Справа № 308/5388/21
Провадження № 11-сс/4806/42/23
Закарпатський апеляційний суд
про відмову у відкритті провадження
10.02.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подали підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 січня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Ужгородського міськрайонного суду - ОСОБА_4 з розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_2 щодо скасування постанови слідчого ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 1202107003000057 від 16.01.2021 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 04.01.2023, підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 , подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали слідчого судді, просять поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, які на вимогу апеляційного суду надійшли 09.02.2023, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 січня 2023 року необхідно відмовити з таких підстав.
Так, згідно зі ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Порядок та перелік судових рішень, постановлених слідчими суддями під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 26 (§ 2) Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі статті 284 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. Частина друга статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; № 2548-VIII від 18.09.2018.
Згідно із частиною 3 цієї статті, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 від 17.06.2020}.
Як убачається з матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 , подали слідчому судді у порядку ст. 80 КПК України заяву про відвід слідчої судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 у провадженні за скаргою адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_2 щодо скасування постанови слідчого ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 1202107003000057 від 16.01.2021 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Указане клопотання слідчим суддею у порядку, передбаченому ст. 81 КПК України, розглянуто по суті із прийняттям рішення про відмову в його задоволенні.
Зміст вищезазначених норм КПК України (ст. ст. 81, 309) свідчить про те, що рішення слідчого судді, прийняте за результатами розгляду заяви про відвід, у тому числі й про відмову в задоволенні такої заяви, в апеляційному порядку окремому оскарженню не підлягає. КПК України не містить норм, які б свідчили про можливість апеляційного оскарження такого рішення слідчого судді.
Відповідно до частини 4 статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 , подали апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, з огляду на положення частини 4 статті 399 КПК України, апеляційний суд доходить висновкупро необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 січня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_4 , що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, в тому числі й таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність і не призведе до порушення конституційних прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 , апеляційний суд бере до уваги те, що в Рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року в справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03) зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яку подали підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 січня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчої судді Ужгородського міськрайонного суду - ОСОБА_4 з розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_2 щодо скасування постанови слідчого ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 1202107003000057 від 16.01.2021 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику - адвокату ОСОБА_3 , як особам, які подали апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Суддя Іван СТАН