01 лютого 2023 року
справа № 367/4192/18
провадження № 22-ц/824/1419/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Кіпрік Х.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 грудня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шестопалової Я.В., у справі запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В червні 2018 року позивачі звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області 14 грудня 2013 року.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування серії ВВМ № 142286 від 14 жовтня 2004 року, яку подарувала його мати, ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_7 ). Позивач ОСОБА_1 зазначив, що належить до спадкоємців першої черги і має право на частину спадкового майна, яке залишилось після смерті його сина, ОСОБА_5 . Однак, з поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Вважає, що поважними причинами є: похилий вік та поганий стан здоров'я позивача; відсутність у позивача інформації про факт смерті сина, ОСОБА_5 , та неможливість отримати таку інформацію своєчасно у зв'язку з похилим віком, поганим станом здоров'я та постійним перебуванням на стаціонарних лікуваннях як в період шестимісячного строку для прийняття спадщини, так і поза межами такого періоду; навмисне з боку ОСОБА_3 , з метою оформлення спадкової квартири у свою власність, приховування факту смерті ОСОБА_5 від позивача.
ОСОБА_1 дізнався про смерть сина лише в травні місяці 2015 року, після звернення до Солом'янського районного управління ГУ МВС України в м. Києві з заявою про розшук ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що його син, ОСОБА_5 , тривалий час не виходив з ним на зв'язок.
Позивач ОСОБА_1 тривалий час перебував на лікуванні, що перешкоджало йому дізнатися про смерть сина раніше та подати заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну.Крім того, зазначає, що на загальний стан його здоров'я негативно вплинув і факт смерті ще одного сина, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що відразу після отримання інформації про смерть сина ОСОБА_5 надіслав заяву до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак, завідувач Дев'ятої київської держаної нотаріальної контори Русіна Н.О. надіслала відповідь на заяву № 2306/01 від 26 червня 2015 року про те, що ним було пропущено шестимісячний строк для подачі такої заяви. Нотаріус, в свою чергу, при зверненні ОСОБА_3 з заявою про прийняття не з'ясувала коло спадкоємців та не здійснила заходів стосовно повідомлення спадкоємців померлого про факт відкриття спадщини.
ОСОБА_2 (позивач 2) є єдиним сином покійного ОСОБА_5 та має спадкувати майно померлого по закону в першій черзі спадкоємців.
Позивач-2 ОСОБА_2 зазначив, що дізнався про факт смерті ОСОБА_5 у травні місяці 2015 року після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини. Відповідач здійснювала усі можливі дії щодо приховування від позивачів факту смерті їх близької людини, що і призвело до пропуску строку для прийняття спадщини.
Поважними причинами, пропуску строку для прийняття спадщини, є: постійне проживання позивача-2 за межами України в Російській Федерації та неможливість ним отримати своєчасно інформацію про факт смерті батька; навмисне приховування відповідачем факту смерті ОСОБА_5 від позивача - 2 з метою збільшення частини у спадковому майні (наявність корисливого мотиву); бездіяльність нотаріуса Дев'ятої київської державної нотаріальної контори під час ведення спадкової справи, адже нотаріус не впевнився в тому, що всі спадкоємці були належним чином повідомлені про факт смерті ОСОБА_5 . Після отримання інформації про смерть батька позивач-2 надіслав заяву про прийняття спадщини до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, яка своєю відповіддю (постановою) відмовила позивачу-2 у поновленні строку для прийняття спадщини у зв'язку з пропуском шестимісячного терміну для її прийняття. Вважає, що відповідач навмисно приховала факт смерті їх батька з метою подальшого заволодіння майном померлого.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, в цій частині постановити нове про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, зокрема, вказує на похилий вік та поганий стан здоров'я, відсутність у апелянта інформації про факт смерті сина ОСОБА_5 , приховування даної обставини відповідачем ОСОБА_3 . Вважає наявні підстави для поновлення строку на прийняття спадщини.
Апелянт посилається на медичну документацію, в якій зазначено хвороби та розлади здоров'я, що і стали об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили своєчасно отримати інформацію про смерть та прийняття спадщини.
Зазначає, що судом залишено поза увагою факт того, що відповідач ввела нотаріуса державної нотаріальної контори в оману щодо відсутності інших спадкоємців. В матеріалах справи відсутні докази про вчинення нотаріусом дій, направлених на виконання вимог ст. 63 Закону України «Про нотаріат».
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області було від 14 грудня 2013 року (а.с. 23).
Також встановлено, що позивач-1, ОСОБА_1 06.06.2015 року звернувся до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та із заявою від позивача-2 ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини на користь позивача-1, ОСОБА_1 , тобто через півтора роки з дня смерті спадкодавця (а.с.165).
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.
Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на похилий вік, незнання про смерть сина та перебування позивача на лікуванні.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року, справа № 180/1163/16-ц, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Відтак посилання апелянта на свій похилий вік як на причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі не може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 , від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15 від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц.
Щодо перебування позивача на лікуванні суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи наявні виписки із медичної карти та з історії хвороби, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні, зокрема:
з 27.1.2.2013 по 06.01.2014. р.;
з 13.01.20214 р. 20.01.2014 р.;
з 25.02.2014 по 11.03.2014 р.;
з 09.04.2014 по 09.04.2014 р.;
з 23.06.2014 р. по 07.07.2014 р.;
з 29.09.2014 р. по 13.10.2014 р.;
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції перебування на лікуванні в медичних закладах згідно наданих довідок носить періодичний характер, а не постійний. Поважних причин неподання заяви про прийняття спадщини у період, коли позивач не перебував на лікуванні не зазначено.
Доказів того, що неподання до нотаріальної контори такої заяви у цей період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, матеріали справи не містять.
Посилання апелянта щодо нез'ясування нотаріусом кола спадкоємців та їх неповідомлення про факт відкриття спадщини не може бути підставою для поновлення строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.
З наведеного вбачається, що суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді