Номер провадження 3/754/1235/23
Справа №754/2197/23
02 березня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,
ІПН НОМЕР_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.02.2023 року о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем КІА дн НОМЕР_2 по пр.. Лісовому, 11 у м. Києві, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Вольво д/н НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3 ), що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Відносно водія автомобіля Вольво також складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вказано, що 08.02.2023 року о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Вольво д/н НОМЕР_3 по пр.. Лісовому, 11 у м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем КІА д/н НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень, чим допустив порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.. 124 КпАП України.
В суді ОСОБА_2 вину свою у скоєному правопорушенні не визнав. Пояснив, що він на автомобілі КІА заїхав у двір будинку, де було припарковано багато автомобілів. Назустріч йому рухався автомобіль Вольво. Щоб роз'їхатися, він почав здавати назад, зупинився і водій автомобіля Вольво почав рух для об'їзду його автомобіля, але не дотримався бокового інтервалу і здійснив зіткнення з його автомобілем. Зазначив, що його автомобіль знаходився у момент зіткнення без руху, а тому вважає, що у даній ДТП винен водій автомобіля Вольво.
Водій ОСОБА_3 у суді пояснив, що він рухався у дворі будинку на автомобілі Вольво. Назустріч йому рухався автомобіль КІА. Для того, щоб роз'їхатися, водій КІА почав здавати назад. Коли автомобіль КІА зупинився, то він розпочав рух, щоб об'їхати автомобіль, але в цей час водій КІА знову розпочав рух і сталося зіткнення. Вважає, що у даній ДТП вина лише водія автомобіля КІА.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, водія ОСОБА_3 , допитавши свідка, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При складанні протоколу та прийнятті постанови повинно бути з?ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, 08.02.2023 року о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем КІА дн НОМЕР_2 по пр.. Лісовому, 11 у м. Києві, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Вольво д/н НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3 ), що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Той факт, що водієм ОСОБА_2 не було дотримано п. 10.9 Правил дорожнього руху, підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями водіїв, поясненнями водіїв у суді, схемою ДТП, описом отриманих автомобілями пошкоджень.
Але при цьому суд звертає увагу на той факт, що при розгляді справи достеменно встановлено також, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини обох водіїв, а саме водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем КІА, та водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем Вольво.
При розгляді даної справи суд вирішує питання про наявність чи відсутність вини водія ОСОБА_2 , а також з'ясовує наявність підстав для притягнення його до відповідальності, а тому питання щодо вини водія ОСОБА_3 повинно вирішуватися при розгляді протоколу, складеного відносно нього.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З урахуванням вимог діючого законодавства та досліджених судом обставин справи, суддя приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення вимог правил дорожнього руху, письмові матеріали справи об"єктивно свідчать про те, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у причинному зв"язку з порушенням ним вимог Правил дорожнього руху.
Що стосується стягнення, що повинно бути накладено на правопорушника, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність.
При розгляді справи судом не було встановлено обставин, що пом"якшують відповідальність правопорушника, але при цьому судом враховується при призначенні покарання наслідки, до яких призвели дії порушника, невизнання ним своєї вини.
Враховуючи викладені обставини, суддя приходить до висновку про призначення правопорушнику покарання у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 283, 284, 290, 291 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, -
ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту постановлення.
Повний текст постанови складений 03 березня 2023 року.
Суддя О.В.Лісовська