№2-8124/2010
23 липня 2010 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Діденко С.О.
при секретарі Сухіна О.Ю.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білицької міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
20 липня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Білицької міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на жилий будинок №161, який розташований по АДРЕСА_1.
В своїй заяві позивач послався на те, що між ним та ОСОБА_3, 03 липня 1994 року було укладено угоду купівлі-продажу, згідно із якою він передає їй грошові кошти у сумі 200 000,00 карбованців, а вона проводить переоформлення у нотаріуса будинку на його ім'я. З метою виконання зобов'язань, вона передала йому технічну документацію на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Донецької області, який переходить у його власність з моменту передачі грошей.
За станом здоров'я ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, переоформити належним чином будинок не встигли. Позивач намагався розшукати звістки про родичів ОСОБА_3 однак це не дало ніякого результату. На протязі 16 років весь цей час по мірі можливості доглядає за будинком.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку від 03.07.1994 року, укладений між ним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив жилий будинок з господарськими побудовами та спорудами АДРЕСА_1 Донецької області та визнати за ним ОСОБА_2 право власності на даний будинок.
У судовому засіданні представник позивача за заявою адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача виконавчого комітету Білицької міської ради в судове засідання не з'явився, надавши судові письмову заяву з проханням розглянути справу за відсутності їх представника, щодо задоволення позову не заперечують.
Вислухавши пояснення представника позивача, з врахуванням погодження з позовом відповідача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_3, 03 липня 1994 року було укладено письмову угоду купівлі-продажу, згідно із якою позивач передає ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 200 000,00 карбованців, а ОСОБА_3 проводить переоформлення у нотаріуса будинку на ім'я позивача. З метою виконання зобов'язань, вона передала йому технічну документацію на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Донецької області, який переходить у його власність з моменту передачі грошей.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 70 років. Реєстрація смерті Виконкомом Білицької міської ради народних депутатів в м. Добропілля Донецької області (серія НОМЕР_1)(арк.справи 11).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, житловий будинок № АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3. (арк.справи 12)
На протязі 16 років ОСОБА_2 весь цей час по мірі можливості доглядає за будинком.
Відповідно до ч.2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності зі ст.41 Конституції України право власності передбачає можливість власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, робити у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать Закону. На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 оскільки це відповідає його законним правам та інтересам.
На підставі ст. 41 Конституції України, ч.2 ст.220, ст.ст. 321,328 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білицької міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу жилого будинку з господарськими побудовами та спорудами від 03.07.1994 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив жилий будинок з господарськими побудовами та спорудами №161, який розташований по АДРЕСА_1 Донецької області, - дійсним.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Таллін Естонія, право власності на жилий будинок з господарськими побудовами та спорудами №161, який розташований по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту оголошення рішення.
Надруковано власноруч в нарадчій кімнаті в одному примірнику
Головуючий суддя С.О. Діденко