Ухвала
Іменем України
31 серпня 2006 року
Справа № 2-31/9748-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився; відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 3 липня 2006 року по справі № 2-31/9748-2006А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, Саки, 96500)
про визнання нечинним рішення
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2006р. по справі № 2-31/9748-2006А задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та визнано нечинним рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції №НОМЕР_1 від 13.02.2006 про застосування штрафних санкцій в розмірі 14145,00грн. Постановлено також стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного мита.
В основу постанови покладено висновок суду про те, що спірне рішення винесено при відсутності підстав для його винесення, оскільки відсутні докази вчинення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погодившись з постановою суду, Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим та в позові Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу відповідач мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Обгрунтування вимог апелянта про скасування постанови суду першої інстанції із зазначенням того, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права в апеляційній скарзі відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 з доводами та вимогами Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим не погоджується, оскаржену постанову суду першої інстанції вважає законною та обгрунтованою, у зв'язку з чим вважає, що вона не підлягає скасуванню.
07.02.2006 Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту господарської одиниці -залу ігрових автоматів, розташованого АДРЕСА_2 та належної суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, за наслідками якої складений акт перевірки № НОМЕР_2 від 07.02.2006.
Перевірка проведена у відсутності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
Під час перевірки виявлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. з наступними змінами та доповненнями, що виразилося у непроведенні розрахункових операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Так, в акті перевірки виявлені порушення відображені наступним чином:
«Перевіркою встановлено, що перший клієнт зробив ставку на ігровий автомат 150,00грн. і забрав незіграну суму 90,00грн., другий клієнт зробив ставку на ігровий автомат 200,00грн. і забрав незіграну суму 188,00грн., третій клієнт зробив ставку на ігровий автомат 300,00грн., повернення незіграної суми склало 288,00грн., четвертий клієнт зробив ставку на ігровий автомат 100,00грн. і забрав незіграну суму 100,00грн. Розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій не проводились, реєстратор розрахункових операцій на об'єкті відсутній. Таким чином, встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій при ставках на ігрові автомати на суму 750,00грн. і не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій при поверненні незіграних сум з ігрових автоматів на суму 666,00грн. Не проведення через реєстратор розрахункових операцій раніше реалізованих послуг при грі на ігрових автоматах на суму 1497,00грн. (вказана сума залишилась на місці проведення розрахунків після повернення незіграних сум на ігрових автоматах).»
Даний акт перевірки був покладений в основу рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №НОМЕР_1 від 13.02.2006 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 14145,00грн. (п'ятикратний розмір вартості проданих товарів без проведення розрахункових операцій через РРО: 2829,00грн. х 5 = 14145,00грн.)
Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 31.08.2006.
Судова колегія вважає апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
Так, статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» визначає, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками.
Відповідно до статті 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до пункту 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті, за рішенням начальника податкового органу, яке оформляється наказом.
Згідно зі статтею 11-2 вказаного Закону працівники податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідний наказ на проведення позапланової перевірки позивача відповідачем не представлений.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі направлення на перевірку за № НОМЕР_3 від 06.02.2006, але доказу його надання позивачу під розписку відповідно до вимог статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу» відповідачем не надано.
Відповідно до Розпорядження Державної податкової адміністрації України про посвідчення на перевірку № 89-р від 20.05.1997 всі підлеглі Державної податкової адміністрації України служби повинні застосовувати в роботі посвідчення на перевірку, яке повинно оформлятися на кожного працівника, який бере участь в оперативних перевірках суб'єктів підприємницької діяльності. Натомість, відповідачем відповідні посвідчення, в обгрунтування правомірності підстав та порядку проведеної перевірки, не надані.
Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі -Порядок № 327), визначає, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
При цьому, акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Дослідивши акт перевірки № НОМЕР_2 від 07.02.2006, судовою колегією встановлено, що відповідні ставки, які супроводжувались передачею коштів, а також отриманням незіграних сум, здійснювались чотирма клієнтами, особи яких не зазначені. Доказів того, що ці ставки здійснювались перевіряючими під час проведення перевірки, відповідачем не надано.
Крім того, в акті перевірки вказано, що в залі ігрових автоматів на момент перевірки знаходяться 11 (одинадцять) ігрових автоматів. В той же час, в акті не конкретизовано, на які саме ігрові автомати робилися ставки і по яким проводилось повернення сум (не вказано їх номеру, типу та інше), у зв'язку з чим відсутні докази належності цих автоматів саме суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору № НОМЕР_4 та акту приймання-передачі до нього, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було передано в оренду 10 ігрових автоматів із зазначенням їх заводського номеру, типу та інших ознак. Отже, ні один ігровий автомат не належав суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, але, як свідчить акт перевірки, належність ігрових автоматів позивачу не досліджувалась при проведенні перевірки.
Викладене свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, результати якої оформлено актом № НОМЕР_2 від 07.02.2006, а також про відображення в цьому акті суб'єктивних припущень та необгрунтованих даних, що є неприпустимим відповідно до вимог пункту 2.3.4 Порядку № 327, яким встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
У зв'язку з цим судова колегія приходить до висновку, що даний акт перевірки, як доказ по справі, одержано з порушенням закону.
Частиною 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Крім того, згідно з пунктом 1.7 вищезгаданого Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства повинні викладатися в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В той же час, відповідачем не надано доказів того, що після повернення сум, які не зіграли, наявна на місці проведення розрахунків сума в розмірі 1497грн. є сумою, отриманою по розрахунковим операціям, проведеним без застосування реєстратору розрахункових операцій у порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Окрім вищенаведених обставин, судова колегія виходить також з того, що вказана сума коштів виявлена у ОСОБА_4, посада оператора якого встановлена з його слів, від підписання акту перевірки ОСОБА_4 відмовився. В той же час, листом Сакського місьрайонного центру зайнятості за № НОМЕР_5 від 29.06.2006 підтверджується, що вказана особа не перебуває з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 у трудових відносинах.
У зв'язку з цим судова колегія вважає, що відсутні підстави довіряти викладеним в акті перевірки порушенням, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами, а отже, і відсутні підстави для застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій згідно спірного рішення.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності і законності дій відповідача при проведенні перевірки, а також обгрунтованості спірного рішення про застосування штрафних санкцій, відповідачем суду не надано.
За таких обставин справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2006р. по справі № 2-31/9748-2006А залишити без змін.
3. Ухвала суду набирає чинності із дня її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до вищого адміністративного суду України протягом місяця із дня оголошення.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
Т.П. Фенько