14 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/3080/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вх.№3036 X/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 13.09.2021, у справі №922/3080/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ,
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків,
про стягнення страхового відшкодування
До Господарського суду Харківської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в розмірі 130 000, 00грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 2 270, 00грн.
В обґрунтуванням заявлених вимог позивач посилається, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо- транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричепом "BODEX", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , та транспортного засобу "FORD", державний реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керувала водій ОСОБА_1 .
Оскільки транспортний засіб "FORD", водій якого винна у ДТП, був застрахований у відповідача, позивач звернувся до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" з вимогою сплатити кошти в розмірі 130 000, 00грн.
Також позивач просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що транспортний засіб “FORD GALAXY”, VIN-код - НОМЕР_4 станом на дату ДТП був застрахований як у відповідача, так і в AT “СК “Інго”, проте, згідно відомостей, наданих Моторно-транспортним (страховим) бюро України, Поліс №АО/4526391 було укладено з АТ “СК “Інго” раніше, ніж Поліс №ЕР-162229467, укладений з відповідачем, при цьому, матеріали справи не містять відомостей, що останнього було повідомлено, що транспортний засіб вже застраховано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про нікчемність договору страхування - Полісу №ЕР-162229467, укладеного з Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант", згідно приписів пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, відтак, і відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати просить покласти на відповідача.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до останнього рядку Полісу №ЕР-162229467, який був укладений між відповідачем та його страхувальником, та який було долучено відповідачем до відзиву на позов, зазначено: "Страховик та страхувальник підтверджують, що страхувальник виконав обов'язок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України", тобто, як зазначає апелянт, страхувальник виконав вимоги вказаної норми чинного законодавства та повідомив відповідача про наявність діючих договорів страхування, а саме, полісу, укладеного з АТ "СК "ІНГО".
Як вказує апелянт, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та Цивільний кодекс України не містить вимоги з приводу якогось іншого (іншим додатковим способом) повідомлення страховика про інші діючі договори страхування. На думку апелянта, відповідач міг перевірити у базі даних МТСБУ відповідну інформацію.
Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/3080/21 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк до 01.11.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 01.11.2021 для подання заяв і клопотань.
28.10.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12422), вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що укладений між страхувальником та АТ "СК "Мега-Гарант" Поліс №ЕР-162229467 є нікчемний. Також відповідач зазначає, що на момент звернення позивачем з позовом до суду не було встановлено вини водія транспортного засобу “FORD GALAXY”.
З огляду на викладене, просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/3080/21 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційним господарським судом було встановлено, що відповідно до вироку Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Вирок суду не набрав законної сили, оскільки АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” було подано апеляційну скаргу з підстав того, що на момент ДТП діяло 2 поліси - поліс №АО/4526391, укладений у AT “СК “ІНГО” та Поліс ЕР №162229467, укладений у AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ”.
Відповідно до ухвали Хмельницького апеляційного суду від 26.07.2021 у справі №671/231/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ”.
Враховуючи, що для розгляду даної справи має значення обставина встановлення вини водія транспортного засобу “FORD GALAXY”, цивільно-правова відповідальність якого станом на 20.09.2020 була застрахована, у тому числі у відповідача згідно поліса №ЕР-162229467, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/3080/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 до набрання законної сили вироку Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21.
З огляду на викладене, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 було зупинено провадження у справі №922/3080/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 до набрання законної сили вироку Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21.
Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №671/231/21 касаційну скаргу цивільного відповідача - АТ "СК "Мега-Гарант" залишено без задоволення, а вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 7 червня 2022 року - без змін.
Враховуючи, що обставини, які викликали зупинення апеляційного провадження у справі №922/3080/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 усунуті, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 поновлено апеляційне провадження у справі №922/3080/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021. Постановлено продовжити розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/3080/21 у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи у межах розумного строку у розумінні пункту 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, а також доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 15.05.2020 між ПАТ "СК "Українська страхова група" та ТзОВ "Транс-Сервіс-1" був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1301-00206\00003, предметом якого є страхування транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
20.09.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричепом "BODEX", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , і транспортного засобу "FORD", державний реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керувала водій ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду та вироку Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
21.09.2020 ТзОВ "Транс-Сервіс-1" звернулося до ПАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
11.03.2021 ПАТ "СК "Українська страхова група" па підставі Звіту №199/21 від 01.03.2021 та заяви ОСОБА_2 від 19.02.2021 було складено страховий акт №ЗСКА-11864 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 354 662, 25грн, що підтверджується платіжним дорученням №7065 від 19.03.2021.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "FORD", державний реєстраційний № НОМЕР_3 станом на 20.09.2020 була застрахована у відповідача згідно поліса №ЕР-162229467, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ, а оскільки відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач у межах понесених ним фактичних витрат набув право вимоги до АТ "СК "Мега-Гарант".
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказує, що за інформацією, отриманою з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.09.2020 по автодорозі “Стрий-Тернопіль-Знам'янка” у межах населеного пункту Бокиївка Волочиського району Хмельницької області зі сторони м. Хмельницький у напрямку м. Волочиськ за участю транспортних засобів транспортного засобу “MAN TGX 24.440”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом “BODEX KIS 3KD”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та транспортного засобу “FORD GALAXY”, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 діяло кілька полісів - Поліс №АО/4526391, укладений із Акціонерним товариством “Страхова компанія “ІНГО” та Поліс №ЕР-162229467, який укладений із AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ'.
Відповідно до вироку Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, і призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 000,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000, 00грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Місцевим господарським судом встановлено, що вирок суду не набрав законної сили, оскільки AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ" було подано апеляційну скаргу з підстав того, що на момент ДТП діяло 2 поліси - Поліс №АО/4526391, укладений у АТ “СК “ІНГО” та Поліс №ЕР-162229467, укладений у АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ”.
Відповідно до ухвали Хмельницького апеляційного суду від 26.07.2021 у справі №671/231/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ”.
Відповідач зазначає, що відповідно до інформації, внесеної в єдину централізовану базу даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, стосовно транспортного засобу “FORD GALAXY”, VIN-код - НОМЕР_4 на дату дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.09.2020, укладені:
- договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4526391, укладений між страховиком Акціонерним товариством “Страхова компанія “ІНГО” та
- договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5 строком дії з 10.12.2019 по 09.12.2020, укладений між страховиком AT “СК “МЕГА- ГАРАНТ” та страхувальником ОСОБА_3 .
Зазначене підтверджується витягом із Централізованої бази даних МТСБУ щодо визначення статусу полісу та страховика, що видав поліс за параметрами: VIN-код ТЗ та дата (отриманого станом на дату ДТП 20.09.2020 та станом на 08.12.2019), роздруківкою з сайту МТСБУ http://www.mtsbu.ua інформації щодо Полісу №А04526391, укладеного із AT “СК “ІНГО”, діючого станом на 07.12.2019, копією Полісу №162229467, укладеного із AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ” із терміном дії з 10.12.2019 по 09.12.2020 включно.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР №162229467, укладений із AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ” щодо транспортного засобу “FORD GALAXY”, VIN-код - НОМЕР_4 було укладено пізніше, ніж Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4526391, укладений між страховиком Акціонерним товариством “Страхова компанія “ІНГО”.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо укладання полісу серія АО/4526391 у Акціонерному товаристві “Страхова компанія “ІНГО”.
30.08.2021 до суду надійшла відповідь Моторного (транспортного) страхового бюро України за запитом до єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за інформацією з якої Поліс №АО/4526391 діяв з 25.09.2019 по 24.09.2020 та стосувався транспортного засобу “FORD GALAXY", VIN-код НОМЕР_4 .
Апеляційним господарським судом встановлено, шо згідно Звіту №199/21 від 01.03.2021, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , складає 1 366 519, 87грн, шо перевищує ринкову вартість транспортного засобу, яка складає 715 662,25 грн.
Згідно заяви ОСОБА_2 від 19.02.2021, запропоновано придбати транспортний засіб "MAN", державний реєстраційний № НОМЕР_1 в пошкодженому стані за 191 000,00грн.
Поліс №ЕР-162229467 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає франшизу у розмірі 0, 00грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майна -130 000, 00грн
На підставі викладеного, 29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування №11/20610, та яка була отримана відповідачем 05.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, заява залишена відповідачем без задоволення.
Апеляційним господарським судом також встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №671/231/21 касаційну скаргу цивільного відповідача - АТ "СК "Мега-Гарант" залишено без задоволення, а вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 7 червня 2022 року - без змін.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Даний спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; згідно зі статтею 1 вказаного Закону, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до норм статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Згідно матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00грн, оскільки поліс №ЕР-162229467 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу у розмірі 0, 00грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майна -130 000, 00грн.
Поряд з цим, у спірних правовідносинах застрахований транспортний засіб FORD GALAXY”, VІN-код - WF0GXXPSSG2G49302 станом на дату ДТП був застрахований як у відповідача, так і в AT “СК “Інго”; згідно відомостей, наданих Моторно-транспортним (страховим) бюро України, Поліс №АО/4526391 було укладено з AT “СК “Інго” раніше, ніж Поліс №ЕР-162229467, укладений з відповідачем.
Стаття 981 Цивільного кодексу України передбачає, що договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Аналогічні положення містяться в пункті 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками, проте, у разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих самих ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика.
Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/9263/17, від 18.04.2018 у справі № 910/24068/16, від 23.07.2018 у справі № 761/16781/17.
Отже, у даному випадку страхувальник під час укладення договору страхування з Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" мав повідомити останнього про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, зокрема з АТ "СК "ІНГО".
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до останнього рядку Полісу №ЕР-162229467, який був укладений між відповідачем та його страхувальником, та який було долучено відповідачем до відзиву на позов, зазначено: "Страховик та страхувальник підтверджують, що страхувальник виконав обов'язок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України".
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та Цивільний кодекс України не містить вимоги з приводу якогось іншого (іншим додатковим способом) повідомлення страховика про інші діючі договори страхування.
Тобто, апелянт обґрунтовано посилається на те, що страхувальник виконав вимоги вказаної норми чинного законодавства та повідомив відповідача про наявність діючих договорів страхування, а саме, полісу, укладеного з АТ "СК "ІНГО".
