06 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/1571/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.
за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.
за участю представників сторін
від позивача - Гончаренко Н.А., адвокат
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків (вх. №190 Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі № 922/1571/22 (повний текст складено та підписано 03.01.2023, суддя Добреля Н.С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м.Харків
про стягнення коштів
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" по стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованим тарифом № 070472 від 26.09.2016 року у розмірі 5 206 115,58 грн., з яких основний борг 4 085 153,22 грн., сум 10% річних - 84 692,39 грн., втрат від інфляції 25 142,00 грн., пеня в сумі 423 462,01 грн, 587665,96 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 року в задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 4 085 153,22 грн основного боргу, 10% річних - 84 692,39 грн, втрат від інфляції 25 142,00 грн, пені в сумі 423 462,01 грн, 587665,96 грн штрафу та 78091,73 грн судового збору. В частині вимоги позивача про зазначення в рішенні суду про нарахування пені в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України - відмовлено.
Через канцелярію Господарського суду Харківської області 26.12.2022 року представник позивача надав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Рішенням (додатковим) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі №922/1571/22 заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі № 922/1571/22 (т.2, а.с.270-276).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Не погодившись з вказаним судовим рішеннями відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі №922/1571/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що вказана представником позивача сума у розмірі 25 000,00 грн є надто завищеною та не є пропорційною до предмета спору та виконаної роботи у даній справі.
Більше того, відповідач не брав участі в суді першої інстанції, тому крім позовної заяви представником позивача жодних вагомих процесуальних документів підготовлено не було.
На думку скаржника, уточнена позовна заява майже повністю дублює саму позовну заяву, тому не потребує тривалого часу для підготовки.
Це стосується і складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка потім просто дублюється на інше судове засідання і не потребує додатково витраченого дня для її підготовки.
Скаржник стверджує, що дані обставини свідчать про те, що адвокатом позивача навмисно завищено витрачений ним час для отримання ним коштів. Наданий акт приймання-наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Апелянт вважає, що загальна вартість у розмірі 25 000,00 грн за складання позивачем позовної заяви та деяких типових документів по справі не є співмірною з обсягом виконаної роботи.
Більше того, вказані спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають, що свідчить про неможливість віднесення даної справи до категорії складних.
Крім того, матеріали справи не містять великої кількості документів, які були подані представником позивача, та на які адвокат останнього витратив би значний час.
Скаржник звертає увагу на те, що будь-який правовий аналіз наданих доказів судом першої інстанції не здійснювався.
З огляду на це наведені докази у рішенні в їх сукупності не можуть бути достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в такому значному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат є значно завищений, не доведений, не обґрунтований належним чином та не може відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Ам" на рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі № 922/1571/22. Встановлено учасникам справи строк до 14.02.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 06.03.2023 о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .
15.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду позивачем через Електронний суд надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу ТОВ «Нью Системс Ам» залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі № 922/1571/22 залишити без змін, як законне, обґрунтоване та таке, що відповідає збалансованості інтересів сторін.
В обґрунтування поважності причин пропуску на подання відзиву у строк, встановлений судом позивач зазначає, що робоча адреса представника позивача: м. Запоріжжя вул. Запорозького козацтва, буд. 17А, кв. 71, за якою в умовах сьогодення ПАТ «Запоріжжяобленерго» вводяться стабілізаційні та аварійні відключення електричної енергії, у т.ч. у період з 01.02.2023 по 14.02.2023.
Робоча адреса представника позивача входить до третьої черги відключень по місту, у т.ч. електропостачання було відсутнє в робочі години 02.02.2023, 03.02.2023, 06.02.2023, 07.02.2023, 10.02.2023 що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «Запоріжжяобленерго» https://www.zoe.com.ua/
Окрім того, в т.ч. протягом лютого 2023 року оголошені тривалі повітряні тривоги. 10.02.2023, в ході чергового масованого обстрілу України російські війська здійснили наймасштабнішу атаку на Запоріжжя з початку війни.
З урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії Росії проти України просить суд поновити строк для подання відзиву на позов.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Своєю чергою, згідно зі ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Положення цієї статті передбачають і продовження процесуальних строків, які ще не сплили, для вчинення необхідних процесуальних дій.
Розглянувши клопотання позивача в частині поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу в контексті наведених в ньому причин, враховуючи дію на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «ЕК «Барвінок» на рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі №922/1571/22.
Відзив розглянутий судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи.
20.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.02.2023 року у зв'язку із звільненням у відставку судді Зубченко І.В. сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 клопотання представника позивача, адвоката Гончаренко Наталії Андріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних тенічних засобів у справі № 922/1571/22, яке відбудеться 06.03.2023 о 15:00, задоволено.
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до приписів ст.ст.222, 223 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалось технічними засобами, було складено протокол судового засідання.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, при здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акту приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення позивачем витрат на послуги адвоката, останнім було надано до господарського суду наступні документи:
- Договір про надання правової допомоги №16 від 03.05.2021р., укладений між ПАТ “ЕК “Барвінок” і адвокатом Гончаренко Н.А.;
- Додаткова угода №3 від 10.12.2021 (якою продовжено термін дії Договору);
- Додаткова угода №11 від 08.09.2022 (зміна реквізитів Клієнта);
- Додаткова угода № 14 від 13.09.2022 (якою визначено розмір гонорару);
- Додаткова угода № 20 від 02.12.2022;
- акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 25.12.2022 року;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001391 від
30.08.2017;
- ордер про надання правової допомоги АР № 1098535 від 15.09.2022 (т.1, а.с.107-115, 255-259).
Відповідно до Додаткової угоди №14 визначено, що розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої допомоги), зазначене в п. 1 даної додаткової угоди, за підготовку та ведення адвокатом в судах справи, що стосується зазначеного в п. 1 даної угоди спору, не підлягає зміні в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, за домовленістю сторін складає 45 000 грн без ПДВ у т.ч:
- у суді першої інстанції - 25 000 грн
- у суді апеляційної інстанції - 10 000 грн
- у суді касаційної інстанції - 10 000 грн.
Клієнт сплачує гонорар адвокату згідно підписаного Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати фактичного виконання остаточного рішення суду, на підставі виставленого рахунку.
При цьому, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд апеляційної інстанції встановив , що судом першої інстанції досліджено наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 25.12.2022 року та вірно встановлено, що він містить перелік наданих адвокатом послуг із зазначенням дати, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 25 000,00 грн.
Крім того, п. 2 Додаткової угоди № 14, укладеної між адвокатом та позивачем, було визначено розмір гонорару адвоката у суді першої інстанції у розмірі 25000,00 грн.
Господарським судом зауважено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Відповідачем не було подано до господарського суду клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”).
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року по справі № 912/354/20.
Тобто доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Як вже було зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про задоволення заяви позивача про розподіл витрат на професійну правову допомогу.
Суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді додаткового рішення господарського суду не виявив у діях суду першої інстанції порушень приписів статей 126, 129 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
Доводи скаржника, що адвокатом позивача навмисно завищено витрачений ним час для отримання ним коштів; наданий акт приймання-наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони; розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат є необґрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що адвокат, виходячи із конкретних обставин справи, самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 25 000,00 грн є повністю співмірними, відповідають складності справи, витраченим адвокатом часом та не є завищеними щодо іншої сторони спору.
Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні (додатковому) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі №922/1571/22, які відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення (додаткового) у справі №922/1571/22 відсутні.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків на рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі № 922/1571/22 залишити без задоволення.
2. Рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 03.01.2023 у справі № 922/1571/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13.03.2023.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка