Справа № 760/26905/21
Провадження №2-а/760/406/22
29 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Аксьонової Н.М.
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
04 жовтня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Атаманчук А.П. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до інспектора капрала поліції 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Школяренка Ю.А., в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №025916 від 09 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн за порушення ч.1 ст.126 КУпАП, закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та стягнути 454 грн. судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 28 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 інспектором капралом поліції 1 роти 3 батальйону УПП у м. Києві Школяренком Ю.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №025914, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Як зазначено у вищевказаній постанові позивач ОСОБА_1 , керувавши транспортним засобом «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_1 , що йому належить не пред'явив для перевірки водійські документи, а саме посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України.
Зазначив, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки адміністративного правопорушення не скоював, адже на вимогу патрульного поліцейського надав посвідчення водія в мобільному застосунку «Дія».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
07 жовтня 2021 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, замінено відповідача інспектора капрала поліції 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Школяренка Юрія Андрійовича на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.
12 вересня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку і спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі. Вказав, що відповідач за своїм внутрішнім переконанням оцінив докази, а також врахував те, що він особисто бачив вчинення правопорушення позивачем. Вважає, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом виходячи з наступного.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руду, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №025916 від 28.09.2021 о 16 год. 57 хв. за адресою проспект Лобановського у місті Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не увімкнув покажчик повороту, та який в подальшому при перевірці не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим п.2.1 (а, б, ґ) та п. 2.4 (а) правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч.1 ст.126 КУпАП. Внаслідок чого відповідачем винесена вище вказана постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 425 грн.
Так, саме відповідач за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази, а також врахував те, що він особисто бачив, що позивач керуючи транспортним засобом «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_1 , при перевірці не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відреагувавши на дане адміністративне правопорушення, будучи при виконанні своїх службових обов'язків, зупинив даний транспортний засіб. Позивач відмовлявся визнавати дане правопорушення, відповідач повідомив позивачу, що згідно вчиненого порушення ПДР, щодо нього буде розглянута справа щодо вчинення адміністративного правопорушення. Відповідач пояснив позивачу його права. Відповідно до покладених на відповідача обов'язків, було винесено постанову, згідно до норм чинного законодавства.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
28 вересня 2021 року інспектором капралом поліції 1 роти 3 батальйону УПП у м. Києві Школяренком Ю.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №025914, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 28 вересня 2021 року о 16 год. 57 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «FIAT SCUDO», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою проспект Лобановського, 94-А у місті Києві, не пред'явив для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, а саме посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб на багаторазову вимогу поліцейського, чим порушив п.2.4 (а) ПДР. Відповідно до п. 7 постанови до неї додається відео б/к АА - 00747.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить скасувати таку постанову, оскільки стверджує, що він не вчиняв порушення правил дорожнього руху.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема за ч.1 ст.126 КУпАП.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до п. 2.1 (а, б, ґ) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи( посвідчення).
Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР передбачено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотримання вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові міститься посилання на доказ, а саме: відео б/к АА-00747. Проте до відзиву такого доказу не додано.
Представником відповідача лише зазначено, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектор за своїм внутрішнім переконанням оцінив докази, а також врахував те, що він особисто бачив вчинення правопорушення позивачем.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови серії БАБ №025914 від 28.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст. 139 КАС України, з відповідача - Департаменту патрульної поліції, який є суб'єктом владних повноважень, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст.2, 9, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАБ №025914 від 28 вересня 2021 року, винесену інспектором капралом поліції 1 роти 3 батальйону УПП у м. Києві Школяренком Ю.А., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ;
відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М.Аксьонова