До того ж, відомості у договір страхування вносить страховик (у даному випадку відповідач - у Поліс №ЕР-162229467).
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідач після отримання листа позивача про виплату страхового відшкодування з метою розгляду даного випадку і заяви позивача не був позбавлений права і можливості перевірити у базі даних МТСБУ відповідну інформацію (як і під час укладення договору страхування), і повідомити позивача з відповідним обґрунтуванням, що вважає Поліс №ЕР-162229467 нікчемним.
Однак, відповідач відповіді позивачу не надіслав, і повідомив, що вважає Поліс №ЕР-162229467 нікчемним лише після звернення позивача з позовом до суду.
Тобто, безпідставними є доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку перевіряти у базі даних МТСБУ наявність інших договорів страхування, оскільки відповідач має таку можливість, і від цього, у тому числі, залежить дійсність договору страхування; до речі, такі дії були вчинені відповідачем після звернення до нього позивачем з позовом до суду.
Відтак, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим і таким, що не відповідає матеріалам справи, висновок суду першої інстанції, що оскільки транспортний засіб “FORD GALAXY”, VIN-код - НОМЕР_4 станом на дату ДТП був застрахований як у відповідача, так і в AT "СК "ІНГО", проте, Поліс №АО/4526391 було укладено з AT “СК “Інго” раніше, ніж Поліс №ЕР-162229467, укладений з відповідачем, і матеріалами справи не підтверджується, що останнього було повідомлено, що зазначений транспортний засіб вже застраховано, договір страхування - Поліс №ЕР- 162229467, укладений з Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант", є нікчемним.
І суд першої інстанції не посилається на те, які докази міг надати позивач, окрім вже наявного у матеріалах справи Полісу №ЕР-162229467 із підтвердженням, що страхувальник виконав обов'язок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, на підтвердження позовних вимог.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Отже, у даному випадку позивачем належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, доведено, що Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої забезпеченому транспортному засобу.
І доказів іншого відповідач суду не надав.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 17.06.2021 у справі №671/231/21, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП, набрав законної сили.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №671/231/21, якою залишено в силі вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 7 червня 2022 року зазначено: "Предметом дослідження суду апеляційної інстанції були доводи апеляційної скарги цивільного відповідача АТ "СК "Мега-Гарант" (які аналогічні до доводів його касаційної скарги) про те, що в порушення пункту 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, при укладені договору з АТ "СК "Мега-Гарант" страхувальник не повідомив страхову компанію про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, зокрема з АТ "Страхова компанія "ІНГО", а тому, згідно положень частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України укладений з АТ "СК "Мега-Гарант" є нікчемним.
На спростування таких доводів цивільного відповідача суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до умов договору ОСЦПВ (Поліс №162229467) страховик та страхувальник підтверджують, що страхувальник виконав обов'язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що не вважає таку умову договору про виконання страхувальником вимог пункту 3 частини 1 статті 989 ЦК формальною, та такою, що заздалегідь внесена до полісу, оскільки від виконання страхувальником обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК залежить дійсність нового договору".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товарне "Страхова компанія "Українська страхова група" слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/3080/21 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товарне "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити та стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь Приватного акціонерного товарне "Страхова компанія "Українська страхова група" грошові кошти у розмірі 130 000, 00грн.
Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270, 00грн та подання апеляційної скарги у розмірі 3 405, 00грн покладаються на апелянта.
Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат у розмірі 3 000, 00грн, понесених ним у зв'язку із зверненням з позовом до суду, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Матеріали справи свідчать, що у позові позивачем наведено розрахунок судових витрат та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат надані докази:
- договір про надання правової допомоги №1 від 05.11.2018, відповідно до якого ПрАТ "СК "Українська страхова група" (Клієнт) доручає, а Адвокатське бюро "Гедз" (Адвокатське об'єднання) приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором;
- додаток 4 до договору, відповідно до якого сторони вирішили, що на виконання пункту 5.1. договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де Клієнт виступає в якості позивача, Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 3 000, 00грн за кожну справу. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 3 (трьох) робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього;
- акт виконаних робіт від 22.07.2021, складений між Клієнтом і Адвокатським об'єднанням на виконання умов договору. Згідно акту, Адвокатським бюро проведено консультацію з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду, вчинено підготовчі дії, зокрема, з'ясовано обставини, про які вказує Клієнт, та якими доказами вони підтверджуються, визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; підготовлено позовну заяву для подачі до суду.
- та платіжне доручення про оплату №3724 від 22.07.2021.
Враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з виконаними адвокатом роботами (послугами), доведеною, тому витрати позивача, понесені ним у зв'язку із розглядом справи в суді, у розмірі 3 000, 00грн підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/3080/21 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (код ЄДРПОУ 30035289, адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського 6/8) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 38-А) 130 000, 00грн (сто тридцять тисяч гривень 00коп.) страхового відшкодування, витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 270, 00грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00коп.), витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405, 00грн (три тисячі чотириста п'ять гривень 00коп.) та витрати, понесені на правову допомогу, у розмірі 3 000, 00грн (три тисячі гривень 00коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза