Номер провадження: 33/813/24/23
Номер справи місцевого суду: 522/7966/22
Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.
Доповідач Чорна Т. Г.
02.02.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Чорної Т.Г..,секретар судового засідання Зєйналова А.Ф.к., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Деменчука Дмитра Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Деменчук Дмитро Анатолійович, на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою судді Приморського районного суду міста Одеси від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
Згідно із зазначеною постановою, відповідно до протоколу серії ААД № 092812 від 13.06.2022 року, ОСОБА_1 о 20 годині 30 хвилин 13 червня 2022 року керував транспортним засобом- Rover, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, який підтверджено проведеним в установленому законом порядку оглядом за допомогою алкотестеру Драгер (результат тесту 2,32проміле), чим порушив пункт 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник - адвокат Деменчук Д.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що суд зробив помилковий висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, до матеріалів направлених в суд не долучені відеоматеріали, сертифікат відповідності алкотестеру Драгер та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки. Суд не зважив на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі захисник також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що розгляд справи здійснено судом без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисника. Копія ухваленої судом постанови була вручена 26.10.2022 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Деменчук Д.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити із викладених у скарзі підстав.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а скарга - задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що її розгляд відбувся 05 жовтня 2022 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Відомостей про направлення судом та вручення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 у визначений статтею 295 КУпАП строк матеріали справи не містять.
Копію постанови отримано захисником Деменчуком Д.А в суді першої інстанції 26 жовтня 2022 року, а апеляційна скарга подана суду першої інстанції 03.11.2022 року (а. с. 35).
Відповідно достатті 294КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вручення ОСОБА_1 чи його захисникові копії оскарженої постанови у іншу, ніж зазначена в клопотанні, дату, апеляційний суд вважає, що наведена обставина перешкоджала вчиненню ними необхідних процесуальних дій з дотриманням встановленого законом строку, тому цей строк підлягає поновленню як пропущений із поважних причин.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до приписів статті 251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 280КУпАП суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а відповідно до приписів пункту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,- керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вказавши, що наведене підтверджується доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, в тому числі актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (алкотестера «Драгер»), відповідно до яких вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 становить 2.32 проміле, відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції.
З огляду на зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом- Rover, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено проведеним в установленому законом порядку оглядом за допомогою алкотестеру Драгер (результат тесту 2,32проміле)
ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та стверджує про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 із наступними змінами, оскільки його огляд проводився поліцейськими не на місці зупинки транспортного засобу, а в іншому невстановленому місці, з невідповідністю часу складання протоколу, з використанням сумнівного вимірювального технічного засобу, без роз'яснень йому прав щодо виниклої ситуації. Огляд проводився без присутності свідків, а проходити огляд у медичному закладі йому не пропонували.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 в редакції постанови від 28.10.2015 року (далі-Порядок).
Відповідно до вимог статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом першим Порядку, він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.
Пунктом другим Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції).
Відповідно до приписів Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункти три, чотири, шість, вісім Порядку).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що для покладення на водія обов'язку проходити огляд на стан, зокрема алкогольного сп'яніння, поліцейський повинен встановити наявність передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває в цьому стані; огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом; під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, які обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а у разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться в присутності двох свідків; у разі незгоди водія із результатом проведеного поліцейським за допомогою технічних засобів огляду, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений без дотримання зазначеного вище порядку, є недійсним.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 13 червня 2022 року, зазначено, що обставини, при яких протокол складений, зафіксовані на здійснених поліцейськими відеозаписах 473679, 474540, 471436.
Суд першої інстанції, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП вважав, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять істотних розбіжностей, а відеозапис та інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Проте, як вбачається з відеозаписів, безперервна відео фіксація обставин вчинення та виявлення адміністративного правопорушення не проводилася.
Огляд у присутності двох свідків не проводився.
Крім того, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено за допомогою алкотестеру Драгер № 7510, остання перевірка якого була проведена 05.07.2019 року і згідно із свідоцтвом про повірку його дія до 05.07.2020 року, належними та допустимим доказами зазначена обставина не спростована.
Отже, проведений 13.06.2022 року огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння алкотестером Драгер № 7510 був здійснений протиправно.
Суд, не прийняв до уваги зазначені обставини, зазначивши, що ОСОБА_1 визнав факт вживання ним алкоголю безпосередньо перед початком керування транспортним засобом.
Протокол про адміністративне правопорушення містить відмову ОСОБА_1 від надання пояснень, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що вживав пиво, але в незначній кількості.
Суд першої інстанції на викладені вище обставини не зважив та не врахував, що сам лише протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до положень статті 256 КУпАП фіксує місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, не може бути єдиним доказом вчиненого особою адміністративного правопорушення, а за приписами статті 266 КУпАП наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, має бути підтверджено доказами, які свідчать про дотримання визначеної законом процедури огляду водія, в даному випадку, на стан алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом. Недотримання цієї процедури тягне за собою недійсність огляду.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до пункту1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції- скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 284, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Деменчук Дмитро Анатолійович, строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Деменчук Дмитро Анатолійович, задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпА, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Т.Г.Чорна