26 січня 2023 року
м. Харків
справа № 638/11121/21
провадження № 22-ц/818/191/23
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Сватенко Н.В.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач -Харківська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року ухвалене суддею Нівініциним Є.В.,-
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати причини пропуску строку на звернення до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 та визначити для спадкоємця - ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 терміном 3 місяці із дня набрання судовим рішенням законної сили.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Кадіївка померла ОСОБА_2 , яка є бабусею позивача. Після смерті відкрилася спадщина на належне майно померлої, позивач є єдиною спадкоємицею померлої. Позивач проживає на території м.Кадіївка, що є зоною проведення операції об'єднаних сил, фактичне проживання в зоні проведення АТО та загальна пандемія COVID-19 зробили неможливим своєчасне звернення позивача до нотаріуса для прийняття спадщини після померлої.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 17.02.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (м.Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) про визначення додатково строку для подачі заяви про прийняття спадщини -задоволено.
Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення мотивовано тим, що причини з яких позивач пропустив строк для прийняття спадщини є поважними.
Не погодившись з рішенням суду Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне дослідження судом матеріалів справи, порушення норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у встановленні додаткового строку для прийняття спадщини.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що відчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємців. ОСОБА_3 ще у липні 2021 року звернулась із відповідною заявою до нотаріуса, за адресою Киргизька 19,а а тому справа підсудна Комінтернівському районному суду м. Харкова. Зауважує, що 6 місячний строк закінчився 20.08.2020 року. Суд не повно встановив обставини у справі та зробив помилковий висновок про наявність у ОСОБА_3 поважних причин для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Наведені позивачем причини не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК можуть біти визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на території м. Кадіївка (Стаханов територія АТО) Луганської області померла ОСОБА_2 .
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2021 року по справі №642/2864/21 встановлено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м.Кадіївка. Також, в рішенні суду встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є онучкою ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 .
Через запроваджений на всій території карантин позивачка своєчасно не змогла звернутися до нотаріуса у встановлений строк, тому лише у липні письмово звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої бабусі.
13.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 можливо лише за умови визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Згідно копії паспорта позивача остання зареєстрована з 05.10.2010 року за адресою: м.Ірміно Луганської області
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом частин 1, 2 статті 1220 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частиною 3 статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Частиною першою статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати особисто нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з пунктами 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
З матеріалів справи вбачається, що бабуся позивача померла на тимчасово окупованій території, зареєструвати її смерть в органах РАЦС було не можливо через проведення АТО, у зв'язку з чим позивачці необхідно було встановити факт смерті бабусі в судовому порядку на підконтрольній Україні території, що стало причиною пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її бабусі та враховуючи той факт, що сама позивач проживає на тимчасово окупованій території, крім цього на всій території України було встановлено карантинні обмеження у зв'язку із поширенням короно вірусної хвороби (COVID 19), спричиненої короно вірусом SARS - CoV-2.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність позивачки поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду не спростовують.
При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами та застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Судова колегія також відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом вимог ЦПК що встановлюють правила підсудності справ судам загальної юрисдикції.
Згідно матеріалів справи між сторонами виник немайновий спір пов'язаний з реалізацією позивачкою права на оформлення спадщини.
За змістом ст..ст. 27, 30 ЦПК позови, за виключенням таких для яких встановлена виключна підсудність розглядаються судом за місцезнаходженням відповідача. Оскільки місцезнаходження ХМР відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду, справу розглянуто належним судом.
Отже, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
За викладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.
Керуючись ст. ст. 367, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2023 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук