2/754/1706/23
Справа № 754/150/23
Іменем України
01 березня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно інформації щодо реєстрації місця проживання особи, ОСОБА_2 в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» не знайдено.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи.
Відповідно до відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві та Київській області зареєстрованою не значиться.
Згідно ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Письмові матеріали справи не містять доказів того, що місцезнаходження майна відповідачки чи останнє відоме зареєстроване її місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) відноситься до Деснянського району м. Києва.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Письмові матеріали не містять доказів сплати судового збору натомість, наявне клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що остання перебуває у скрутному матеріальному стані.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 ст.136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Позивач, звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, посилається на скрутний матеріальний стан, відсутність доходу, а відтак позбавлена можливості сплатити судовий збір.
Проте, суд звертає увагу на те, що всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України клопотання не містить доказів на підтвердження відсутності у позивача доходів та можливості сплатити судовий збір.
Таким чином, відповідно до ст.12, 81 ЦПК України позивачу необхідно подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову (10489,77 грн. ), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. ) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.).
Враховуючи викладене та ціну позову, вказану позивачем, суд приходить до висновку, що розмір судового збору становить 10489,77 грн., який підлягає сплаті з наданням доказу на підтвердження сплати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.О. Сенюта