ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
31 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3220/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: С.І. Колоколова, Н.М. Принцевської
секретар судового засідання - Кияшко Р.О.
за участю представників:
від ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”: Білик І.П.
від ТОВ “САЛТОРА ГРУП”: Луб В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
на рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2022, прийняте суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 24.02.2022,
у справі №916/3220/20
за первісним позовом: Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”
про стягнення 147218,99 грн
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”
до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
про визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення
У листопаді 2020 року Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 147218,99 грн штрафу, а також 2208,28 грн витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 в частині своєчасного виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 відкрито провадження у справі №916/3220/20 за правилами загального позовного провадження.
09.12.2020 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” надійшла зустрічна позовна заява (вх.№3642/20) до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:
- визнати недійсним вчинений Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” правочин у формі листа №01-22-372 від 18.08.2020 про розірвання договору №35.1-14/5-36 від 24.10.2019, укладений між сторонами;
- зобов'язати Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” привести проектну документацію, а саме робочий проект по об'єкт “Будівництво пункту огляду автомобілів в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (будівельні роботи)” у відповідність до будівельних норм та правил, та ДБН;
- стягнути з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” грошові кошти у сумі 262045,42 грн заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 щодо оплати виконаних робіт.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що повне виконання умов договору 35.1-14/5-36 від 24.10.2019 у встановлений строк унеможливлено через те, що надана Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” проектна документація, виготовлена із порушеннями вимог, тому у Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” відсутні правові відстави для розірвання договору в односторонньому порядку, а також тим, що за договором №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 у Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” існує заборгованість у розмірі 262045,42 грн.
Ухвалою місцевого господарського суду від 14.12.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/3220/20.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2022 у справі №916/3220/20 позов Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” штраф у розмірі 147218,99 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2208,28 грн. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” заборгованість за виконані роботи у розмірі 262045,42 грн, а також 3930,68 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” - відмовлено. В порядку ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, стягнувши різницю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”, а саме після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат: стягнуто з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” заборгованість у розмірі 114826,43 грн, а також 1722,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Вказане рішення мотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” не доведено належними та допустимими доказами достатніх підстав для визнання недійсним вчиненого Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” правочину у формі листа №01-22-372 від 18.08.2020 про розірвання договору №35.1-14/5-36 від 24.10.2019, отже така вимога за зустрічним позовом не підлягає задоволенню, а також не підлягає задоволенню похідна від неї вимога про зобов'язання Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” привести проектну документацію, а саме Робочій проект по об'єкту «Будівництво пункту огляду автомобілів в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (будівельні роботи)» у відповідність до будівельних норм та правил, та ДБН, оскільки договір №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 вважається розірваним в односторонньому порядку, то відсутні правові підстави для задоволення такої похідної вимоги.
Водночас, перевіривши розрахунок позивача штрафу у розмірі 7% від ціни договору, суд встановив його правильність, у зв'язку з чим вважає вимогу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за первісним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” штрафу у розмірі 147218,99 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також судом зазначено, що Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” необґрунтовано відмовилось від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), оскільки договір №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 не містить чіткого та вичерпного переліку обов'язкових документів, необхідних для приймання фактично виконаних робіт, окрім вищезазначених актів разом з документами, що підтверджують постачання обладнання та матеріальних ресурсів, що і було виконано Підрядником і пред'явлено Замовнику. При цьому суд звертає увагу, що Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” не заперечує факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” робіт на загальну суму 682671,11 грн, а лише вказує на недоліки та відсутність підтверджуючих документів.
Господарським судом Одеської області встановлено, що Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП» авансовий платіж в розмірі 420625,69 грн, з урахуванням чого залишок заборгованості Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за виконані роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП» становив 262045,42 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення зустрічної позовної вимоги щодо стягнення з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП» залишку заборгованості за договором №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 у розмірі 262045,42 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати частково i ухвалити нове рішення, яким:
- зустрічну позовну вимогу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю “САЛТОРА ГРУП” про стягнення з Державного підприємства “Мiжнародний аеропорт “Бориспіль” суми 262045,42 грн заборгованості i 3930,68 грн витрат по сплаті судового збору залишити без задоволення повністю;
- скасувати повністю застосоване Господарським судом Одеської області на підставі ч.11 ст.238 ГПК України зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним i зустрічним позовами.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що в порушення норм процесуального права, при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом суми 262045,42 грн заборгованості, судом першої інстанції фактично було проігноровано відсутність у матеріалах справи №916/3220/20 підписаних повноважними представниками Замовника і Підрядника форм первинних облікових документів - Актів приймання викопаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання, Довідок про вартість викопаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-З) з доданими до них копіями необхідних документів для підтвердження постачання обладнання (устаткування) та матеріальних ресурсів від іх продавців. Крім того, матеріали справи №916/3220/20, на думку скаржника, також не містять належних і допустимих доказів виконання відповідачем за первісним позовом умов п.3.4 Договору, а саме - доказів погодження з Позивачем за первісним позовом в процесі виконання робіт вибір матеріальних ресурсів та обладнання, їх якісні характеристики та ціну.
Також апелянтом зазначено, що при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом суми 262045,42 грн заборгованості, судом першої інстанції не було застосовано положення Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», на які Позивач за первісним позовом посилався, заперечуючи проти заявлених зустрічних позовних вимог, а також те, що висновки суду першої інстанції, викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, не відповідають встановленим обставинам справи; не відповідають умовам договору, які є обов'язковими до виконання його сторонами в силу приписів ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.526, ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, що є неправильним застосуванням норм матеріального права України у розумінні ч.2 ст. 277 ГПК України. При цьому скаржник наголошує на тому, що виконання Банком-гарантом письмової вимоги Позивача за первісним позовом про сплату 420625,69 грн за гарантією повернення авансового платежу, яка становила належне представлення, додатково підтверджує факт порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору в частині виконання робіт.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2022 у справі №916/3220/20 та призначено розгляд даної справи на 19.07.2022 о 10:30.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №916/3220/20 відкладено розгляд даної справи на 27.09.2022 о 14:00 та в подальшому ухвалою суду від 27.09.2022 розгляд справи №916/3220/20 відкладено на 22.11.2022 об 11:30.
Між тим, у зв'язку з відсутністю в Південно-західному апеляційному господарському суді електроенергії, зумовленою проведенням в місті Одеса екстрених відключень з метою збалансування енергосистеми та уникнення аварій на обладнанні, судове засідання у справі №916/3220/20, призначене на 22.11.2022 об 11:30, не відбулося, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд даної справи призначено на 31.01.2023 о 12:00.
26.09.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”, в якому позивач за зустрічним позовом просить апеляційну скаргу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 у справі №916/3220/20 залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” зазначає про необгрунтованість відмови Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” від підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за лютий 2020 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2020, оскільки договір №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 не містить чіткого та вичерпного переліку обов'язкових документів, необхідних для приймання фактично виконаних робіт, окрім вищезазначених документів, що підтверджують постачання обладнання та матеріальних ресурсів, що і було виконано Підрядником і пред'явлено Замовнику. Також відповідач за первісним позовом зауважує на тому, що в апеляційній скарзі скаржник не заперечує факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” робіт на загальну суму 682671,11 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.10.2019 між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП» (Підрядник) укладено Договір №35.1-14/5-36, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати в повному обсязі роботи по об'єкту «Будівництво пункту огляду автомобілів в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (будівельні роботи)» на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації «Будівництво пункту огляду автомобілів в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (стадія «Робочий Проект), та здати Роботи Замовнику в обумовлені Договором строки, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані якісно Роботи на умовах даного Договору.
За умовами пунктів 2.2, 2.3 під якісно виконаними Підрядником Роботами розуміються виконані в повному обсязі, передані та прийняті Замовником Роботи. Якість Робіт, виконаних Підрядником, має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до Робіт такого характеру на момент передання їх Замовникові. Підрядник гарантує високу якість матеріальних ресурсів під час виконання Робіт. Підрядник гарантує, що матеріали, придбані можливість перевірки технічного стану транспорту.
Згідно п.3.1 Договору, сума, визначена у Договорі становить 2103128,46 грн, в тому числі ПДВ 20% - 350521,41 грн, в тому числі: будівельні роботи 2044138,46 грн, включаючи ПДВ 20% - 340689,74 грн; обладнання 58990,00 грн, включаючи ПДВ 20% 9831,67 грн.
Пунктами 3.2, 3.3. та 3.4 передбачено, що ціна Договору (Договірна ціна) є динамічною (Додаток N°4 до Договору) протягом строку дії Договору та визначається відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва.». Ціна Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін. У разі необхідності внесення змін до Договору, такі зміни відбуваються за взаємною згодою Сторін у порядку та у терміни, передбаченому діючим законодавством України. Підрядник погоджує з Замовником в процесі виконання Робіт вибір матеріальних ресурсів та обладнання, їх якісні характеристики та ціну. Поточні ціни на матеріальні ресурси та обладнання приймаються за відповідними обгрунтованими (найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси. Підрядник надає Замовнику копії необхідних документів для підтвердження постачання обладнання та матеріальних ресурсів від їх Продавців.
Відповідно до п.5.1 Договору, Замовник протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після надання Акту-допуску, за умови подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та затвердження Титулу об'єкта будівництва відповідно до Порядку затвердження титулів об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 995 від 08.09.1997 (зі змінами та доповненнями), на рік в якому здійснюється фінансування, та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА «БОРИСПІЛЬ», на рік в якому здійснюється фінансування, та після отримання листа від Підрядника з зазначенням розміру авансового платежу та надання Підрядником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму авансового платежу, перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс у розмірі до 20% ціни Договору, з урахуванням ПДВ. Датою перерахування авансу вважається день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що після повного закриття авансового платежу (форма КБ-2в, акт здачі-приймання змонтованого обладнання, форма КБ-3), Замовник здійснює проміжні платежі Підряднику за фактично виконані роботи, на підставі Актів приймання виконаних будівельних Робіт (форма КБ-2в), Актів здачі- приймання змонтованого обладнання, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів здати підписання вищевказаних документів Після сплати сумарного платежу у розмірі 95 % ціни Договору, розрахунки призупиняються Остаточний розрахунок за виконані роботи, в розмірі 5% від ціни Договору, Замовник сплачує Підряднику протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Замовником зареєстрованої Декларації про готовність об'єкта до експлуатації виданої відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 6.1 Договору, строк виконання Робіт 93 календарних дні з дати отримання Підрядником письмової повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором. Замовник відправляє письмове повідомлення після затвердження (погодження) фінансового плану Замовника на рік до початку виконання робіт, з передбаченими видатками на фінансування робіт, що є предметом цього Договору та за умови затвердженого Титулу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 08.09.1997 року №995 «Про порядок затвердження титулів об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії» (зі змінами та доповненнями) та фінансового плану ДП МА «БОРИСПІЛЬ» на відповідний рік, у якому здійснюється фінансування та в обсягах, які затверджено у фінансовому плані, в тому числі і змінах до нього.
Згідно п. 6.5 Договору, до початку виконання будівельних робіт Замовник передає Підряднику акт-допуск та проектну документацію в 2-х екземплярах за Актом прийому-передачі документів.
Як передбачено п. 6.7 Договору, приймання виконаних якісно Робіт здійснюється Сторонами у відповідності до чинного законодавства України, Державних будівельних норм України та умов цього Договору. Приймання фактично виконаних Робіт здійснюється на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за умови надання Підрядником копій необхідних документів для підтвердження постачання обладнання (устаткування) та матеріальних ресурсів від їх продавців. Поточні ціни на матеріальні ресурси та обладнання (устаткування) приймаються за відповідними обґрунтованими (найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.
Відповідно до пункту 6.8 Замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) повинен розглянути їх. За результатами розгляду Замовник має підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Акти здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
Пунктом 6.9 зазначено, що Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю проекту якості обсягів, та вартісних показників виконаних робіт. При виявлені відхилень, Замовник видає Підряднику письмове розпорядження з зазначенням зауважень та термінів їх усунення.
За положеннями п. 6.11 Договору, документом, що відображає хід будівництва від початку виконання Робіт і до їх завершення є Журнал виконання робіт. Підрядник веде Журнал виконання робіт, складає Акти прихованих робіт. Обов'язком Підрядника є ведення всієї виконавчої документації, що передбачена чинними нормами і правилами. Замовник має право перевіряти правильність її ведення, своєчасність і повноту заповнення. Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення документації, що передбачена діючими нормами.
Згідно п. 6.22 інші зобов'язання Сторін щодо організації виконання Робіт відповідають положенням Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 N°668 (із змінами та доповненнями)
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний, зокрема, надати Підряднику проектну документацію по об'єкту «Будівництво пункту огляду автомобілів в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (стадія «РП») в порядку, встановленому даним Договором. Забезпечити ведення авторського нагляду за окремим Договором.
Також п. 7.2 Договору передбачено, що Замовник має право, зокрема, достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, у разі невиконання Підрядником зобов'язань відповідно до умов Договору, письмово повідомивши про це його у строк за 20 робочих днів до дати розірвання.
Відповідно до п. 7.3 Договору, Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання Робіт у строки та на умовах, що встановлені цим Договором. Своєчасно попередити Замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу виконання Робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу.
Як встановлено п. 13.4 Договору, у разі, якщо прострочення строку виконання Робіт, зазначеного в п.6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в п. 6.9, п. 6.17, п. 6.21, п. 8.3 Договору, перевищить 30-ть календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Підрядника. При цьому, Підрядник зобов'язаний повернути аванс виплачений за Договором та сплатити Замовникові штраф у розмірі 7% від ціни Договору.
Згідно п. 13.13 Договору, У разі застосування пені/штрафу Сторона, яка допустила порушення зобов'язання за Договором, повинна сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого у кожному випадку рахунку. Оплата рахунку проводиться Стороною, яка допустила порушення зобов'язання за Договором протягом 15-ти банківських днів з дати їх виставлення. Рахунок на оплату пені/штрафу направляється Стороні, яка допустила порушення зобов'язання за Договором, факсимільним зв'язком, з подальшим направленням оригіналу рахунку із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням) на адресу, що вказана в Договорі.
Розділом 16 Договору передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, пізоотія тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі та не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення, надати докази існування обставин непереборної сили. У разі не надання доказів виникнення обставин непереборної сили в строки встановлені пунктом 16.2 Договору, Сторони погодили, що такі обставини не є обставинами непереборної сили. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 14 календарних днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати Договір.
Відповідно до п.18.1 Договору, Договір набирає чинності з дати його укладення Сторонами та діє до 30.03.2020. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.
Додатковою угодою №2 від 30.03.2022 до Договору №35.1-14/5-36 від 24.10.2019, Сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2020.
12.11.2019 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” листом за вих №09-22-266 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” 2 паперові примірники проектної документації (стадія «Робочий проект») по об'єкту «Реконструкція технічної будівлі аеродромного двору в Державному підприємстві “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.
Також дана обставина підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі проектної документації №1 від 12.11.2019.
20.12.2019 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” листом за вих.№09-22-368 повідоми Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” про початок виконання робіт.
24.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” звернулось до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” з листом вих.32-01 від 24.01.2020, яким повідомлено, що термін дії авансового платежу, який було перераховано 27.12.2019 закінчується 26.01.2020, а термін дії гарантії повернення авансового платежу закінчується 10.02.2020 та у зв'язку з відсутністю в робочому проекті та в технічному звіті про топофо-геодезичні роботи інформації щодо географічних координат розташування пункту огляду автомобілів запропоновано призупинити виконання робіт за договором.
Листом вих.№09-22-114 від 28.01.2020 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”, що не заперечує щодо призупинення з 27.01.2020 терміном на 30 днів виконання робіт за договором. Крім того, Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” просив що поновлення виконання робіт розпочати після письмового повідомлення від Замовника.
Виконання робіт поновлено з 26.02.2020, про що повідомлено Замовником Підрядника листом вих. №09-22-204 від 18.02.2020.
Листом №81.02 від 26.02.2020 (вхідний номер 01-16-1494 від 02.03.2020) Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” надіслало Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за лютий 2020, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2020, підсумкову відомість ресурсів за лютий 2020 та видаткові накладні за придбані будівельні матеріали.
Листом вих.№148-3 від 18.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” повідомив Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, що у зв'язку з призупиненням виконання робіт, які поновлено 26.02.2020 строк виконання робіт виходить за строк дії договору. Крім того, вказаним листом повідомлено про запровадження на території України карантину, що відноситься до форс-мажорних обставин та унеможливлює виконання договору в передбачений строк. У зв'язку з вказаним запропоновано збільшити термін договору до 31.12.2020.
Листом №09-22-349 від 20.03.2020 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” відмовилось від підписання наданих Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за лютий 2020 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2020.
Замовник повідомив, що відсутні підтверджуючі документи до Акту виконаних робіт, а саме: розрахунку загальновиробничих витрат, розрахунку адміністративних витрат, розрахунку прибутку, протоколу погодження цін на матеріальні ресурси, розрахунку заготівельно-складських витрат матеріальних ресурсів, підтверджуючих документів роботи механізмів та обґрунтування відстані перевезення грунту.
Крім того, наявні зауваження з боку відділу технічного нагляду щодо об'ємів виконаних робіт та наявності виконавчої документації. При цьому Замовник просив усунути встановлені недоліки.
Листом вих.№09-22-366 від 24.03.2020 Замовник повідомив, що не заперечує щодо призупинення виконання зобов'язань за договором без збільшення терміну виконання робіт загалом, але за умови надання Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Також Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” просило поновлення виконання робіт розпочати після письмового повідомлення Замовника.
Листом вих.№186-04 від 03.04.2020 Підрядник повідомив Замовника про те, що додержання вказівок замовлення загрожує якості або придатності результату роботи та про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Також повідомлено, що під час виконання робіт за договором виникли наступні обставини: невідповідність за проектом глибини оглядової ями нормам; невідповідність в проекті фінішного покриття до запланованих навантажень; недостатня за проектом глибина водо прийомного колодязя для оглядової ями; відсутність в проекті водо прийомного колодязя для технологічної о тунелю; недостатня за проектом висота проїзду транспортних засобів, а також надано детальну характеристику виявлених надоків.
20.05.2020 Підрядник звернувся до Замовника з листом №263.05 щодо поновлення виконання робіт з 01.06.2020.
06.07.2020 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” повідомило листом №19-22/3-476 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП”, що Підрядником не надано сертифікату ТПП та не усунуто недоліки встановлені Замовником листом №09-22-349 від 20.03.2020, у зв'язку з чим Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” просило усунути їх протягом 7 днів з дня отримання цього листа.
13.07.2020 листом вих.№368-07 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” просило Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” надати відстрочку, щодо усунення зауважень вказаних Листом від Замовника за вих.№ 09-22-349 від 20.03.2020, на термін дії карантину на території України та гарантувало усунення таких зауважень.
Листом від 18.08.2020 №01-22-372 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” повідомило Підрядника про розірвання Договору з 24.09.2020, а також вимагав сплатити штраф у розмірі 7% ціни Договору №35.1-14/5-36, що становить 147218,99 грн. Разом із вказаним листом, Замовником виставлено рахунок на оплату штрафу.
17.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” листом вих.№453-09 надала свою відповідь на лист Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” №01-22-372 від 18.08.2020 та зазначило, що одностороння відмова від договору є необґрунтованою.
15.10.2020 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” листом №35-22-360 зазначило, що було реалізовано право на одностороннє розірвання договору, в порядку, передбаченому договором.
05.11.2022 Підрядник надіслав Замовнику претензію №1 про відшкодування збитків у розмірі 682671,11 грн.
Як вбачається із довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2020, загальною вартістю виконаних робіт є 682671,11 грн. Крім цього акт №1 приймання виконаних будівельних робіт містить детальну характеристику виконаних робіт за лютий 2020.
Обсяг витрат Підрядника підтверджується підсумковою відомістю ресурсів та видатковими накладними за закупівлю матеріалів, обсяг виконаних робіт підтверджується журналом робіт №1 та актами на закриття прихований робіт.
Матеріали справи містять Гарантію повернення авансового платежу №202864/ГР-1223 від 21.12.2020, в якому гарант - Акціонерне товариство «БАНК СІЧ» відповідно до ст. 560 ЦК України, безумовно та безвідклично гарантує сплатити Бенефіціару (Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”) суму, розмір якої не перевищує 420625,69 грн. Ця гарантія набуває чинності з дати її надання та діє до 10.02.2020 (т.2 а.с. 205).
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” 27.12.2019 платіжним дорученням №10007 було перераховано аванс у розмірі 20% ціни Договору, з урахуванням ПДВ, а саме - 420 625,69грн. ( т.2 а.с.204).
Враховуючи викладене, залишок заборгованості Замовника за виконані роботи Підрядника становить 262045,42 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
Положеннями частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частини шоста, сьома статті 193 Господарського кодексу України).
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, якщо умовами договору передбачено здійснення передоплати, вона має бути здійснена в установленому порядку та розмірі.
Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Оскільки скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням виключно у частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення 262045,42 грн заборгованості та 3930,68 грн витрат по сплаті судового збору, колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим в частині задоволення решти первісного та зустрічного позову перегляд рішення Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, відповідно до приписів частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції визнав той факт, що 26.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” надано Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за лютий 2020, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2020, підсумкову відомість ресурсів за лютий 2020, видаткові накладні на придбані будівельні матеріали.
Як вбачається із довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2020, загальною вартістю виконаних робіт є 682 671,11 грн. Крім цього, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт містить детальну характеристику виконаних робіт за лютий 2020. Обсяг витрат Підрядника підтверджується підсумковою відомістю ресурсів та видатковими накладними за закупівлю матеріалів, обсяг виконаних робіт підтверджується журналом робіт №1 та актами на закриття прихований робіт.
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” 27.12.2019 платіжним дорученням №10007 було перераховано аванс у розмірі 20% ціни Договору, з урахуванням ПДВ, а саме - 420625,69грн.
Враховуючи викладене, залишок заборгованості Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за виконані роботи Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” становить 262045,42 грн.
Як вже зазначалося, 20.03.2020 Замовник листом №09-22-349 відмовився від підписання наданих Підрядником Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за лютий 2020 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2020. Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” повідомило, що відсутні підтверджуючі документи до Акту виконаних робіт, а саме: розрахунку загальновиробничих витрат, розрахунку адміністративних витрат, розрахунку прибутку, протоколу погодження цін на матеріальні ресурси, розрахунку заготівельно-складських витрат матеріальних ресурсів, підтверджуючих документів роботи механізмів та обґрунтування відстані перевезення грунту. Крім того, наявні зауваження з боку відділу технічного нагляду щодо об'ємів виконаних робіт та наявності виконавчої документації. При цьому Замовник просив усунути встановлені недоліки.
Водночас суд апеляційної інстанції констатує той факт, що Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” не заперечує факту виконання Підрядником робіт на загальну суму 682671,11 грн, а лише в листі №09-22-349 від 20.03.2020 вказує на недоліки та відсутність підтверджуючих документів.
Проаналізувавши обставини справи з урахуванням умов спірного договору та листування сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованої відмови позивача від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) з огляду на наступне.
За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акту виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12 .
Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.
Відмова Замовника підписати акти виконаних робіт обгрунтована позивачем за первісним позовом відсутністю підтверджуючих документів до Акту виконаних робіт з боку відповідача.
За умовами пунктів 2.2, 2.3, під якісно виконаними Підрядником Роботами розуміються виконані в повному обсязі, передані та прийняті Замовником Роботи. Якість Робіт, виконаних Підрядником, має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до Робіт такого характеру на момент передання їх Замовникові. Підрядник гарантує високу якість матеріальних ресурсів під час виконання Робити Підрядник гарантує, що матеріали, придбані можливість перевірки технічного стану транспорту
Пунктом 5.2, Договору встановлено, що після повного закриття авансового платежу (форма КБ-2в, акт здачі-приймання змонтованого обладнання, форма КБ-3), Замовник здійснює проміжні платежі Підряднику за фактично виконані роботи, на підставі Актів приймання виконаних будівельних Робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання вищевказаних документів.
Відповідно до пункту 6.7 приймання виконаних якісно Робіт здійснюється Сторонами у відповідності до чинного законодавства України, Державних будівельних норм України та умов цього Договору. Приймання фактично виконаних Робіт здійснюється на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за умови надання Підрядником копій необхідних документів для підтвердження постачання обладнання (устаткування) та матеріальних ресурсів від їх продавців.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Оцінивши наявні в матеріалах справи Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) здачі-приймання виконаних робіт за договором, враховуючи вищевикладені позиції Верховного суду, колегією суддів установлено, що він оформлений відповідно до положень чинного законодавства, містить відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому є належним та допустимим доказом виконання Замовником обумовлених договором робіт на суму, що в ньому зазначена.
Крім того, надані Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛТОРА ГРУП” інших документів про вартість понесених витрат та виконаних робіт (видаткові накладні, журнал виконаних робіт та акти закриття прихованих робіт) додатково свідчать про належне виконання останнім своїх зобов'язань.
Тому підстав для сумніву щодо понесення Підрядником витрат на суму 682671,11 грн за лютий 2020 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Аргумент скаржника щодо відсутності у матеріалах даної справи підписаних повноважними представниками Замовника і Підрядника форм первинних документів також спростовується вищенаведеними висновками Верховного суду, тому, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності в матеріалах справи первинних документів, які б відповідали вимогам закону та засвідчували факт здійснення господарської операції, оскільки такі доводи об'єктивно нічим не підтверджені, спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону, що регулює виниклі між сторонами правовідносини.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведені акти є належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 73, 76, 77, 79 ГПК України, яким апеляційний господарський суд надає оцінку у сукупності з іншими доказами, наявними у даній справі.
Стосовно не застосованості положень Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» на які позивач за первісним позовом посилався, заперечуючи проти заявлених зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу на те, що в матеріалах справи не міститься заперечення апелянта щодо факту виконаних робіт підрядником за лютий 2020 на суму 682671,11 грн, скаржником дане не спростовується, тому на вказаний довід колегія суддів не звертає уваги.
Колегія суддів також зазначає, що клопотання Підрядника у листі вих.№368-07 від 13.07.2020 про відстрочку щодо усунення зауважень вказаних Листом від ДП МА «БОРИСПІЛЬ» за вих.№09-22-349 від 20.03.2020 на термін дії карантину на території України, не може свідчити додатково про обґрунтовану відмову Замовника від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Оскільки в даному клопотанні підрядник не спростовує факт виконаних робіт, а лише просить відстрочити виконання своїх зобов'язань за Договором.
Доводи скаржника стосовно виконання Банком-гарантом сплати 420625,69 грн за гарантією повернення авансового платежу, яка становила належне представлення, що, на думку апелянта є додатковим підтвердженням порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору в частині виконання робіт судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки Банк-гарант встановлює лише факт гарантійного випадку, що настав при односторонньому розірванні договору.
Проаналізувавши зміст договору та листування сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 не містить чіткого та вичерпного переліку обов'язкових документів, необхідних для приймання фактично виконаних робіт, окрім Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) разом з документами, що підтверджують постачання обладнання та матеріальних ресурсів, що і було виконано Підрядником і пред'явлено Замовнику.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що вищевказані документи є належними доказами підтвердження підрядником виконання своїх зобов'язань, що є підставою для оплати виконаних робіт, виходячи зі змісту п.6.7 договору .
Отже, колегія суддів зазначає, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, у відповідності до умов чинного договору підряду .
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Водночас, згідно з приписами ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржник не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, які звільняють його від обов'язку оплатити надані послуги, зважаючи на те, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними, вимоги Підрядника про стягнення з Замовника заборгованості за Договором №35.1-14/5-36 від 24.10.2019 в розмірі 682671,11 грн є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за зустрічним позовом надано усіх необхідних документів щодо підтвердження виконаних робіт на суму 682671,11 грн., виходячи з умов діючого договору.
Підсумовуючи наведене вище, з огляду на доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не підтвердилися, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення обставин, встановлених судом попередньої інстанції під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
Колегія суддів у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанцій, а зводяться до вільного тлумачення норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 у справі №916/3220/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.02.2023.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді С.І. Колоколов
Н.М. Принцевська