстанції є фіксованим 10 000,00 грн, розмір яких визначений Додатковою угодою № 14 від 13.09.2022 до договору про надання правової допомоги № 16 від 03.05.2021.
Докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Просить здійснити у судовому засіданні огляд оригіналів наказу ТОВ «Нью Системс Ам» № 24 від 24.02.2022 про призупинення господарської діяльності та лист Харківського гарнізону Міністерства оборони України від 26.07.2022 за вих. № 83.
Відзив розглянутий судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи.
20.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.02.2023 у зв'язку із звільненням у відставку судді Зубченко І.В. сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 клопотання представника позивача, адвоката Гончаренко Наталії Андріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 922/1571/22, яке відбудеться 06.03.2023 о 14:45, задоволено.
06.03.2023 на електрону адресу Східного апеляційного господарського суду до початку судового засідання надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та оголошення перерви.
В клопотанні відповідач доводить до відома суд, що на даний час між відповідачем та позивачем розпочато перемовини щодо можливого мирового врегулювання спору та укладання між ними мирової угоди у даній справі, яку сторони планують укласти найближчим часом, після чого суду апеляційної інстанції буде передано спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди.
Розглянувши клопотання про відкладання розгляду справи та оголошення перерви суд апеляційної інстанції відмовляє в його задоволенні з наступного.
За приписами частин 1- 4 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням між сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін у вчиненні відповідних дій. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
З аналізу наведених приписів Господарського процесуального кодексу України вбачається, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача повідомив суд, що відповідач не звертався до позивача з будь-якими пропозиціями щодо врегулювання даного спору шляхом укладення мирової угоди. Позивач не має наміру врегульовувати спір шляхом укладення з відповідачем мирової угоди.
В матеріалах справи відсутні докази звернення до суду із спільною заявою про намір укласти мирову угоди по даному спору.
Встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь-яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та здійснити перевірку рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, оскільки жодних підстав вважати, що спір не може бути вирішено в даному засіданні не вбачається.
Окрім того, колегія суддів окремо зауважує, що намагання відповідача вирішити спір у позасудовому порядку може бути здійснені на стадії виконавчого провадження.
Також, представник позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу апеляційну скаргу та просив суд рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до ч. 12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, колегія суддів, враховуючи наведене положення та приймаючи до уваги, що явка сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні.
Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічного засобу та був складений протокол судового засідання відповідно до вимог ст.ст.222, 223 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
26 вересня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Барвінок» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Системс Ам» (відповідач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованим тарифом № 070472 (далі - Договір) (т.1, а.с.53-59).
Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник (ПрАТ "ЕК "Барвінок") зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач ТОВ "Нью Системс Ам" своєчасно сплачувати за поставлену електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.
Підпунктом 2.3.8. пункту 2.3 Договору Споживач зобов'язався сплачувати за поставлену електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до договору, в редакції Додаткової угоди №2019-1 від 04.06.2019 року) визначено, що Споживач зобов'язаний розглянути наданий Постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від Постачальника, і повернути один примірник Постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення Споживачу.
Пунктом 3 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору, в редакції Додаткової угоди №2019-1 від 04.06.2019 року), передбачено наступний спосіб оплати:
"Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі рахунків, виставлених Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в наступному порядку:
- перший платіж - у розмірі 25% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 1-го вівторка місяця поставки електричної електроенергії;
- другий платіж - у розмірі 25% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 2-го вівторка місяця поставки електричної електроенергії;
- третій платіж - у розмірі 25% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 3-го вівторка місяця поставки електричної електроенергії;
- четвертий платіж - у розмірі 25% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 4-го вівторка місяця поставки електричної електроенергії;
- остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим..".
Також п. 4 Комерційної пропозиції, визначено, що рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначені в п. 3 таблиці комерційної пропозиції.
