Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" серпня 2006 р. Справа № 53/314-06
вх. № 10079/3-53
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Альошин В.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2 відповідача - ОСОБА_1
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2
до СПД ФО ОСОБА_1, м. Х-в
про визнання договору дійсним
Розглядається вимога позивача про визнання договору купівлі - продажупартії товарів № НОМЕР_1, укладений 16 березня 2006 року між Українською державною будівельною Корпорацією «Укрстрой» та Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_2 дійсним, визнання за Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на майно: нежитлове приміщення гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2, зобов'язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» здійснити реєстрацію права власності на будівлі та видати відповідні правовстановлюючі документи Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, а саме на нежитлове приміщення гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2.
Позивач в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує та просить виділити йому частину спільного майна.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду документи в їх сукупності, встановив наступне.
26 грудня 2005 року відповідно до протоколів ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення аукціону по реалізації майна, яке належить Українській державній будівельній корпорації «Укрбуд» позивач був визнаний переможцем аукціону по продажу нежитлових приміщень гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2.
Остаточна ціна продажу вказаних об'єктів складала 85822,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Вказаний аукціон був проведений Українською універсальною біржою.
За результатами аукціону були складені протоколи ІНФОРМАЦІЯ_2, які були затверджені Директором Української універсальної біржі.
Відповідно до договору купівлі - продажу партії товарів № НОМЕР_1 від 16.03.2006 року між Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» та СПД ФО ОСОБА_2, останнім було придбано нежитлові приміщення гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2.
Також відповідно до п. 6 вказаного договору позивач повинен до 16.05.2006 року повинен перерахувати на рахунок УДБК «Укрбуд» повну вартість придбаного майна.
Вказані обов'язки позивачем були виконані повністю та відповідні грошові кошти були перераховані ним як того вимагають умови договору, що підтверджується квітанціями ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що фактично на підставі відповідним чином проведеного аукціону по продажу майна та договору купівлі продажу позивач придбав спірне майно. Всі необхідні умови, а також покладені на позивача обов'язки щодо придбання вказаної нерухомості виконані ним повністю та без будь - яких порушень.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із п. 31 Положення № 1976 в договорі повинно бути відображено: відомості про підприємство та покупця, назву й коротку характеристику об'єкта продажу, остаточну ціну продажу об'єкта за конкурсом, взаємні зобов'язання підприємства і покупця, момент передачі об'єкта продажу покупцю, номери поточних рахунків, назви і адреси банківських установ, порядок розрахунків за придбане майно, інші умови на розсуд сторін. За всіма з перерахованих умов між сторонами було досягнуто згоди.
Згідно вимог ст. 657 Цивільного кодексу України Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ч. 1 та ч. З ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно абзацу 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78. № 3 із наступними змінами і доповненнями “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР (ч. 2 ст. 220 ЦК України) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Згідно ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевказану норму права, а саме на п. 8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" встановлює, що чинне законодавство передбачає реєстрацію угод окремих видів. Якщо незареєстрована угода повністю або частково виконана, а сторона, яка одержала виконання, ухиляється від державної реєстрації цієї угоди, друга сторона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх інтересів. У цьому випадку суд може визнати угоду, що не пройшла державної реєстрації, дійсною, і такого рішення достатньо для виникнення у реєструючого органу обов'язку щодо здійснення державної реєстрації угоди, незважаючи на волю другої сторони. Таке рішення можливе лише у випадку, коли відповідна угода укладена за встановленою формою, а її зміст відповідає вимогам закону.
Якщо сторонами угоди, пов'язаної з переходом права власності (повного господарського відання) на майно, не дотримано вимог нормативних актів стосовно реєстрації майна, наприклад, правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів тощо, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання відповідної угоди недійсною, оскільки реєстрація майна не є елементом форми угоди.
Крім того, як встановлено під час розгляду справи, 21.09.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на сумісну діяльність шляхом спорудження магазину продовольчих товарів для ведення спільної господарської діяльності та отримання спільного прибутку.
Під час дії договору відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 15.10.2005 року в якому він вказує, що дізнався про придбання позивачем спірного майна та просить виділити йому в натурі або в грошовому еквіваленті частину придбаного спірного майна на підставі договору на сумісну діяльність від 21.09.2005 року, оскільки вважає що данне майно підпадає під дію договору та являється спільним.
В свою чергу позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 30.10.2005 року, в якому було надано відповідь відповідачу та вказано, що спірне майно, а саме: нежитлове приміщення гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2., було придбано позивачем особисто, для інших потреб, належить позивачу на праві приватної власності, та ніякого відношення до договору від 21.09.2005 року про сумісну діяльність не має.
Відповідно до ст. 1135 ЦК України володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
Кожний учасник спільної часткової власності відповідно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним майном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна.
Кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.
Відповідно до статей 328, 329 та 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно.
Статті 15 та 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно частини 3 статті 48 Закону України “Про власність» захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Крім того, згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, вищевказаного Тимчасового положення про порядок реєстрації права належними підтвердженням права власності на нерухоме майно є свідоцтво про право власності та витяг з реєстру права власності на нерухоме майно. При цьому, Свідоцтво про право власності та витяг з реєстру права власності на нерухоме майно повинні відповідати затвердженим цим Тимчасовим положенням зразку та містити перелік об'єктів нерухомого майна, яке знаходиться у власності відповідного власника.
Згідно п. 1.3. вищевказаного Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги позивача законними та обґрунтованими, тобто такими, що підлягаються задоволенню.
Крім того, приймаючи до уваги те, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає за можливе витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити на позивача.
Керуючись ст. ст. 33,43,44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 113, 328, 329, 334, Цивільного кодексу України,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати договір купівлі - продажу партії товарів № НОМЕР_1, укладений 16 березня 2006 року між Українською державною будівельною Корпорацією «Укрстрой» та Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_2 дійсним.
Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою ОСОБА_2, (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на майно: нежитлову будівлю гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» здійснити реєстрацію права власності на будівлі та видати відповідні правовстановлюючі документи Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, а саме на нежитлову будівлю гаражу А-1 загальною площею 399,9 м. кв. та вагончик для охорони (битовка), що знаходяться АДРЕСА_2.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 22.08.2006 року.
Суддя Прохоров С.А.