Справа №754/7919/21
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/4319/2023
Провадження № 22-з/824/202/2023
3 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені по аліментам,
встановив:
у травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості по виплаті аліментів в сумі 140 501грн 64коп. та пені за прострочення зі сплати аліментів в розмірі 1 740 815грн 32коп.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по несплаченим аліментам у розмірі 140 501грн 64коп. та пеню за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 70 250грн 82коп. В задоволенні інших вимог позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 6 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості по аліментам скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.
16 січня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат, в якій заявник просить здійснити розподіл судових витрат між сторонами, посилаючись на положення ч. 6, 10, 13 ст. 141 ЦПК України.
Обґрунтовуючи заяву, відповідач зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у розмірі 3,7341299469% від заявлених вимог, а також нею був сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 107,52грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й
судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України розглядалася апеляційним судом без виклику учасників справи, а відтак заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає розгляду без виклику сторін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, виходить з наступного.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У заяві про здійснення розподілу судових витрат ОСОБА_1 не зазначає, які саме витрати були нею понесені у суді першої інстанції та апеляційної скарги, а також не зазначає розмір судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Зокрема, друк документів - 48грн + 12грн + 12грн; вартість послуг поштового зв'язку 40грн, вартість конверту 2грн, інші можливі витрати у зв'язку з розглядом справи 300грн, у разі залучення адвоката - 1500-2000грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують розмір витрат, які відповідачка понесла під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, однак відповідачка не зверталася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат та не надавала доказів понесених витрат.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для відшкодування відповідачці судових витрат, понесених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, відсутні.
З приводу розміру судового збору, який був стягнений з відповідачки судом першої інстанції у прибуток держави, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він був звільнений від сплати судового збору.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по несплаченим аліментам у розмірі 140 501грн 64коп. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 250грн 82коп., а всього 210 752,46грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідачки суд першої інстанції повинен був стягнути судовий збір у розмірі 2 107,52грн.
Разом з цим, суд першої інстанції стягнув з відповідачки судовий збір у розмірі 908грн, виходячи із мінімальної ставки судового збору за позовними вимогами майнового характеру та враховуючи, що позивач звернувся до суду в травні 2021 року, а з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270грн.
Враховуючи, що рішення суду в частині стягнення з відповідачки на користь позивача пені у сумі 70 250,82грн не оскаржувалося, вказані позовні вимоги є вимогами майнового характеру і розмір судового збору за задоволення позову в цій частині становить мінімальну ставку 908грн, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ч. 13 ст. 141 ЦПК України.
Разом з цим, постановою Київського апеляційного суду від 6 січня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена. При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2 107,52грн.
Частинами 1 та 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому відповідачці підлягає компенсації сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 107грн 52коп за рахунок держави.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат задовольнити частково.
Сплачений ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 107грн 52коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк