вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/97/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянувши заяву представника позивача адвоката Орел Інни Вікторівни від 14.02.2023
про забезпечення доказів у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НСВ Груп”, с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гудачка Дмитра Юрійовича, с. Обава Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 34 756,85 євро
За участю представників:
позивача - Орел І.В., адвокат, ордер, серії АА №1260082 від 16.12.2022;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “НСВ Груп” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Гудачка Дмитра Юрійовича про стягнення 34 756,85 євро завданих збитків вартості втраченого при здійсненні перевезення товару.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/97/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023.
Ухвалою від 10.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 01.03.2023.
Разом із тим, представник Товариства з обмеженою відповідальністю “НСВ Груп” адвокат Орел І.В. 14.02.2023 подала через систему «Електронний суд» заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача оригіналів міжнародної автомобільно накладної (CMR) №008К та рахунку № НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів заявник зазначає про те, що 16 липня 2022 року Відповідач отримав оригінали міжнародної автомобільної накладної (CMR) № 008К та додатку до нього, а саме рахунку № НОМЕР_1 . Такі документи знаходяться у Відповідача, жоден екземпляр не повернутий Позивачу та не переданий Замовнику. Оскільки Відповідач, ФОП Гудачок Дмитро Юрійович, не виходить на зв'язок з Позивачем, ТОВ «НСВ ГРУП», останній не може отримати оригінали таких документів як міжнародна товарно-транспортна накладна № 008К (CMR) та додаток до цієї накладної - Рахунку № 1607-2.
Заявник стверджує, що у Позивача наявні лише фотокопії вищевказаних документів, що були додані до позовної заяви. Вищевказані документи мають суттєве значення для справи, оскільки підтверджують факт передачі втраченого товару Відповідачу та відображають його вартість, що безпосередньо є предметом позовної заяви.
Ухвалою від 15.02.2023 суд призначив розгляд заяви про забезпечення доказів від 14.02.2023 у судовому засіданні на 20.02.2023. Також цією ухвалою запропоновано сторонам в строк до 17.02.2023 надати суду: позивачем - письмове обґрунтування підстав припускати, що заявлені до забезпечення докази можуть бути втрачені чи їх подальше подання учасниками справи стане неможливим або утрудненим; відповідачем - письмові пояснення з приводу поданої ТОВ «НСВ Груп» заяви про забезпечення доказів.
17 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» від заявника надійшли письмові обґрунтування від 16.02.2023 підстав припускати, що заявлені до забезпечення докази можуть бути втрачені чи їх подальше подання учасниками справи стане неможливим або утрудненим.
Заявник зазначає, що Берегівським районним судом Закарпатської області розглядалась справа про дорожньо-транспортну пригоду, під час якої ФОН Гудачок Д.Ю. потрапив у ДТП, перекинувся та втратив товар (справа № 297/1979/22, суддя Ільто 1.1.). Під час судового засідання 19 січня 2023 року представник Відповідача адвокат Іванчик 1.1 заперечував факт отримання Відповідачем оригіналів супроводжуючих документів на товар (товарно-транспортна накладна (СМЯ) №008К та комерційний рахунок № НОМЕР_1 ) та стверджував, що Відповідач вирушив в дорогу без документів. Водночас, вказані документи були передані Відповідачу представником ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «НОВААГРО» Чеперис Сергій Миколаович одразу після завантаження транспортних засобів, поданих Відповідачем.
Отже представник позивача вважає, що такі заяви представника Відповідача у судовому засіданні дають беззаперечні підстави припускати, що заявлені до забезпечення докази можуть бути втрачені чи їх подальше подання учасниками справи стане неможливим або утрудненим.
Позивач вважає, що Відповідач може умисно приховати та/або знищити ці документи з метою приховування та/або створення перешкод у встановленні судом таких фактів як: належна погрузка Товару в транспортний засіб; належне ознайомлення Відповідача з документами та можливість проставити на документах відповідні позначки та зауваження щодо перевезення Товару; підписання Відповідачем товарно-транспортної накладної та надання згоди на перевезення Товару.
20 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Лишенко Н.С. надійшли письмові пояснення від 19.02.2023 у яких адвокат звертає увагу суду на те, що на її думку, в заяві про забезпечення доказів не вказано обставини, які можуть підтвердити такі докази, або аргументи, які вони можуть спростувати та заходи, яких позивач вживав для отримання цього доказу самостійно, а також причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Крім того адвокат відповідача стверджує, що заявником у заяві про забезпечення доказів не зазначено жодної підстави припускати, що засоби доказування можуть бути втрачені, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, при цьому до заяви про забезпечення доказів заявником не додано жодного доказу наявності підстав таке припускати.
У означених поясненнях представник відповідач, також, просить суд поновити процесуальний строк на їх подання, в обґрунтування поважності причин пропуску строку вказує на ту обставину, що про ухвалу суду від 15.02.2023 відповідачу стало відомо 19.02.2023.
Розглянувши в судому засіданні означене клопотання, суд вбачає підстав для його задоволення та на підставі частин 1, 3, 4 та 6 ст. 119 ГПК України, задля надання можливості реалізувати передбачене ГПК України право на подання заперечень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем обставин, з метою дотримання принципів рівності сторін перед законом і судом, змагальності та диспозитивності господарського судочинства, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, суд поновлює відповідачу строк для подання письмових пояснень.
У судове засідання в режимі відеоконференції з'явилася представник позивача, яка підтримала подану заяву про забезпечення доказів з підстав наведених у ній та письмових обґрунтуваннях від 16.02.2023.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату, час та місце розгляду заяви відповідач був повідомлений належним чином у встановленому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Згідно з частиною 3 вказаної статті заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення доказів, заслухавши доводи заявника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення на цій стадії судового процесу, виходячи з такого.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення доказів визначено у статті 110 -112 ГПК України.
Так, згідно зі ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Відтак, аналізуючи викладене, слід зазначити, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Тобто забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 р. у справі № 9901/385/19.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, заявником у свої заяві у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 110 ГПК України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 110 ГПК України, необхідних для забезпечення доказів, а саме, що докази, які просить забезпечити позивача можуть бути втрачені в майбутньому, чи їх подання стане згодом утрудненим чи не можливим.
При цьому, самі лише пояснення представника відповідача, які надавалися в межах розгляду справи № 297/1979/22, навіть за документального підтвердження їх надання, не є достатньою обставиною унеможливлення/утруднення збирання чи подання відповідних доказів або ймовірності їх втрати у майбутньому, позаяк свідчать про заперечення відповідачем факту наявності в нього означених доказів.
З огляду на наведене, та те, що заявником у своїй заяві жодним чином не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів, та не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 110 ГПК України, необхідних для забезпечення доказів, то у суду відсутні правові підстави для забезпечення доказів за заявою, що є предметом розгляду, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви про забезпечення доказів на даній стадії розгляду справи без задоволення.
Керуючись ст. ст. 110-112, 233-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 14.02.2023 представника позивача адвоката Орел Інни Вікторівни про забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Лучко