Справа № 953/7542/22
Провадження № 3/953/320/23
13 лютого 2023 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю захисника Орел В.В.,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №157409 від 22.11.2022 року зазначено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, 22.11.2022 року о 13 годині 08 хвилин залишився без піклування батьків за адресою: АДРЕСА_1 .
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.
13.02.2023 у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Орел А.В. заявив клопотання про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначив, що рапорт інспектора управління патрульної поліції Твердохліба Д.О. від 21.11.2022 складений за фактом виклику працівників патрульної поліції саме ОСОБА_1 , з метою припинення хуліганських дій сторонньої людини у приміщенні квартири, де проживає її мама разом з дитиною, не встановлено у чому саме полягає невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків та не зазначено, які саме обов'язків не виконує ОСОБА_1 із доданого рапорту не вбачається за можливе. Крім того, вказав на те, що додані до протоколу пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є недатованими та з їх змісту встановити склад адміністративного правопорушення не вбачається за можливе, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №157409 від 22.11.2022 року всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку неналежним чином виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина. Зі змісту матеріалів які передували складенню протоколу вбачаються суперечності. Відповідно до пояснень бабусі ОСОБА_3 після повернення онука до м. Харкова він почав спілкуватись з особою на ім'я ОСОБА_4 , який негативним чином на нього впливає, даний чоловік є знайомим її доньки з яким вона спілкується багато років.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Приймаючи до уваги, що законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення 15 днів (ст. 277 КУпАП) та строки накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому також враховую, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУПАП, інкриміноване ОСОБА_1 , не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов'язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.
Таким чином, складом наведеного порушення є саме незабезпечення батьками або особами, що їх замінюють необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Зі змісту протоколу серії ВАВ №157409 від 22.11.2022 вбачається, що ОСОБА_2 на 22.11.2022 о 13:08 залишився без піклування батьків, внаслідок неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що самам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
На підтвердження вини ОСОБА_1 Харківським районним Управлінням поліції № 1 ГУНП в Харківській області до протоколу про адміністративне правопорушення додано наступні документи: рапорт інспектора управління патрульної поліції Твердохліба Д.О. від 21.11.2022, зі змісту якого вбачається, що 21.11.2022 о 11:52 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.11.2022 о 11:48 за адресою АДРЕСА_1 , стороння людина (чоловік), зайшов до квартири її матері та хуліганить, на зауваження не реагує, пристає до дитини заявниці та її матері, заявниця ОСОБА_5 просить допомоги поліції; копію пояснень ОСОБА_2 , зі змісту яких вбачається, що 26.10.2022 він самостійно повернувся додому в Харків, мешкає з бабусею та спілкується з чоловіком на ім'я ОСОБА_4 ; копію пояснень ОСОБА_3 , зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 26.10.2022 самостійно повернувся додому із м. Дніпро, після повернення почав спілкуватись з чоловіком на ім'я ОСОБА_4 , який негативним чином впливає на ОСОБА_6 .
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Крім того, суд враховує положення частини 3 статті 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Суд, оцінивши наявні докази, приходить до висновку, що докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме те, що неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, 22.11.2022 року о 13 годині 08 хвилин залишився без піклування батьків за адресою: АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, при цьому не вказано, в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 184, ст. ст. 1,7, 9, 247, 268, 283-285, 307, 308 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Юрлагіна