Справа № 580/6360/22 Головуючий у І інстанції - Руденко А.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
09 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за заявою Приватного підприємства «Еліт-Транс» про забезпечення позову, поданою до подання позову до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень про дострокове розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення автомобільним транспортом, -
Приватне підприємство «Еліт-Транс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, поданою до подання позову, в якій просило:
- прийняти судову ухвалу про забезпечення позову ПП «Еліт-Транс», якою зупинити на час розгляду адміністративної справи дію оскаржуваних рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19» та від 13.12.2022 № 1126 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 06.05.2021 № 17-21»;
- заборонити Виконавчому комітету Черкаської міської ради вчиняти певні дії, а саме: укладати на час вирішення адміністративної справи в суді з іншими перевізниками короткострокові терміном на 3 календарні місяці договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування № 7 «Вантажний порт - вулиця Генерала Момота» та № 22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора», які є предметом адміністративного спору.
Заявник звертає увагу, що у зв'язку з прийняттям рішень від 13.12.2022 № 1125, № 1126 про розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у нього виникла небезпека порушення нормального функціонування парку і це призведе до припинення господарської діяльності Підприємства, яке є прибутковим та сплачує податки до місцевого бюджету, до виникнення кредиторської заборгованості перед банківськими установами.
Крім того, є ознаки протиправності рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125, № 1126, оскільки вони прийняті з порушенням порядку, установленого пунктом 55 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081.
На переконання Приватного підприємства «Еліт-Транс» подальша практична реалізація рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125, № 1126 про дострокове розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення пасажирів унеможливить ефективний захист та поновлення прав Заявника в ході судового процесу, оскільки припинення господарської діяльності означатиме фактичне закриття транспортного підприємства та тяжкі фінансові втрати, а відновити господарську діяльність на означених маршрутах № 7 та № 22 буде вкрай складно з огляду на передачу цих маршрутів іншим перевізникам.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року заяву Приватного підприємства «Еліт-Транс» про забезпечення позову від 20 грудня 2022 року задоволено.
Зупинено дію рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19».
Зупинено дію рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1126 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 06.05.2021 № 17-21».
Заборонено Виконавчому комітету Черкаської міської ради вчиняти дії щодо укладення з іншими перевізниками договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування № 7 «Вантажний порт - вулиця Генерала Момота» та № 22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора».
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Виконавчий комітет Черкаської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Черкаської міської ради посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в ухвалі про забезпечення позову не наведено наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не вказано неможливість відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Приватним підприємством «Еліт-Транс» подано відзив на апеляційну скаргу Виконавчому комітету Черкаської міської ради, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Приватного підприємства «Еліт-Транс», за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125, № 1126.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з частинами 1, 4, 5 та 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 640/17821/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21.
Як вбачається з матеріалів, між Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, як Замовником, та Приватним підприємством «Еліт-Транс», як Перевізником, укладено Договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19, від 06.05.2021 № 17-21, відповідно до п. 1.1. яких Замовник надає Перевізникові право на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (№ 22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора», № 7 «Вантажний порт - Вулиця Генерала Момота»), а Перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених Договорами та нормативно-правовими актами.
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19», керуючись ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, пп. 12 п. «а» ч. 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за порушення умов договору, що підтверджується листами ТОВ «Дозор Україна» (вх. № 16985-01-18 від 11.11.2022) та ТОВ «Смарт-Тикет Технолоджи» (вх. № 17148-01-15 від 15.11.2022) на підставі п 8.1, 8.3 договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19, розглянувши пропозиції Департаменту житлово-комунального комплексу, Достроково розірвано в односторонньому порядку договір на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19 (автобусний маршрут № 22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора»), укладений з Приватним підприємством «Еліт-Транс», на підставі порушень умов договору перевізником, а саме таких пунктів цього договору:
« 2.1.2. впродовж двох місяців з моменту підписання Договору за власні кошти обладнати всі автобуси, які будуть обслуговувати автобусний маршрут, засобами GPS-моніторингу із забезпеченням безперебійного надання даних та можливістю їх відновлення в разі відсутності GSM-зв'язку, в продовж робочої зміни ТЗ, підключити їх до системи централізованого моніторингу Замовника (або іншим погодженим із Замовником способом надавати інформацію);
2.1.4. забезпечити належну експлуатацію та постійну роботу встановлених засобів GPS-моніторингу, а також їх ремонт, модернізацію та заміну (виїзд на маршрут та експлуатація транспортного засобу з несправною системою - заборонено);
2.1.7. впродовж двох місяців з моменту прийняття відповідного рішення Замовника стосовно впровадження та функціонування системи електронного квитка (автоматизованої системи обліку оплати проїзду) оснастити всі автобуси, які будуть обслуговувати автобусний маршрут, відповідним обладнанням та засобами (валідатор, електронний компостер тощо) для забезпечення функціонування системи електронного квитка, а також забезпечувати належну експлуатацію та постійну роботу встановленого обладнання, його ремонт, модернізацію та заміну;
2.1.24. обслуговувати маршрут автобусами у кількості - 12 одиниць.».
Також Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 06.05.2021 № 17-21», керуючись ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, пп. 12 п. «а» ч. 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за порушення умов договору, що підтверджується листами ТОВ «Дозор Україна» (вх. № 16985-01-18 від 11.11.2022) та ТОВ «Смарт-Тикет Технолоджи» (вх. № 17148-01-15 від 15.11.2022) на підставі п 8.1, 8.3 договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 № 2-19, розглянувши пропозиції Департаменту житлово-комунального комплексу, Достроково розірвано в односторонньому порядку договір на перевезення автомобільним транспортом від 06.05.2021 № 17-21 (автобусний маршрут № 7 «Вантажний порт - Вулиця Генерала Момота»), укладений з Приватним підприємством «Еліт-Транс», на підставі порушень умов договору перевізником, а саме таких пунктів цього договору:
« 2.1.2. впродовж двох місяців з моменту підписання Договору за власні кошти обладнати всі автобуси, які будуть обслуговувати автобусний маршрут, засобами GPS-моніторингу із забезпеченням безперебійного надання даних та можливістю їх відновлення в разі відсутності GSM-зв'язку, в продовж робочої зміни ТЗ, підключити їх до системи централізованого моніторингу Замовника (або іншим погодженим із Замовником способом надавати інформацію);
2.1.4. забезпечити належну експлуатацію та постійну роботу встановлених засобів GPS-моніторингу, а також їх ремонт, модернізацію та заміну (виїзд на маршрут та експлуатація транспортного засобу з несправною системою - заборонено);
2.1.7. впродовж двох місяців з моменту прийняття відповідного рішення Замовника стосовно впровадження та функціонування системи електронного квитка (автоматизованої системи обліку оплати проїзду) оснастити всі автобуси, які будуть обслуговувати автобусний маршрут, відповідним обладнанням та засобами (валідатор, електронний компостер тощо) для забезпечення функціонування системи електронного квитка, а також забезпечувати належну експлуатацію та постійну роботу встановленого обладнання, його ремонт, модернізацію та заміну;
2.1.24. обслуговувати маршрут автобусами у кількості - 8 одиниць.».
Колегією суддів встановлено, що заявляючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, Приватне підприємство «Еліт-Транс» послалося на те, що є ознаки протиправності рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125, № 1126, оскільки вони прийняті з порушенням порядку, установленого пунктом 55 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081, який передбачає, що організатор конкурсу, тобто Виконавчий комітет Черкаської міської ради, зобов'язаний забезпечити дострокове розірвання договору з автомобільним перевізником-переможцем конкурсу у разі наявності фактів порушення ним умов договору і розірвання договору відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що очевидна протиправність дій та рішення суб'єкта владних повноважень це вчинення ним таких дій (прийняття рішення), які взагалі не передбачені законодавством України, або вчинення дій суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Позивачем оскаржуються рішення Відповідача, прийняття яких належить до повноважень саме Виконавчого комітету Черкаської міської ради, у зв'язку з чим очевидна протиправність саме оскаржуваних дій та рішень суб'єкта владних повноважень (Виконавчого комітету Черкаської міської ради) та їх наслідків має бути встановлена під час розгляду справи по суті.
Заявник також звертає увагу, що у зв'язку з прийняттям рішень від 13.12.2022 № 1125, № 1126 про розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у нього виникла небезпека порушення нормального функціонування парку і це призведе до припинення господарської діяльності Підприємства, яке є прибутковим та сплачує податки до місцевого бюджету, до виникнення кредиторської заборгованості перед банківськими установами.
Проте, згідно зі ст. 1 Закону України «Про підприємництво» від 07 лютого 1991 року № 698-XII підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Отже, Підприємство приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні. Перекладання відповідальності за ведення власної діяльності та інших суб'єктів є недопустимим.
Крім того, на переконання Приватного підприємства «Еліт-Транс» подальша практична реалізація рішень Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.12.2022 № 1125, № 1126 про дострокове розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення пасажирів унеможливить ефективний захист та поновлення прав Заявника в ході судового процесу, оскільки припинення господарської діяльності означатиме фактичне закриття транспортного підприємства та тяжкі фінансові втрати, а відновити господарську діяльність на означених маршрутах № 7 та № 22 буде вкрай складно з огляду на передачу цих маршрутів іншим перевізникам.
Проте, заборона укладати на час вирішення справи в суді з іншими перевізниками короткострокові, терміном на 3 календарні місяці, договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування № 7 «Вантажний порт - Вулиця Генерала Момота» та № 22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» впливає на порушення інтересів територіальної громади м. Черкаси, а саме - для забезпечення безперебійного проїзду жителів міста Черкаси, оскільки зупинивши оскаржувані рішення, взагалі зупиниться перевезення пасажирів на вказаних маршрутах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що такі заходи забезпечення позову, як заборона Виконавчому комітету Черкаської міської ради вчиняти певні дії, а саме: укладати на час вирішення адміністративної справи в суді з іншими перевізниками короткострокові терміном на 3 календарні місяці договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування № 7 «Вантажний порт - вулиця Генерала Момота» та № 22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора», не є адекватними предмету позову, оскільки стосуються необмеженого кола осіб.
Також колегія суддів звертає увагу, при вчиненні дій з метою проведення відповідних аукціонних торгів, вжиття заходів забезпечення позову, які б перешкоджали таким діям суперечить частині 6 ст. 151 КАС України, якою передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо порушення прав Позивача, як підстави для забезпечення позову.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на Позивача, який ініціює таке клопотання.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність мотивів та підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, оскільки в матеріалах відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси Позивача.
Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у матеріалах доказів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення адміністративного позову.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Виконавчого комітету Черкаської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за заявою Приватного підприємства «Еліт-Транс» про забезпечення позову, поданою до подання позову до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень про дострокове розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення автомобільним транспортом - скасувати.
У задоволенні заяви Приватного підприємства «Еліт-Транс» про забезпечення позову, поданої до подання позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Повний текст складено 09.03.2023 року.