П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/5297/21
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, позивач 09.02.2023р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано скрутним матеріальним становищем.
Як доказ зазначених вище обставин, позивач надав до суду апеляційної інстанції відомості від 30.01.2023р. №1510-23-00289 та від 28.06.2022р. №1510-22-00791 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1 кварталу 2021р. по 4 квартал 2021р. та 1 кварталу 2022р. по 3 квартал 2022р.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Так, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).
За приписами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, та ч.1 цієї статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Умови, за яких суд може, зокрема, зменшити розмір судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або ж відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» закріплено те, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж, стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви або скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність встановленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
Своєю чергою, матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника (за весь попередній календарний рік, тобто починаючи з 01.01.2022р. по 31.12.2022р.) чи інших передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для звільнення її від сплати судового збору. Той факт, що особа офіційно не працевлаштована, сам собою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
Додані до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 30.01.2023р. №1510-23-00289 та від 28.06.2022р. №1510-22-00791 наведених вище обставин не підтверджують. Інших же обставин, які в силу зазначених вище вимог закону дають можливість вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору, позивачем не зазначено та відповідних доказів не надано.
Отже, зважаючи на те, що апелянт не надав належних та достатніх доказів на підтвердження своєї неспроможності сплатити судовий збір, у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.
До того ж, вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.04.2020р. у справі №9901/73/20 та від 05.10.2020р. у справі №320/3942/19.
Варто зауважити, що відповідно до ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. й органів державної влади.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Що ж до суми судового збору, слід зазначити наступне.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).
Станом на 01.01.2021р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.
Отже, враховуючи немайновий характер позовних вимог, за подання цього позову до суду першої інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі - 908 грн. (2270 грн. х 0,4). Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить - 1362 грн. (908 грн. х 1,5).
У даному випадку, виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі - 1362 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст.169,296,298 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.