Справа № 545/2443/22 Номер провадження 11-кп/814/1303/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 лютого 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора засудженого представника виправної колоніїОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2022 року,
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, засудженого вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 грудня 2019 року за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ч.2 ст.187 та ст.69, ст.71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,
відмовлено в задоволенні спільного подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» та заступника голови спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 грудня 2019 року.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що засуджений ОСОБА_7 поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить задовольнити подання та звільнити його від відбування призначеного покарання умовно-достроково.
При цьому зазначає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки за період відбування покарання в Державній установі «Божковська виправна колонія (№16)» має п'ять заохочень.
Вказує про адаптованість до проживання за межами установи відбування покарань і стверджує про бажання здійснювати захист держави в умовах воєнного стану.
Наголошує про наявність професійно-технічної освіти.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування представника виправної колонії про можливість звільнення засудженого умовно-достроково, думку прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Згідно зі ст.107 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.107 КК України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Фактичне відбуття ОСОБА_7 більше половини строку покарання у виді позбавлення волі, що є необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного йому за умисний тяжкий злочин, ніким не оспорюється.
Доводи засудженого про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є слушними.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 дійсно після поміщення до слідчого ізолятора допустив два порушення вимог режиму утримання, проте в подальшому змінив свою поведінку на краще, характеризувався позитивно, дотримувався режиму та належним чином виконував покладені на нього обов'язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Після переведення до Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» засуджений працевлаштований у виробничій зоні, до праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу, отримав п'ять заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки і при цьому не мав стягнень.
Також ОСОБА_7 за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачуваних робіт з благоустрою установи, дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд.
Судом апеляційної інстанції, окрім іншого, встановлено, що у взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_7 не конфліктний, підтримує рівні стосунки, своєю поведінкою подає позитивний приклад та дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
Крім того, засуджений підтримує доброзичливі родинні зв'язки із батьками шляхом листування, побачень, телефонних розмов.
Більше того, після ухвалення оскаржуваної ухвали суду, згідно з рішенням дисциплінарної комісії установи, за виконання покладених обов'язків, додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку, а також дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці, ОСОБА_7 в черговий раз оголошено подяку.
Також ОСОБА_7 приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», «Фізкультура і спорт», відвідує заплановані заходи, читає духовну літературу, приймає участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну ініціативу в організації їх роботи. Входить до складу фізкультурно-спортивної секції.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довів своє виправлення та підлягає звільненню умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження з ухваленням нового рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання умовно-достроково.
Отже, апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 404, 405, 407 та 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2022 року стосовно засудженого ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою спільне подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» та заступника голови спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 грудня 2019 року, умовно-достроково на невідбутий строк 02 роки 02 дні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4