14 лютого 2023 року справа №200/4620/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року (повне судове рішення складено 22 вересня 2022 року) у справі № 200/4620/21 (суддя в І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 0580-07-8/794 від 12.01.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання зарахувати до спеціального стажу за списком № 1 період роботи з 05.05.2011 по 09.04.2012 у ТОВ «Ейч Ар Гарант» та період роботи з 22.03.1993 по 14.04.1997 у Першому шахтопрохідницькому будуправлінні треста «Донецькшахтопроходка»; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 05.08.2020.
Позивач зазначив, що рішення відповідача, яким йому відмовлено в призначенні пенсії за віком через недостатність стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, прийнято із порушенням норм матеріального права. Позивач зауважив на тому, що під час призначення пенсії відповідач мав керуватися положеннями п. а ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), в редакції до внесення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, як то передбачено рішенням Конституційного суду України № 1-р/2020 у справі 1-582018(746/15) від 23.01.2020.
Зазначеною редакцією п. а статті 13 Закону № 1788-XII визначено право чоловіків, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Позивач зауважив, що до пільгового страхового стажу відповідачем протиправно не враховані періоди його роботи в ТОВ «Ейч Ар Гарант» та у Першому шахтопрохідницькому будуправлінні треста «Донецькшахтопроходка» на підставі доданих ним до заяви про призначення пенсії документів.
Оскільки на момент звернення позивач досяг віку 50 років та мав необхідний стаж роботи (загальний та спеціальний), відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Також слід зазначити, що ухвалою від 26.01.2022 замінено первинно визначеного відповідача на ГУ ПФУ в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0580-07-8/794 від 12.01.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 05.08.2020 про призначення пенсії за віком та зобов'язати врахувати до пільгового стажу період роботи у Першому шахтопрохідницькому будуправлінні треста «Донецькшахтопроодка» з 22.03.1993 по 14.04.1997 та у ТОВ «Єйч Ар Гарант» з 26.09.2011 по 01.01.2012 та з 26.03.2012 по 09.04.2012.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначав, що під час обчислення стажу позивача ним не врахований період роботи позивача з 05.05.2011 по 09.04.2012, оскільки надані позивачем пільгові довідки не підписані головою комісією з припинення або ліквідатором ТОВ «Ейч Ар Гарант», а період роботи з 22.03.1993 по 14.04.1997 у Першому шахтопрохідницькому будуправлінні треста «Донецькшахтопроходка» не врахований через ненадання позивачем довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, тому наголошує на правомірності рішення про відмову в призначенні пенсії.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
05.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
12.01.2021 Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, за наслідком розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії прийнято рішення № 0580-07-8/794 про відмову в призначенні пенсії. Рішення вмотивовано недостатністю в позивача стажу, необхідного для призначення пенсії. В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 17 років 2 місяці 1 день, пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 2 місяці 20 днів. До пільгового стажу роботи враховано періоди роботи позивача у ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» з 10.04.2012 по 11.12.2019 та з 01.01.2020 по 17.07.2020.
В рішенні зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Ейч Ар Гарант» знаходиться в стані припинення з 13.10.2016, підприємство ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» - з 18.08.2018 згідно з рішенням Господарського суду Донецької області про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 905/3407/17 від 31.07.2018. Отже, із врахуванням вимог п. 3 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», довідку уточнюючу пільговий характер роботи має надавати голова комісії з припинення або ліквідатор. Оскільки додані позивачем до заяви пільгова та архівні довідки (№ 02/кА від 25.11.2011 та № 0160/05-04) не відповідають зазначеним вимогам, наведений період роботи не врахований до стажу роботи позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст.13 Закону № 1788-ХІІ. Так, п. а ст.13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ необхідний страховий стаж для чоловіків - з 20 років до 25 років.
Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, у тому числі чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, визнані неконституційними Рішенням № 1-р/2020 КСУ положення Закону № 1788-ХІІ втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
Відповідно до п. 1.9 цього Порядку у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон)
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При вирішенні питання правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії слід виходити із змісту документів, що розглядалися відповідачами, оцінка рішення здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості наведених в ньому підстав неврахування певних періодів роботи позивача у складі стажу.
На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 50 років та за наявності 20 років страхового стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ.
Отже, була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав тривалість стажу 20 років, тоді як другий - у 25 років. Положення зазначеним нормативно-правових актів суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В рішенні у зразковій справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суперечність положень Законів № 1788-XII, № 1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ та з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим ля особи, а не Закону № 1058-ІV. Під час ухвалення рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 КАС України).
Таким чином, під час визначення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, як працівника, зайнятого повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць відповідач мав виходити із наступних показників: після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Щодо правомірності визначення відповідачем тривалості стажу позивача.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , що надавалась ним при зверненні за призначенням пенсії, містить записи про роботу Першому Шахтопрохідницькому будуправлінні тресту «Донецькшахтопроходка»:
07.10.1992 прийнятий електрослюсарем поверхні з ремонту обладнання 4 розряду (запис № 10)
23.12.1992 направлений на курси підземних електрослюсарів (запис № 11);
22.03.1993 направлений учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті (запис № 12);
03.06.1993 направлений підземним електрослюсарем з повним робочим днем шахті (запис № 13);
14.04.1997 звільнений за власним бажанням (запис № 14);
На період роботи позивача у Першому Шахтопрохідницькому будуправлінні тресту «Донецькшахтопроходка» був чинним список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162. Зазначений список визначав право на призначення пенсії на пільгових умовах всіх робітники, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (1010100а а).
Оскільки трудова книжка позивача мітить запис про його зайнятість в шахті повний робочий день, місцевий суд дійшов правильного висновку, що його достатньо для встановлення права на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.
Що стосується вимоги про проведення атестації робочого місяця позивача за умовами праці.
Згідно правового висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, враховуючи ненадання відповідачем будь-яких документів, які б свідчили про наявні результати атестації, які не підтверджують пільговий характер роботи на посаді позивача за списком № 1, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що можливо на підставі ст. 242 КАС України застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Враховуючи наведене, судами встановлено, що відповідачем не доведено правомірність неврахування під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії у складі пільгового стажу період роботи позивача з 23.03.1993 по 14.04.1997.
Під час оцінки судами правомірності неврахування у складі стажу позивача періоду його роботи у ТОВ «Ейч Ар Гарант» з 05.05.2011 по 09.04.2012 слід виходити з наступного.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить записи про роботу у ТОВ «Ейч Ар Гарант»:
05.05.2011 прийнято за переводом з ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» учнем оператора поста керування на гарячих ділянках робіт (запис № 21);
26.09.2011 переведено оператором посту керування, зайнятим на гарячих ділянках (запис № 22);
01.01.2012 переведено учнем різальника гарячого металу (запис № 23);
16.03.2012 переведено різальником гарячого металу (запис № 24);
09.04.2012 звільнений за власним бажанням (запис № 25).
Разом із позовом на підтвердження занятості в період роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачем також надані:
- розпорядження форми П-1 № 00000003317-7589 від 05.05.2011 про прийняття на роботу на дільницю № 5 за професією оператор поста керування на гарячих ділянках робіт (учень) терміном до 31.08.2011;
- наказ (розпорядження) форми П-5 № 00000001940-7589 від 01.09.2011 про переведення на іншу роботу, згідно якого позивача переведено на період з 01.09.2011 по 31.12.2011 на посаду оператора поста керування на гарячих ділянках (учень) (в розпорядженні зазначено, що умови праці нормальні);
- наказ (розпорядження) форми П-5 № 00000002162-7589 від 26.09.2011 про переведення на іншу роботу, згідно якого позивача переведено на період з 26.09.2011 по 31.12.2011 на роботу за професією оператора поста керування, зайнятого на гарячих ділянках робот (в розпорядженні зазначено, що умови праці шкідливі);
- наказ (розпорядження) форми П-5 № 00000002161-7589 від 01.01.2012 про переведення на іншу роботу, згідно якого позивача переведено на період з 01.01.2012 по 30.06.2012 на роботу за професією оператора поста керування, зайнятого на гарячих ділянках робот (в розпорядженні зазначено, що умови праці нормальні);
- наказ (розпорядження) форми П-5 № 00000002662-7589 від 16.03.2012 про переведення на іншу роботу, згідно якого позивача переведено на період з 16.03.2012 по 30.06.2012 на роботу за професією різальника гарячого металу (в розпорядженні зазначено, що умови праці шкідливі);
- наказ № 00000000523-7589 від 09.04.2012 про припинення трудового договору;- особову картку працівника форми П-2, де зазначено про роботу позивача в ТОВ «Ейч Ап Гарант» в період з 05.05.2011 по 09.04.2012;
- довідку № 7 від 20.10.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, підписану засновником ТОВ «Ейч Ар Гарант» - ОСОБА_2 , за змістом якої позивач в період з 26.09.2011 по 31.12.2011, з 16.03.2012 по 09.04.2012 виконував роботи, що передбачені Списком № 1 (розділ ІІІ підрозділ 3 а, позиція 3.3.а), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003;
- наказ № 8 від 31.05.2011 «Про затвердження переліку професій і посад працівників ТОВ «Ейч Ар Гарант», яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення
Наказ щодо прийняття та звільнення із роботи форми П-1 та П-7 також надані суду відповідачем, з чого суд робить висновок про те, що наведені документи надавалися разом із заявою про призначення пенсії. Будь-яких документів, які б свідчили про надання позивачем до заяви про призначення пенсії довідки № 7 від 20.10.2020 та наказу № 8 від 31.05.2011 в матеріалах справи відсутні.
На період роботи позивача у ТОВ «Ейч Ар Грант» був чинним список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість, в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Зазначений список визначає право на призначення пенсії на пільгових умовах за професією оператора посту керування, зайнятого на гарячих роботах (п. 3.3 а підрозділу 3а розділу 3) та різальника гарячого металу (п. 3.3 а підрозділу 3а розділу 3).
Оцінивши у сукупності за внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи документи, враховуючи наявність в відповідача на час розгляду справи наказів про прийняття (переведення) на роботу, в яких зазначено про шкідливі умови роботи, місцевий суд дійшов правильного висновку про протиправність неврахування відповідачем до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоди його роботи з 26.09.2011 по 31.12.2011 та з 16.03.2012 по 09.04.2012.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач не дотримався вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, пільговий стаж позивача обчислено невірно.
Наведене свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення № 0580-07-8/794 від 12.01.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії та наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання його протиправним та скасування, зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 05.08.2020 про призначення пенсії за віком.
Оскільки судами під час розгляду судами встановлено протиправність неврахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи позивача з 22.03.1993 по 14.04.1997, з 26.09.2011 по 31.12.2011 та з 16.03.2012 по 09.04.2012, вимоги позивача про зобов'язання їх врахувати до пільгового та страхового стажу під час повторного розгляду заяви позивача також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав.
Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а інших доводів вона не містить.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року в справі № 200/4620/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 14 лютого 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук