Справа №760/2431/14-ц
6/760/201/23
26 січня 2023 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.
за участю секретаря Омелько Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: головний державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Цапенко Світлана Миколаївна, Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
-скасувати тимчасове обмеження гр. України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа встановленого ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі № 760/2431-14.
Обгрунтовуючи підстави звернення до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження виїзду за кордон, встановленого ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2014, заявник посилається на наступне.
Так, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2014 задоволено подання державного виконавця ВДВС Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Цапенко С.М. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Однак, наразі ним повністю виконано обов'язок щодо погашення заборгованості. Інформація щодо нього у Єдиному державному реєстрі боржників відсутня.
На переконання заявника, враховуючи закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з виконанням обов'язку боржника у виконавчому провадженні, відпали підстави для обмеження його права у виїзді за межі України.
У зв'язку з викладеним, просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2014.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 зазначену справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Усатовій І.А.
Заявник ОСОБА_1 та представник заявника в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник Солом'янського ВДВС ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
03.09.2022 від Солом'янського ВДВС ГТУЮ у м. Києві до суду надійшла копія матеріалів виконавчого провадження №26401927, №26995392.
Заінтересована особа державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Цапенко С.М. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Солом'янському ВДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходилось виконавче провадження № 26401927 з примусового виконання виконавчого листа № 2-217/1-2010, виданого 26.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 47 377,76 грн.
Також, на виконанні у Солом'янському ВДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 26995392 з примусового виконання виконавчого листа № 2-217, виданого 09.03.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь НАСК «Оранта» боргу в сумі 41 056,00 грн.
08 лютого 2012 року державним виконавцем винесені постанови про об'єднання виконавчого провадження №26401927 та виконавчого провадження №26995392 у зведене виконавче провадження №32767201.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2014 р., за результатами розгляду подання державного виконавця ВДВС Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Цапенко С.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , - подання задоволено.
Обмежено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання до виконання ним своїх зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню №32767201.
Постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС ГТУЮ у м. Києві від 24.06.2014 виконавче провадження №26995392 виведено зі зведеного виконавчого провадження №32767201.
Постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС ГТУЮ у м. Києві від 24.06.2014 у ВП №26995392, виконавчий лист № 2-217, виданий 09.03.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь НАСК «Оранта» боргу в сумі 41 056,00 грн., повернуто стягувачу. Згідно постанови виконавчий документ міг бути повторно пред'явлений до примусового виконання в строк до 24.06.2017.
Постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС ГТУЮ у м. Києві від 16.04.2021 виконавче провадження №26401927 з примусового виконання виконавчого листа № 2-217/1-2010, виданого 26.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 47 377,76 грн., закінчено.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Частинами 5, 6, 7 статті 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Так, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, посилається на те, що ним виконано судове рішення, виконавче провадження закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачу, а тому є підстави у скасуванні тимчасового виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.
Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи виконавче провадження №26401927, що входило до складу зведеного виконавчого провадження №32767201, закінчено, виконавчий лист в рамках виконавчого провадження №26995392, що входило до складу зведеного виконавчого провадження №32767201, повернуто стягувачу, а тому є підстави у скасуванні тимчасового виїзду за межі України.
Згідно АСВП відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування обмежувальних заходів.
За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-82, 89, 258-260, 441 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2014 в справі №760/2431/14-ц (провадження №6-199/14) до виконання ним зведеного виконавчого провадження ВП №32767201.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Усатова