Справа № 466/9997/22
Провадження № 2/466/760/23
(заочне)
24 лютого 2023 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Репета К. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса № 9850 від 24.12.2021 таким, що не підлягає виконанню,-
09 грудня 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса № 9850 від 24.12.2021 таким, що не підлягає виконанню (а. с. 1-4).
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
10.05.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коханевичем Р. Ю. на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 68977244, про яке позивач дізналася із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Позивач вважає, що виконавчий напис № 9850, виданий 24.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що вчинення виконавчого напису на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинений з порушенням діючого законодавства, з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що 24.12.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В., на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинив виконавчий напис № 9850 про звернення стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, місце роботи невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 00021025640 від 12.10.2021, укладеним із ТОВ «КФ. ЮА», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, оф. 602, IBAN НОМЕР_2 ,МФО 300346, (далі Стягувач), заборгованості на суму 13246,00 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок).
Позивач вважає, що встановлену виконавчим написом заборгованість не можна вважати безспірною, з огляду на наступне.
Виконавчий напис № 9850, виданий 24.12.2021 вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірив безспірності стягнення грошових коштів, а саме не отримав від сторін первинні документи щодо видачі кредиту, що є підставою вважати, що заборгованість не є безспірною.
Окрім цього, наданий нотаріусу розрахунок боргу, здійснений відповідачем не може вважатися доказом безспірності вимог стягувача до боржника, оскільки він відображає односторонні арифметичні розрахунки відповідача. Позивач не погоджується з розрахунком суми заборгованості, встановленим виконавчим написом, що становить 12246,00 грн., з яких: 4900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7346,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. при вчиненні виконавчого напису діяв неправомірно та безпідставно, вчинивши виконавчий напис з порушеннями вимог, передбачених ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», не пересвідчившись у безспірності вимог відповідача до позивача, що є, на думку позивача, підставою для визнання виконавчого напису № 21464, виданого 16.08.2021 таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтування заперечень відповідача.
Відзив на позовну заяву відповідачем, в порядку ст. 178 ЦПК України, у встановлений судом термін до суду подано не було не подано. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Третіми особами приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В., Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) пояснень щодо позову подано не було.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні (а. с. 13).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 29).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2023 року постановлено проводити заочний розгляд справи (а. с. 32).
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явились, 24.01.2023 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА» у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, на адресу скеровані повідомлення про виклик до суду, та такі повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У судове засідання третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, на адресу скеровані повідомлення про виклик до суду, та такі повернулися з відміткою «за адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду невідомі.
У судове засідання третя особа представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення, яке отримано 26.01.2023. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить наступного висновку.
Даний позов виник із приводу вчинення виконавчого напису нотаріусом по договірних зобов'язаннях, визначених кредитним договором.
Судом встановлено, що 24.12.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9850.
За даним виконавчим написом стягнуто з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, місце роботи невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 00021025640 від 12.10.2021, укладеним із ТОВ «КФ. ЮА», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, оф. 602, IBAN НОМЕР_2 , МФО 300346, (далі Стягувач). Строк платежу за Кредитним договором № 00021025640 від 12.10.2021 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Сума заборгованості становить 12246,00 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок), що складається із: заборгованості за тілом кредиту 4900,00 грн., заборгованості за відсоткам 7346,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 13246,00 грн. (а. с. 10).
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виконавчий напис відповідає вимогам, що пред'являються законом до нього, зокрема ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури його вчинення. Зокрема, як на підставу вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус посилався на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі - Постанова № 1172 ).
Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою КМУ № 662 від 26.11.2014, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 (далі - Постанова) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 цих змін.
П. 2 Змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів: «доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Таким чином, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 у чинній на час вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може стосуватися до кредитного договору, укладеного між позивачем та банківською установою, оскільки такий не посвідчений нотаріально.
Відтак вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував того, що законодавство України не допускає такого способу позасудового врегулювання спорів.
Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.
За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.
Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, такий вчинено на підставі Кредитного договору № 00031025640 від 12.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 .
Оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 24.12.2021 - в період часу, коли законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним. Так, суд погоджується з доводами позивача, що сума заборгованості, встановлена виконавчим написом, не є безспірною.
Відповідач за Кредитним договором № 00021025640 від 12.10.2021 стягнув з позивача заборгованість, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 4900,00 грн., заборгованість за відсотками - 7346,00 грн., 1000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13246,00 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок) (а. с. 10).
Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, судом встановлено, що відповідач не повідомляв позивача про те, що останній має намір звернутись із заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора. Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п. 10 вказаного узагальнення зазначено, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса № 9850 від 24.12.2021 таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9850, виданий 24.12.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, оф. 602, IBAN НОМЕР_2 , МФО 300346, (далі Стягувач), заборгованість за Кредитним договором № 00021025640 від 12.02.2021 на суму 13246,00 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», ЄДРПОУ 41940643, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ. ЮА», ЄДРПОУ 41940643, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, оф. 602.
Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_2
Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П. Т. Едер