І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 2-3612/2010
22 червня 2010 року Добропольский міськрайонний суд Донецькій області
у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафронової К.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Коровіна П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» «про поновлення строку та відшкодування моральної шкоди»,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» «про поновлення строку та відшкодування моральної шкоди».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що з 13 квітня 1998 року по 03 липня 2002 року працював на Відокремленому підрозділі "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля" , працюючи на посаді гірничого робітника 3 розряду підземного. 18 серпня 1998 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок. Висновком МСЕК № 055016 від 24.04.2007 року позивачу встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково. Після встановлення позивачу втрати професійної працездатності він звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, передбаченої законодавством. На підставі наданих позивачем до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля документів йому були призначені страхові виплати, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати. Але, крім матеріальної шкоди, вважає також, що йому було спричинено й моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Позивач вважає, що моральну шкоду повинно відшкодувати підприємство, з яким він знаходився у трудових відносинах, оскільки шкоду його здоров'ю було спричинено з вини ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Новодонецька». В наслідок травми на виробництві позивачу були заподіяні, насамперед, фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Йому доводиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням інвалідності й обмежень, що випливають з захворювання. На теперішній час ОСОБА_1 не по своїй волі змушений досить часто звертатися по допомогу в медичні установи і проходити курси лікування, що також дезорганізує його життя, негативно позначається на нервовій системі. Позивач не може виконувати ті види робіт у побуті, по господарству, які він виконував до травмування. Змушений відмовитися від своїх звичок і своїх улюблених занять. Таким чином, травмою на виробництві, позивачу заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з того, що це мінімальна сума коштів, необхідна для усунення страждань і позбавлень, які він переніс внаслідок травми та які негативно позначаються на нього в теперішній час.
В квітні 2010 року позивачу стало відомо, що згідно Рішення Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події. В зв'язку з чим він звернувся до керівника ВП «Шахта «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля» з вимогою відшкодувати моральну шкоду, завдану нещасним випадком на виробництві, але в його вимозі було відмовлено, в зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Просить суд ухвалити рішення, яким поновити строк для звернення до суду за захистом свого порушенного права, пропущений з поважної причини та стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завдану травмою на виробництві, 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Представник відповідача, діючий на підставі доручення, помічник директора з правових питань Коровін П.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважає їх не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Просить в позовних вимогах позивача відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 13 квітня 1998 року по 03 липня 2002 року працював на Відокремленому підрозділі "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля" , працюючи на посаді гірничого робітника 3 розряду підземного. 18 серпня 1998 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок. Висновком МСЕК № 055016 від 24.04.2007 року позивачу встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.
Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими травмою на виробництві, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Що стосується строку звернення до суду, то суд приймає до уваги наступне.
Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Позивач довгий час лікувався від наслідків отриманої травми, що підтверджується показаннями позивача та присутніми у справі матеріалами, тому суд вважає можливим поновити строк, бо вважає пропущеним з поважних причин.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 гривень.
На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» - «про відшкодування моральної шкоди» - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду, як пропущений з поважної причини.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 51 гривня; витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту оголошення.
Складено власноруч в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий суддя В.М. Любчик