18 серпня 2010 р. № 5020-5/431-4/039-6/023
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Грейц К.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4
на постановувід 27.04.10 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№5020-5/431-4/039
господарського судум. Севастополя
за позовомСевастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради
доПриватного підприємця ОСОБА_4
треті особи1. Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів
2. Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі
3. Закритого акціонерного товариства “Югрибстрой”
4. Комунальне підприємство “Благоустрій”
проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідачів:.у засідання не прибули
від третьої особи:у засідання не прибули
від ГПУ:Гаврилова Ю.Ю., посв.
Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор зверну вся до господарського суду м. Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_6 про зобов'язання повернути позивачеві самовільно зайняту земельну ділянку площею 355 м2 на території західного берега б. Омега в м. Севасто полі, що використовується під розміщення кафе-бару “Алена”, з приведенням її в придатний для використання стан шляхом знесення будинків, будівель і споруд.
До участі в справі в якості третіх осіб залучено Севастопольське місь ке головне управління земельних ресурсів, Управління з контролю за вико ристанням та охороною земель у м. Севастополі, Закрите акціонерне товари ство “Югрибстрой”, Комунальне підприємство “Благоустрій”.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на обставини пере дання йому спірної земельної ділянки ГКП “Севастопольський комбінат бла гоустрою” на підставі договору про спільну діяльність №17 від 19.03.98 для розміщення торгівельного об'єкту.
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 16.12.09 Вищий господарський суд України скасував судові рішення в справі, напра вивши її на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення усіх суттєвих обставин в справі, зокрема, щодо набуття відповідачем у встановле ному земельним законодавством порядку певних прав на спірну земельну ділянку; виникнення певних прав і обов'язків щодо спірної земельної ділянки на підставі укладених між відповідачем та ДКП “Севастопольський комбінат благоустрою” договорів; а також з'ясування, яка саме земельна ділянка в ро зумінні ст. 79 ЗК України є предметом спору.
Ухвалою від 19.02.10 господарський суд м. Севастополя (суддя По-гребняк О.С.) провадження в справі припинив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки розташоване на спірній земельній ділянці майно придбано ОСОБА_4 саме як фізичною особою, а не суб'єктом підприємниць кої діяльності.
Постановою від 27.04.10 Севастопольський апеляційний господарсь кий суд (колегія суддів у складі: Ткаченка М.І. - головуючого. Антонової І.В., Котлярової О.Л.) ухвалу суду першої інстанції скасував з огляду на об ставини використання відповідачем відповідного майна (кафе-бару) саме для підприємницької діяльності.
Ухвалою від 04.08.10 Вищий господарський суд України порушив ка саційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено ви моги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції положень ч.ч. 2, 4 ст. 35 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, пере віривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступних підстав.
Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор зверну вся до господарського суду з позовом у даній справі про зобов'язання Прива тного підприємця ОСОБА_6 повернути позивачеві самовільно зайняту земельну ділянку площею 355 м на території західного берега б. Омега в м. Севастополі, що використовується під розміщення кафе-бару “Алена”, з приведенням її в придатний для використання стан шляхом знесення будин ків, будівель і споруд.
Суд першої інстанції припинив провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, згідно з яким господарський суд припиняє прова дження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, виходячи з того, що договір від 22.11.08 купівлі-продажу розташо ваного на спірній земельній ділянці майна (кафе-бару “Алена”) укладено ОСОБА_6 як фізичною особою, у зв'язку з чим у спірних правовідно синах ця особа виступає як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької дія льності.
При цьому суд виходив з того, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.09 у справі №5020-9/220 припи нено провадження про визнання недійсним вказаного договору від 22.11.08 з огляду на порушення вимог щодо суб'єктного складу учасників справи з по силанням на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 24.03.09 у справі №2-2703/08.
Суд апеляційної інстанції ухвалу про припинення провадження в справі скасував, не погодившись з висновками суду першої інстанції, вихо дячи з положень ст.ст. 3, 55, 128 ГК України, ст. 320 ЦК України, згідно з якими підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для до сягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибу тку; громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєст ровані відповідно до закону як підприємця, є суб'єктами господарювання; при чому власник має право використовувати своє майно для здійснення під приємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на таке суд дійшов висновку, що прав підприємницької дія льності пов'язано з приватною власність, яка складає матеріальну основу під приємництва, а відтак у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт підпри ємницької діяльності.
Одночасно суд відхилив посилання на судові рішення у вищевказаних справах №5020-9/220 господарського суду м. Севастополя та №2-2703/08 Га гарінського районного суду м. Севастополя, а також встановив, що постано вою Управління організації інспекторської діяльності СМГ УЗР від 24.05.05 №00208 відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності саме як приватний підприємець, а рішенням Державної Азово-Чорноморської еко логічної інспекції від 17.10.07 про тимчасову заборону (зупинення) діяльнос ті об'єкту торгівлі, кафе-бару “Алена”, в тому числі з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, прийнято щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_6
Дослідивши підстави винесення вказаних ухвали та постанови, доводи касаційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач у спірних правовідносинах виступає саме як суб'єкт підприємницької діяльності, з огляду на встановлення обставин вико ристання вказаною особою розташованого на спірній земельній ділянці май на, кафе-бару “Алена”, а відтак і зайняття цієї ділянки для здійснення підприємницької діяльності. Обставини ж придбання відповідачем за договором купівлі-продажу від 22.11.08 кафе-бару “Алена” виключно для особистого (сво го та своєї сім'ї) використання та, відповідно, зайняття спірної земельної ді лянки з цією метою ним не доводились, а судами не встановлені.
Викладені в касаційній скарзі доводи стосовно неправильного засто сування судом апеляційної інстанції положень ст. 35 ГПК України відносно вищевказаних судових рішень підлягають відхиленню, оскільки постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.09 у справі №5020-9/220, щодо якої судом першої інстанції застосовано преюдицію, припинено провадження лише з тієї підстави, що не зважаючи на наявність у ОСОБА_10 статусу фізичної особи - підприємця з 07.04.06, в оспорюваному та наступних правочинах стосовно зазначеного об' єкта вона виступала саме як фізична особа. Обставини ж щодо мети при дбання відповідного майна ОСОБА_6 для особистого використання чи для здійснення підприємницької діяльності не були предметом дослі дження ні в цій справі, ні в справі №2-2703/08 Гагарінського районного суду м. Севастополя.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасу вання постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 “Про застосування Конституції України при здійс ненні правосуддя”, рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.10 у справі №5020-5/431-4/039 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскар женню не підлягає.
Головуючий Г.Кравчук
Судді К.Грейц
А.Уліцький