308/1800/23
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ
06.02.2023 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, інспектора взводу № 1 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі
ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою до Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, інспектора взводу № 1 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
До скарги додав клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно якого просить звільнити його від сплати судового збору або суттєво зменшити його розмір, посилаючись на положення п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та зазначаючи, що він є законним представником своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 2006 року народження, яка є дитиною з інвалідністю, а також те, що крім виховання дитини з інвалідністю він сам є інвалідом армії 3 групи довічно, і на постійній основі потребує дорого вартісного лікування.
Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Разом з тим, в даному випадку ОСОБА_1 звертається до суду із позовною заявою з вимогою про скасування винесеної щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а не як законний представник дитини з інвалідністю, як того вимагає зазначена норма Закону, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання ним вищезазначеної скарги, на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України, відсутні.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для звільнення особи від сплати судового збору згідно вказаної норми закону суд враховує дві умови: майновий стан сторони та наявність обставин, визначених пунктами 1,2,3 чс.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, позивачем не надано даних щодо його майнового стану.
У зв'язку з чим суд вважає клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру необґрунтованим та відмовляє у задоволенні даного клопотання.
Згідно вимог ч. 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір, виходячи зі ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Разом з тим, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу за подання до суду позовної заяви про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення слід сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Окрім того, відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас, ОСОБА_1 вказаних вимог не дотримано, ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, що не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
А тому враховуючи вищенаведене позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.161, 169, 248, 256 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, інспектора взводу № 1 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук