16 лютого 2023 року Справа № 580/3323/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про вжиття процесуальних заходів впливу за невиконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
07.02.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про накладення на керівника Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідального за виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі №580/3323/21, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі - заява).
Заява мотивована тривалим невиконанням відповідачем вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, що є підставою для застосування штрафу. Крім того, відсутність фінансування не є поважною причиною для невиконання судового рішення. Також заявник наголошує, що відповідач на виконання вимог ухвали від 20.12.2022 не подав суду звіт про виконання судового рішення.
Оцінивши доводи вказаної заяви, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі №580/3323/21, яке набрало законної сили 31.08.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та до 5 травня 2021 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.
Ухвалою від 20.12.2022 суд встановив судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі № 580/3323/21 шляхом зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання вказаного рішення у місячний строк з дня отримання копії ухвали.
10.02.2023 відповідач подав суду звіт від 08.02.2023 №88/01/07-44 (вх. від 10.02.2023 №4990/23) про виконання рішення суду, в якому зазначив, що на виконання вказаного вище рішення суду позивачу здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки в розмірі 9464,00 грн. та 10246,00 грн. відповідно, що підтверджується витягом з Реєстру черговості виконання судових рішень. Згідно з витягом із вказаного реєстру, судове рішення надійшло відповідачу 17.08.2021 та включено у чергу за №№749, 750.
При цьому, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року №902, черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.
Отже, виплата нарахованих сум відбудеться у вищевказаний спосіб у порядку черговості надходження цільових коштів.
Станом на січень 2023 року здійснено виплати за судовими рішеннями, які надійшли Центру до 13.07.2021.
З урахуванням викладеного, у звіті вказано, що виплата позивачу вищевказаних коштів буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат у порядку черговості за відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Вирішуючи питання накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ст.14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).
Вирішуючи клопотання позивача, суд врахував висновки Верховного Суду в постанові від 3 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 відповідно до яких необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Як установлено судом, на виконання вказаного вище рішення суду позивачу здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022-2022 роки в розмірі 9464,00 грн. та 10246,00 грн. відповідно, які включено за №749 та №750 до реєстру черговості виконання судових рішень відповідно до вимог постанови КМУ від 26.08.2021 №902.
Таким чином, відповідач в особі керівника Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вжив конкретні заходи з метою виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду.
Фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідача встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, що обов'язкова для врахування судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:
- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;
- аналізувати акти законодавства;
- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;
- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на наведені висновки Верховного Суду, приписи викладених вище положень законодавства України, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності підстав для накладення на керівника Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат штрафу за невиконання рішення суду, оскільки суб'єктом владних повноважень, як установлено вище, вчинено усі залежні від нього заходи для виконання рішення суду, зокрема, здійснено нарахування допомоги та включено суму заборгованості у реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Тому суд дійшов висновку взяти до відома звіт Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 08.02.2023 №88/01/07-44 (вх. від 10.02.2023 №4990/23) щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі № 580/3323/21 та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття процесуальних заходів впливу за невиконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Взяти до відома звіт Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 08.02.2023 №88/01/07-44 (вх. від 10.02.2023 №4990/23) щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі № 580/3323/21.
2. Відмовити повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 03.02.2023 (вх. від 07.02.2023 №4454/23) про накладення на керівника Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат штрафу в розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