Яке зазначав позивач рахунки на оплату надсилались Споживачу електронною поштою на адресу: estop@hrk.aero:
21.03.2022 року на доплату за лютий 2022 року № 4001 від 21.03.2022 за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії, № 4002 від 21.03.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
21.03.2022 року рахунки за березень 2022 № 4003, № 4004 від 21.03.2022 за електричну енергію, № 4005, № 4006 від 21.03.2022 за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії, № 4007, № 4008 від 21.03.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
14.04.2022 за квітень 2022 року: № 5269, № 5270, № 5271 від 14.04.2022 за електричну енергію, № 5272, № 5273, № 5274 від 14.04.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 5275, № 5276, № 5277 від 14.04.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
13.05.2022 за травень 2022 року: № 6586, 6587, 6588 від 13.05.2022 за електричну енергію, № 6589, № 6590, № 6591 від 13.05.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 6592, № 6593, № 6594 від 13.05.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
15.06.2022 за червень 2022 року: № 7837, 7838, 7839 від 15.06.2022р. за електричну енергію, № 7840, № 7841, № 7842 від 15.06.2022р. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 7843, № 7844, № 7845 від 15.06.2022р. компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
21.06.2022 відповідачу направлялись рахунки за загальну суму заборгованості з наданих послуг позивачем за період лютий - травень 2022 року № 8061 від 21.06.2022 за електричну енергію, № 8062 від 21.06.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 8063 від 21.06.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії.
13.07.2022 за червень 2022 року: № 8948 від 13.07.2022 за електричну енергію, № 8949 від 13.07.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 8950 від 13.07.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
13.07.2022 за липень 2022 року: № 8951, 8952, 8953 від 13.07.2022 за електричну енергію, № 8954, № 8955, № 8956 від 13.07.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 8957, № 8958, № 8959 від 13.07.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії;
08.08.2022 за липень 2022 року: № 9829 від 08.08.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії, № 9828 від 08.08.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії, № 9827 від 08.08.2022 за електричну енергії.
Таким чином, як зазначав позивач, терміни для сплати остаточних рахунків сплинули 28.06.2022 року за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, 20.07.2022 за червень 2022 року, 15.08.2022 за липень 2022 року відповідно.
В свою чергу, як вказував позивач, відповідачем оплата за надані послуги з постачання електроенергії виконувались не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв'язку з чим, у відповідності до умов Договору обліковується заборгованість Споживача перед Постачальником, яка виникла на підставі Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг:
- електроенергія за лютий 2022 року № 00000000658 від 28.02.2022 на суму 3 972,68 грн з ПДВ;
- електроенергія за лютий 2022 року № 00000000659 від 28.02.2022р на суму 2 039 699,65 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року № 1021 від 28.02.2022 на суму 642,48 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року № 1022 від 28.02.2022 на суму 329 867,06 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року №1023 від 28.02.2022 на суму 1 710,06 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року №1024 від 28.02.2022 на суму 877 997,63 грн з ПДВ;
- електроенергія за березень 2022 року № 00000000991 від 31.03.2022 на суму 178 437,31 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року №1577 від 31.03.2022 на суму 26 706,91 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року №1578 від 31.03.2022 на суму 71 085,01 грн з ПДВ;
- електроенергія за квітень 2022 року № 00000001385 від 30.04.2022 на суму 159 076,01 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року №2169 від 30.04.2022 на суму 23 497,02 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року №2170 від 30.04.2022 на суму 62 541,35 грн з ПДВ;
- електроенергія за травень 2022 року № 00000001745 від 31.05.2022 на суму 231 137,26 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року №2911 від 31.05.2022 на суму 34 950,84 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року №2724 від 31.05.2022 на суму 93 027,64 грн з ПДВ;
- електроенергія за червень 2022 року № 00000001983 від 30.06.2022 на суму 148 230,59 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року №3231 від 30.06.2022 на суму 22 542,23 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 року №3230 від 30.06.2022 на суму 59 999,99 грн з ПДВ;
- електроенергія за липень 2022 року № 00000002461 від 31.07.2022 на суму 177 776,28 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за липень 2022 року №4048 від 31.07.2022 на суму 23 183,46 грн з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 року № 3977 від 31.07.2022 на суму 61 706,74 грн з ПДВ.
Вищезазначені акти також направлялись за допомогою програмного забезпечення програмного забезпечення "M.E.Doc" 13.03.2022 за лютий 2022 року, 12.04.2022 за березень 2022 року, 09.05.2022 за квітень 2022 року, 10.06.2022 за травень 2022 року, 08.07.2022 за червень 2022 року, 07.08.2022 за липень 2022 року відповідно.
Таким чином, сума заборгованості за розрахунком позивача станом на 16.09.2022 становить (за період лютий 2022 року - липень 2022 року) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 070472 від 26.09.2016 всього 4 085 153,22 грн., у т.ч.:
- електрична енергія на суму 2 675 502,69 грн:
за лютий 2022 року - 1 780 845,24 грн. - залишок заборгованості за розрахунковий період; за березень 2022 року - 178 437,31 грн; за квітень 2022 року - 159 076,01 грн; за травень 2022 року - 231 137,26 грн; за червень 2022 року - 148 230,59 грн; за липень 2022 року - 177 776,28 грн;
- компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 378 851,17 грн:
за лютий 2022 року - 247 970,71 грн - залишок заборгованості за розрахунковий період; за березень 2022 року - 26 706,91 грн; за квітень 2022 року - 23 497,02 грн; за травень 2022 року - 34 950,84 грн; за червень 2022 року - 22 542,23 грн; за липень 2022 року - 23 183,46 грн;
- компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 1 030 799,36 грн:
за лютий 2022 року - 682 438,63 грн. - залишок заборгованості за розрахунковий період; за березень 2022 року - 71 085,01 грн; за квітень 2022 року - 62 541,35 грн; за травень 2022 року - 93 027,64 грн; за червень 2022 року - 59 999,99 грн; за липень 2022 року - 61 706,74 грн.
Доказів оплати відповідачем вказаних рахунків матеріали справи не містять.
Вищенаведені обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електроенергію, стали підставою для звернення позивача до господарського суду з цим позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне.
Спір у даній справі виник між сторонами на підставі Договору купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованим тарифом № 070472 від 26.09.2016 року, укладеного між Постачальником (ПАТ "ЕК "Барвінок") та Споживачем (ТОВ "Нью Системс Ам").
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов'язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженням уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання та інші технології, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
В даному випадку, як вже було вірно зазначено господарським судом, позивачем на підставі Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг було надано відповідачу послуги з передачі, розподілу та поставки електроенергії.
Відповідні акти та рахунки направлялись відповідачу електронною поштою на адресу: estop@hrk.aero.
В свою чергу відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у строки, визначені умовами договору, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період лютий 2022 року - липень 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 070472 від 26.09.2016 становить 4 085 153,22 грн, з яких електрична енергія на суму 2 675 502,69 грн, компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 378 851,17 грн, компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 1 030 799,36 грн.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт виконання позивачем умов договору щодо поставки електроенергії підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами наданих послуг та рахунками, направленими на адресу відповідача, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 070472 від 26.09.2016 р в розмірі 4 085 153,22 грн, з яких електрична енергія на суму 2 675 502,69 грн, компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 378 851,17 грн, компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 1 030 799,36 грн, підлягає задоволенню.
Разом з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача суму 10% річних у розмірі 84 692,39 грн та інфляційні нарахування в сумі 25 142,00 грн.
Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції (Додаток №2) яка діє з 01.07.2019 року, що є невід'ємною частиною Договору, сторонами узгоджено, що за порушення грошового зобов'язання стягуються 10% річних від простроченої суми (т.1, а.с.57-59).
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених п. 6 Комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції вірно встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 10% річних у розмірі 84 692,39 грн та інфляційні нарахування в сумі 25 142,00 грн є законними, обґрунтованими, отже стягненні правомірно.
Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 423 462,01 грн та штрафу в розмірі 587 665,96 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Також п. 6 Комерційної пропозиції передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також Постачальник має право застосувати штраф у наступному розмірі: в разі прострочення платежу до 5 календарних днів у розмірі 1% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць; в разі прострочення платежу до 10 календарних днів у розмірі 10% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць; в разі прострочення платежу більше 20 календарних днів у розмірі 20% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць.
Враховуючи вищенаведене, а також порушення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснені позивачем, колегія суддів погоджується з тим, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 423462,01 грн та штрафу в розмірі 587 665,96 грн задоволені судом першої інстанції правомірно.
Разом з цим, позивач просив господарський суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування пені на суму основного боргу - 4 085 153,22 грн, починаючи з 17.09.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за наведеною позивачем формулою.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи до уваги те, що розмір заборгованості, стягнутої з відповідача складає 5 206 115,58 грн та позивачем було реалізоване право на стягнення пені, штрафу та 10%, передбачених умовами договору, враховуючи дію воєнного стану на території України та те, що на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконуватись рішення суду, господарський суд обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні ч.10 ст. 238 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає посилання скаржника на зупинення господарської діяльності, відсутність доступу до приміщення необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
Розділом 8 Договору №070472 від 26.09.2016 визначено порядок дій Сторін при виникненні форс-мажорних обставин. Сторона, що не має можливості належно виконувати свої зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана письмово повідомити іншу Сторону про настання зазначених обставин і про передбачуваний строк їхньої дії протягом 10-ти календарних днів з моменту їхнього настання (з додатком доказу існування таких обставин: документа, виданого Торговопромисловою палатою України).
У противному випадку Сторона, що не може виконувати свої зобов'язання, втрачає можливість посилатися на обставини непереборної сили як на підставу невиконання нею своїх зобов'язань за договором (п. 8.3. Договору).
Скаржник стверджує, що з 24.02.2022 по теперішній час не займається господарською діяльністю та не отримує прибутки у зв'язку з воєнним станом в Україні.
В свою чергу, доказів фактичного зупинення господарської діяльності апелянтом до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду та зазначені обставини про наявність форс-мажорних відповідач, у відповідності до вимог п. 8.3 договору та чинного законодавства України, позивача не повідомив, як і не надав підтверджуючих документів факту неможливості провадити господарську діяльність, а отже позбавлений права посилатись на вказані обставини.
Матеріали справи не містять сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача саме за договором купівлі-продажу електричної енергії №070472 від 26.09.2016 за лютий 2022 року - липень 2022 року.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що у останнього, зокрема, була відсутня можливість здійснити збір, подачу доказів, підготувати та погодити до господарського суду відповідь у встановлений судом термін, а також не приймає до уваги надані до апеляційної скарги наказ від 24.02.2022 №24 «Про призупинення господарської діяльності» та лист від 26.07.2022 №86 з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що 08.11.2022 представником відповідача подано до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи для належної підготовки до участі в судовому процесі.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що господарським судом неодноразово ухвалами суду відкладалось судове засідання у цій справі, але скаржник свою позицію у цій справі суду не надав, правом щодо участі у судовому засіданні не скористався.
Відповідно до частин першої - третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, колегія суддів, проаналізувавши доводи апелянта зазначає, що останній не обґрунтовував належним чином неможливість подання заперечень до суду першої інстанції, а також не подання наказу від 24.02.2022 №24 «Про призупинення господарської діяльності» та листа від 26.07.2022 №86.
На підставі вищевказаного, клопотання позивача у відзиві на апеляційну скаргу щодо здійснення у судовому засіданні огляду оригіналів наказу ТОВ «Нью Системс Ам» від 24.02.2022 № 24 «Про призупинення господарської діяльності» та листа Харківського гарнізону Міністерства оборони України від 26.07.2022 за вих. № 83 судом апеляційної інстанції не розглядається.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на п.п 16 п. 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» від 25.02.2022 №332 в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії з огляду на наступне.
Так, п.п 16 п. 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» від 25.02.2022 № 332 надані настанови, зокрема, щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.
В свою чергу, 27.02.2022 до постанови НКРЕКП внесені зміни згідно з Постановою НКРЕКП № 333 від 27.02.2022, якими п. 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
26.04.2022 Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року N 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N 766» вчергове внесені зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, а саме: п.п 1 п. 1 у назві постанови знак та слова ", під час особливого періоду" замінити словами "на період дії в Україні воєнного стану"; пункти 1-12 замінити новим пунктом 1 такого змісту: « 1. На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: …2) споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв'язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника; …16) зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.».
Пунктом 3 Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 1 вищевказаної постанови НКРЕКП матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, як споживач вчиняв дій щодо повідомлення постачальника про неможливість здійснення оплати.
Стосовно доводів скаржника щодо не отримання актів приймання - передачі товарів (наданих послуг) та рахунків на оплату за спожиту електричну енергію та отримані послуги, суд апеляційної інстанції вважає дані твердження необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять докази направлення та доставлення цих актів за період лютий-липень 2022 року споживачу (витяги з програмного забезпечення «М.Е. Doc») з відміткою «документ доставлений контрагенту».
Скаржником не наведено доводів про те, що у попередній період - до моменту виникнення спірних відносин позивач надсилав рахунки та акти в формі паперових документів, і що саме цього разу направлення скан-копій рахунків на електронну адресу чи актів за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» не відповідає формі документів / способу їх обміну, прийнятої зазвичай сторонами.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, оскаржуване судове рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1571/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 року у справі №922/1571/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13.03.2023.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка