Справа № 703/4100/22
2/703/351/23
16 лютого 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
встановив:
21 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою,у якій просить збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/1805/16-ц, 2/703/1057/16 від 10 серпня 2016 року з 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання законної сили даним рішенням суду. Виконавчий лист № 703/1805/16-ц, 2/703/1057/16, виданий згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 10 серпня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку просить відізвати з відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що за адресою: АДРЕСА_1 , до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
В обґрунтування позову позивач вказує, що з 21 березня 2009 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року, у справі № 703/1805/16-ц 2/703/522/17, шлюб між ними було розірвано. Від спільного шлюбу з сторони мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частини його заробітку доходу, щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23 травня 2016 року до її повноліття.
Позивач зазначає, що на даний час матеріальне становище відповідача покращилося, оскільки останній перестав сплачувати аліменти на утримання іншої старшої дочки від попереднього шлюбу, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із припиненням стягнення. Тому вважає, що надалі збільшення стягнення аліментів на утримання їх спільної дочки ОСОБА_4 , не вплине на погіршення матеріального становища відповідача. Зауважила також, що будь-якої іншої матеріальної допомоги відповідач не надає, участі у вихованні дитини не приймає. На даний час неповнолітня дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшується потреба у її забезпеченні. В зв'язку з цим, вважає, що аліменти повинні бути визначені у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки таке рішення не вплине на погіршення матеріального становища відповідача.
Ухвалою судді від 11 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання, відповідачу був наданий строк з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, позивачу - подачі відповіді на відзив.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судове засідання позивач не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила справу розглянути без її участі. Одночасно наполягала на задоволенні позовних вимог, з наведених у позові підстав. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що від подружнього життя сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_1 від 14 травня 2009 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області (а.с. 6).
На підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23 травня 2016 року до повноліття дитини (а.с. 7).
Як вбачається зі змісту позовної заяви дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, при цьому на даний час витрати позивача на утримання дитини значно збільшилися. Позивач зазначає, що розмір аліментів, які відповідач повинен сплачувати на утримання дитини, є замалим, оскільки їй не вистачає коштів на забезпечення повноцінного життя дитині, отже є підстави для збільшення виплат аліментів, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Таким чином, особа, яка отримує аліменти - отримувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Як роз'яснено у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст.181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст.183,184 Сімейного кодексу України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Та обставина, що з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.
Таким чином, у зв'язку із суттєвою зміною прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зміною матеріального становища відповідача та зміною матеріального положення позивача, що в розумінні ст. 192 Сімейного кодексу України є підставою для зміни розміру присуджених аліментів.
Відповідач, згідно наданої до суду заяви, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що аліменти, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_3 , мають бути збільшені до 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
При цьому суд вважає, що збільшення аліментів відповідає вимогам ст.182, ч. 5 ст.183та ст.184 СК України щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину.
Суд враховує те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, інших утриманців не має, а отже не позбавлений можливості сплачувати аліменти.
Окрім того, при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-1V суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-IV).
У рішенні «Хант проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2). і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).
Таким чином, суд вважає, що розмір аліментів, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
З урахуванням наведеного, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси дитини, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/1805/16-ц, 2/703/1057/16 від 10 серпня 2016 року з 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання законної сили даним рішенням суду.
У зв'язку із задоволенням позовної вимоги про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, одночасно слід відкликати виконавчий лист №703/1805/16-ц, 2/703/1057/16, виданий Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, що перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., від сплати якого позивач звільнена.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/1805/16-ц, 2/703/1057/16 від 10 серпня 2016 року з 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання законної сили даним рішенням суду.
Виконавчий лист № 703/1805/16-ц, 2/703/1057/16, виданий згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 10 серпня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відізвати з відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що за адресою: вул. Житомирська, 6 м. Сміла Черкаської області, до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2023 року.
Головуючий: Ю. В. Крива