28 лютого 2023 р. № 400/5319/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, , ,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 07.07.2022 №143150012428 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 про відмову в призначені пенсії по інвалідності позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача-2 на підставі даних з електронної пенсійної справи поновити виплату пенсії позивачу, починаючи з 07.05.2020.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2013 році йому була установлена інвалідність ІІ групи, 23.10.2013 Пенсійний Фонд України видав позивачу пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 терміном дії до 31.01.2014. На той час позивач був зареєстрований та постійно мешкав у Автономній Республіці Крим. У зв'язку із закінченням строку встановлення інвалідності, виплата пенсії по інвалідності була зупинена 31.01.2014.
Позивач зазначає, що з 02.08.2019 він знятий з реєстрації місця проживання у АР Крим. Позивач стверджує, що з того часу до Автономної Республіки Крим він не виїжджав, пенсійна виплата з 31.01.2014 йому не призначалася. Позивач повідомляє, що у період з 24.04.2020 по 07.05.2020 він пройшов повторний огляд за результатом якого йому була встановлена ІІІ група інвалідності. Інвалідність встановлена на строк до 01.06.2022. У позові зазначається, що в період з 08.06.2022 по 16.06.2022 позивач пройшов повторний огляд, за результатом якого йому була встановлена ІІ група інвалідності безстроково. Станом на 30.09.2010, як зазначено в позовній заяві, страховий стаж позивача становив 20 років 29 днів. 07.07.2022 відповідач-1 прийняв рішення № 143150012428 про відмову в призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на тій підставі, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній. Позивач вказує, що є громадянином України, має страховий стаж тривалістю 20 років 29 днів, інвалідність ІІ групи, перебуває на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України, пенсія по інвалідності призначалася йому в 2013 році та її виплата була зупинена 31.01.2014, пенсію від органів російської федерації позивач не отримує, тому має право на поновлення пенсійної виплати починаючи з 07.05.2020.
Ухвалою від 05.12.2022 (а. с. 33-34) суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та доказів, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві одночасно з поданням до суду відзиву на позовну заяву подати належно засвідчені копії документів, на підставі та з урахуванням яких прийнято рішення від 07.07.2022 № 143150012428 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " Докази витребувалися в суб'єкта воладних повноважень, який розглядав подані позивачем документи та приймав спірне рішення.
Ухвала від 05.12.2022 вручена відповідачам 06.12.2022 (доставлена до їхніх електронних кабінетів у системі «Електронний суд» 05.12.2022 о 20 год 23 хв, а. с. 39-40). Позовна заява вручена відповідачам 01.12.2022 (доставлена до їхніх електронних кабінетів у системі «Електронний суд» 30.11.2022 о 18 год 53 хв, а. с. 41-42).
Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву (а. с. 43-46), в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові. Відповідач-1 зазначає, що 30.06.2022 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою № 4152 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. Відповідач-1, з урахуванням принципу екстериторіальності, розглянув заяву позивача від 30.06.2022 № 4152 та прийняв рішення від 07.07.2022 № 143150012428 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності. Відповідач-1 вказує, що за наданими позивачем документами на підтвердження трудового стажу, даними персоніфікованого обліку про застраховану особу, трудової книжки, диплому і військового квитка, страховий стаж позивача становить 20 років 29 днів. Відповідач-1 зазначає, що під час розгляду поданих документів він з'ясував, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній. Зазначені обставини, пояснює відповідач-1, слугували підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. У відзиві відповідач-1 звертає увагу суду, що позивач порушив порядок подання документів відповідно до Закону № 1058-IV та зазначає, що оскільки позивачу було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV в Автономній Республіці Крим, тому, звертаючись до відповідача-2, позивач повинен був подати заяву про переведення пенсійної виплати за новим місцем проживання, а не заяву про призначення пенсії по інвалідності.
До відзиву додані докази його направлення позивачу засобами поштового зв'язку. Також відзив доступний представнику позивача, яка має електронний кабінет, для ознайомлення в електронній формі у системі «Електронний суд».
Належно засвідчені копії документів, на підставі та з урахуванням яких прийнято рішення від 07.07.2022 № 143150012428 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", витребуваних ухвалою від 05.12.2022, відповідач-1 до суду не подав. Поважних причин для неподання таких доказів відповідач-1 суду не повідомив.
Від відповідача-2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Правом подати відповідь на відзив відповідача-1 позивач не скористався.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись частиною шостою статті 77, частиною дев'ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за наявними матеріалами, оскільки наявних у справі доказів достатньо для установлення обставин справи та характеру правовідносин, що виникли між сторонами.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
До 02.08.2019 місце проживання позивача було зареєстроване в Автономній Республіці Крим, а з 02.08.2019 - у місті Миколаєві, що підтверджується відмітками в паспорті позивача (а. с. 7).
У 2013 році територіальним органом Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи була призначена пенсія по інвалідності. Зазначена обставина визнається позивачем і відповідачем-1 у позовній заяві та відзиві та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача від 23.10.2013 серії НОМЕР_1 (а. с. 12).
07.05.2020 позивачу до 01.06.2022 встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 409510 (а. с. 13).
16.06.2022 позивачу безстроково встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 452270 (а. с. 14).
Позивач має страховий стаж тривалістю 20 років 29 днів, що визнається позивачем та відповідачем-1 у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а також підтверджується розрахунком стажу позивача (а. с. 11, зворот).
30.06.2022 позивач звернувся до відповідача-2 за пенсією по інвалідності. Відповідач-1 стверджує, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії. Позивач у позовній заяві не конкретизує вид та зміст заяви, з якою він звертався, але зазначає, що йому було відмовлено в поновленні пенсійної виплати (а. с. 4) та вказує на протиправність рішення відповідача-1 про відмову в поновленні (призначенні) пенсії по інвалідності (а. с. 2). Оскільки у рішенні відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 (а. с. 29, зворот), листі відповідача-2 від 25.11.2022 № 1400-0305-8/42814 (а. с. 29) зазначається про подання позивачем заяви саме про призначення пенсії (від 30.06.2022 № 4152), суд вважає, що позивач подав заяву про призначення пенсії. Врешті, позовна заява не містить заперечень проти того, що це була заява саме про призначення пенсії.
Заява позивача про призначенні пенсії була передана на розгляд відповідача-1 за принципом екстериторіальності (пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягнув віку 53 років.
Рішенням від 07.07.2022 № 143150012428 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » (а. с. 11, а. с. 29, зворот) відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. У рішенні від 07.07.2022 № 143150012428 зазначено, що воно прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 30.06.2022 № 4152 про призначення пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV.
Мотивація рішення відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 така: «Відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії по інвалідності мають особи, визнані інвалідами, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів II та III груп від 52 років до досягнення особою 55 років включно за наявності загального страхового стажу не менше 13 років. Згідно наданих документів про підтвердження трудового стажу, даних персоніфікованого обліку про застраховану особу, трудової книжки, диплому і військового квитка, страховий стаж становить 20 років 29 днів. З'ясовано, що гр. ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній. В результаті зазначеного, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Посилань на недотримання позивачем порядку звернення за пенсією рішення відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 не містить.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 17.11.2022 (а. с. 27-28) відповідач-2 листом від 25.11.2022 № 1400-0305-8/42814 (а. с. 29) повідомив позивачу: «Електронна пенсійна справа (далі - ЕПС) була сформована згідно Вашої заяви про призначення пенсії від 30.06.2022 № 4152. Відповідно до документів, які є в ЕПС, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2022 № 143150012428 (далі - Рішення) Вам було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутністю документа про припинення виплати пенсії, яка була призначена в Автономній Республіці Крим. Листами Головного управління від 22.08.2022 № 1400-0202-8/28424 та від 05.10.2022 № 1400-0304-8/35016 Вам було надіслано копію Рішення».
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд виходить з такого.
Оскаржуване рішення від 07.07.2022 № 143150012428 ґрунтується на тому, що позивачу «була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній».
У рішенні не конкретизоване, коли, ким, на який строк була призначена пенсія «в Криму», якими доказами ця обставина підтверджується.
Рішення не містить посилань на норми права, на підставі яких відповідач-1 дійшов висновку про відсутність у позивача права на пенсію по інвалідності. Зокрема, відсутні мотиви, зазначені у відзиві (порушення позивачем порядку звернення за пенсією, а саме: подання заяви про призначення пенсії, а не про поновлення її виплати).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правовою позицією Верховного Суду, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їхні обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (пункт 56 постанови від 05.03.2020 у справі № 640/467/19).
Рішення відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 не відповідає критерію мотивованості, оскільки не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд ураховує, що ані в рішенні від 07.07.2022 № 143150012428, ані у відзиві на позовну заяву відповідач-1 не заперечив наявність у позивача інвалідності, достатнього страхового стажу та досягнення позивачем віку, з якого може бути призначена пенсія по інвалідності.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Частина перша статті 32 Закону № 1058-IV передбачає, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Відповідно до статті 34 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
За нормами частини другої статті 35 Закону № 1058-IV, у разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
Позивач у позовній заяві стверджує, що виплата пенсії по інвалідності була йому зупинена 31.01.2014 у зв'язку із закінченням строку встановлення інвалідності. Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, копією пенсійного посвідчення позивача від 23.10.2013 серії НОМЕР_1 підтверджується, що його термін дії установлений до 31.01.2014. Оскільки, відповідно до статті 34 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності, суд дійшов висновку, що строк, на який позивачу була встановлена інвалідність, тривав до 31.01.2014.
Ураховуючи положення статті 35 Закону № 1058-IV, виплата призначеної позивачу в АРК в 2013 році пенсії по інвалідності повинна була бути зупинена 31.01.2014.
На підставі цього суд відхиляє аргумент відповідача-1 про відсутність документа про припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності, призначеної в АРК, оскільки за умови нез'явлення позивача для проходження повторного огляду МСЕК в установлений термін єдиним варіантом законної поведінки відповідного органу Пенсійного фонду було зупиння виплати пенсії.
Беручи до уваги зазначене вище, суд вважає установленою ту обставину, що виплата призначеної позивачу в 2013 році пенсії по інвалідності була зупинена 31.01.2014.
Відомостей про отримання позивачем пенсії по інвалідності у період з 31.01.2014 по дату звернення до відповідача-2 із заявою від 30.06.2022 № 4152 матеріали справи не містять.
Позивач стверджує, що не отримував таку пенсію, відповідачі це твердження не заперечили та не спростували.
Суд установив, що виплату позивачу пенсії по інвалідності було зупинено 31.01.2014 у зв'язку із закінченням строку, на який установлена інвалідність. Виплата пенсії з 31.01.2014 не поновлювалася. Суд наголошує, що саме на ці обставини позивач посилається в позовній заяві (а. с. 1).
Повторно інвалідність позивачу була встановлена 07.05.2020. огляд пройдений в період з 24.04.2020 по 07.05.2020 (довідка до акта огляду МСЕК від 07.05.2020 серії 12 ААБ № 409510, а. с. 13).
Тобто з дати припинення виплати пенсії (31.01.2014) до дати встановлення позивачу інвалідності знову (07.05.2020) минуло, за розрахунком суду, 6 років 3 місяці 6 днів.
У справі відсутні докази наявності у позивача поважних причин непроходження ним повторного огляду МСЕК до 31.01.2014.
У позовній заяві позивач посилається на окупацію російською федерації півострова Крим і зазначає, що у зв'язку з цим він як громадянин України був позбавлений можливості пройти повторний огляд для підтвердження групи інвалідності.
Надаючи оцінку цьому доводу, суд виходить з такого.
У частині другій статті 1 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20.02.2014.
Тобто обставина, на яку посилається позивач на обґрунтування поважності причин пропуску ним строку повторного проходження огляду МСЕК, виникла пізніше (20.02.2014) за дату, до якої позивач повинен був пройти такий повторний огляд (31.01.2014).
Станом на 31.01.2014, коли позивач уже мав пройти повторний огляд, АРК не була окупована російської федерацією.
У зв'язку з цим суд не має підстав вважати, що строк повторного огляду МСЕК пропущений позивачем з поважних причин.
Крім того, додатково суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про здійснення позивачем спроб (намагань) пройти повторний огляд МСЕК на материковій території України після окупації російської федерацією території АРК. Зокрема, позивач пройшов повторний огляд МСЕК з 24.04.2020 по 07.05.2020, тобто по спливу більш як 6-ти років як з дня закінчення строку встановлення інвалідності (31.01.2014), так і з дня окупації території АРК російською федерацією (20.02.2014).
Суд відхиляє посилання позивача на перенесення строку повторного огляду на період дії воєнного стану, оскільки строк повторного огляду закінчився до 31.01.2014, а воєнний стан введений в Україні з 24.02.2022.
