14 лютого 2023 року справа №200/4283/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. у справі № 200/4283/22 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо перерахунку пенсії за вислугу років,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у безпідставній відмові здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019 року, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, основного розміру пенсії 76 відсотків;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.грудня 2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, застосувавши основний розмір пенсії 76 відсотків від грошового забезпечення, та виплатити недоотриману пенсію, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у безпідставній відмові здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019 року, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, основного розміру пенсії 76 відсотків. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням основного розміру грошового забезпечення в розмірі 76 % від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення №33/25-1298 від 10.06.2021 року, виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01.12.2019 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ст.13 Закону України №2262 максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в ст.63 Закону №2262. Крім того, асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду не збільшувались після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» складено оновлену довідку № 33/25-1298 від 10.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 10.06.2021 року № 33/25-1298 розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського старший інспектор (стройові підрозділи поліції) становить: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням капітан міліції - 1800,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) 50% - 2150,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) 44,91% - 2896,70 грн.; премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) 62,58% - 5749,16 грн.; всього 15195,86 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з порушенням подання заяви на перерахунок пенсії, передбаченого законодавством, а також у зв'язку з відсутністю підстав, визначених статтею 63 Закону України № 2262.
Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року №200/9459/21: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 63 від 08.07.2021 року «Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 », яким відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-1298 від 10.06.2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 10.06.2021 року № 33/25-1298 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області добровільно виконало вищевказане рішення суду та здійснило перерахунок пенсії із розміру основного розміру грошового забезпечення 70%.
Не погодившись із розміром пенсії, позивач 27 січня 2022 року звернувся із відповідною заявою про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вказавши на те, що розмір його пенсії складає 76%, який встановлений позивачу при виході на пенсію пожиттєво та є незмінним.
На звернення позивача про перерахунок пенсії у розмірі 76%, відповідач листом № 4469-2194/К-15/8-0500/22 від 22.02.2022 року, вказав, що будь яких зобов'язань щодо перерахунку пенсії з урахуванням 76 % грошового забезпечення судовим рішення не передбачено.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Закон №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-XII, в редакції, що діяла на час призначення пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2- 95 процентів.
Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри «90» замінено цифрами «80», а цифри «80» замінено цифрами «70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, внесені Законами №3668-VI та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне зменшення відповідачем відсотку грошового забезпечення позивача з 76%, як було встановлено при призначенні пенсії, до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 200/9459/21.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням основного розміру грошового забезпечення в розмірі 76 % від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення № 33/25-1298 від 10.06.2021 року, виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01.12.2019 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. у справі №200/4283/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. у справі №200/4283/22 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 14 лютого 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко