30 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів: Григор'євої Л.І., Костенка А.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування частини жилого будинку недійсними,
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування ½ частини жилого будинку недійсним, посилаючись на те, що є власником ½ частини будинку АДРЕСА_1. 26 липня 2001 року відповідачка, скориставшись тим, що він знаходився в стані душевного розладу, вмовила його подарувати належну йому на праві власності частину будинку, внаслідок чого була нотаріально укладена угода 26 липня 2001 року. посилаючись на ці обставини, просив визнати договір дарування 63/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 недійсним. Також позивач просив визнати недійсним договір, за яким ОСОБА_2 подарувала вказану частину жилого будинку ОСОБА_3.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 8 грудня 2004 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування від 26 липня 2001 року 63/100 частин будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, повернувши сторони у первісний стан. Визнано недійсним договір дарування від 24 червня 2003 року 63/100 частин будинку АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, повернувши сторони в первісний стан та передавши у власність ОСОБА_1 63/100 частин вказаного будинку.
У касаційних скаргах ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 8 грудня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гуменюк В.І.
Судді: Григор'єва Л.І.
Костенко А.В.