Суд відхиляє посилання позивача на Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234, оскільки цей нормативно-правовий акт визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (пункт 1 цього Порядку). А спірні правовідносини (звернення до відповідача-2 за пенсією та прийняття спірного рішення відповідачем-1) виникли у 2022 році, тобто уже після зняття позивача з реєстрації в АРК (2019 рік) та реєстрації його місця проживання у місті Миколаєві (2019 рік).
Відсутність у позивача поважних причин для нез'явлення для проходження в установлений строк повторного огляду МСЕК є підставою для застосування до спірних правовідносин абзацу 2 частини третьої статті 35 Закону № 1058-IV, за приписами якого якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності зновуза умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Оскільки з дати припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності до дати проходження повторного установлення позивачу інвалідності минуло більше 5-ти років, пенсія по інвалідності повинна призначатися позивачу на загальних підставах.
На цій підставі суд відхиляє доводи позивача про те, що йому повинна бути поновлена виплата пенсії по інвалідності, тому у цій частині позову належить відмовити.
Відповідач-1 у рішенні від 07.07.2022 № 143150012428 не навів жодних аргументів відсутності у позивача права на пенсію по інвалідності (відсутність статусу, стажу, віку тощо). Суд також не вбачає перешкод у призначенні позивачу пенсії по інвалідності.
Користуючись правом виходу за межі позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України), задля захисту права позивача на пенсійне забезпечення, суд застосовує такий спосіб захисту права, як зобов'язання призначити позивачу пенсію по інвалідності.
Щодо дати, з якої позивачу належить призначити пенсію по інвалідності, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім такого випадку: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Установлення позивачу ІІІ групи інвалідності відбулося 07.05.2020, за пенсією позивач звернувся 30.06.2022, тобто пізніше 3-х місяців з дати встановлення інвалідності.
ІІ група інвалідності установлена позивачу 16.06.2022, тобто позивач звернувся за пенсією в межах 3-х місяців з дня встановлення ІІ групи інвалідності.
Отже, пенсію по інвалідності позивачу належить призначити не з дня звернення позивача за пенсією (30.06.2022), а з дня встановлення йому ІІ групи інвалідності (16.06.2022).
Надаючи оцінку решті аргументів сторін, суд зазначає таке.
Суд відхиляє доводи відповідача-1 про порушення позивачем порядку звернення за пенсією (подання заяви про призначення пенсії замість заяви про поновлення або переведення її виплати), оскільки подання позивачем заяви про призначення пенсії відповідає положенням абзацу 2 частини третьої статті 35 Закону № 1058-IV.
Суд не застосовує до спірних правовідносин абзац 1 частини третьої статті 35 Закону № 1058-IV, на який посилається позивач, оскільки ця норма регулює відносини у разі пропущення особою строку повторного огляду МСЕК з поважних причин, а у цій справі установленим є пропущення позивачем такого строку без поважних причин.
Суд не застосовує до спірних правовідносин пункт 12 Порядку № 22-1 щодо витребування в органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання пенсіонера, пенсійної справи до такого самого органу за новим місцем проживання пенсіонера (на який посилається позивач), оскільки питання витребування пенсійної справи не належать до предмету позову.
За приписами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не виконали обов'язок доказування: відповідач-1 не подав усіх документів та матеріалів, які могли бути використані як докази у цій справі, незважаючи на витребування їх ухвалою від 05.12.2022 про відкриття провадження у справі; відповідач-2 не скористався правом подати відзив на позовну заяву та будь-які докази на підтвердження можливих заперечень проти позовних вимог.
За результатами розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 07.07.2022 № 143150012428 та зобов'язання відповідача-2 призначити позивачу з 16.06.2022 пенсію по інвалідності.
Суд зобов'язує призначити і виплатити позивачу пенсію саме відповідача-2, оскільки це орган Пенсійного фонду за місцем проживання позивача, до якого позивач звертався за призначенням пенсії. Відповідач-1 лише розглядав заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності.
Одночасно у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 поновити виплату позивачу з 07.05.2020 пенсії по інвалідності належить відмовити. Мотиви відмови в частині цих позовних вимог суд навів вище.
На підставі вищенаведеного позовну заяву належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 42098368) , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2022 № 143150012428 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) призначити та виплатити з 16.06.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити з 07.05.2020 виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщов судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна