01 лютого 2023 року
справа № 758/14353/17
провадження № 22-ц/824/1318/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Кіпрік Х.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ласкаржевська Ія Зігмундівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року, постановлену у складі судді Ларіонової Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка на час пред'явлення позову діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ласкаржевська Ія Зігмундівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
про витребування частини квартири з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
В листопаді 2017 р. позивач звернувся до районного суду із позовом до відповідачів, в якому просив витребувати у ОСОБА_4 42/100 частини квартири АДРЕСА_1 , зобов'язати ОСОБА_3 повернути позивачу 42/100 частини вказаної квартири.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року Касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилалась на необ'єктивність та упередженість суду першої інстанції.
Позивач зазначила, що у призначене судове засідання на 11 жовтня 2021 року заявник з'явилася до суду, однак їй було повідомлено, що розгляд справи проводитися не буде, у зв'язку із поданою відповідачем заявою про відкладення розгляду справи, а також повідомила позивачу про необхідність подання до суду заяви щодо перенесення судового засідання. ОСОБА_1 подала до суду заяву про відкладення розгляду, у зв'язку із зайнятістю її представника в іншому судовому процесі.
Крім того, апелянт зазначає, що залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження у разі повторної неявки позивача законодавством не передбачено. Підготовче провадження закінчено не було, оскільки відповідної ухвали суду матеріли справи не містять. На думку апелянта, суд не врахував тієї обставини, що 29.04.2021 року на території України діяв адаптивний карантин.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що позивач та її представник двічі поспіль не прибули в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи. Журнал судового засідання містить ухвалу про завершення підготовчого провадження 26.11.2020 року.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представники апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представник двічі поспіль не з'явились в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за відсутності позивача до суду не подали.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (т. 2 а.с.105), в судове засідання, призначене на 29.04.2021 р., не з'явились.
Позивачем 29.04.2021 р. подана заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з наявністю заяви про відкладення сторони відповідача. 29.04.2021 р. в судове засідання сторони не з'явилися. На підставі ст. 223 ч. 2 ЦПК України, судовий розгляд справи було відкладено на 11.10.2021 р.
11.10.2021 р., позивач, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явилась. До суду подала клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю її представника. Доказів поважності причин відкладення розгляду до матеріалів справи позивачем до суду не надано. Також, позивач не подавала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено на 29.04.2021 року о 14.00 год. Вказана ухвала набрала законної сили, в судовому порядку не оскаржувалась, тому доводи апеляційної скарги щодо залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження є помилковими.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частиною 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, де процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Самостійно розпоряджаючись своїми процесуальними правами, за наявності клопотання перенести розгляд справи на обидва судові засідання, позивач та її представник двічі поспіль не з'явились. Відтак, суд першої інстанції, без врахування поважності причин повторної неявки позивача, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду. Заяву про розгляд справи за відсутності позивача не подано.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби, не заслуговують на увагу, оскілки позивач та її представник не були позбавлені можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень ст. 212 ЦПК України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді