"08" лютого 2023 р. Справа153/50/23
Провадження2/153/16/23-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №50480 від 24.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з нього - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» грошових коштів. В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем зазначено, що 17.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Р.І. було відкрито виконавче провадження №69666097 щодо стягнення з нього грошових коштів у розмірі 25154 гривні за період з 20.12.2018 по 01.03.2020, яке відкрито за виконавчим написом №50480 від 24.05.2021, вчиненим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною. Однак, Договір позики від 20.12.2018 він не укладав. При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною порушено вимоги ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки Договір позики №670328 від 20.12.2018 не був нотаріально посвідчений, відсутня виписка по рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості при зверненні до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. для вчинення виконавчого напису, що підтверджувало б безспірність заборгованості. Враховуючи вказане, є всі підстави вважати вказаний виконавчий напис №50480 від 24.01.2021 щодо стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» грошових коштів, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Григоренко А.О., в судове засідання не з'явилися. Представник заявника надав письмову заяву, вх.№871 від 06.02.2023, в якому справу розглянути без його участі та без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Григоренко А.О., надав суду письмове клопотання, вх.№409 від 16.01.2023, в якому заявив про намір подання доказів розміру понесених судових витрат у вказаній справі протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. В порядку ст.178 ЦПК України від відповідача відзив на позов до суду не надходив.
Відповідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.01.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №50480 щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» в розмірі 37078 гривень 65 копійок за Кредитним договором №670328 від 20.12.2018 (а.с.13).
Із копії постанови про відкриття виконавчого провадження, серія ВП №69666097 від 17.08.2022, встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Мельником Р.І. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №50480 від 24.05.2021, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором №670328 від 20.12.2018 в розмірі 25154 гривні (а.с.14).
Із копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, серія ВП №69666097 від 10 жовтня 2022 року, встановлено, що виконавчий напис №50480 від 24.05.2021, виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором №670328 від 20.12.2018 в розмірі 25154 гривні повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.15).
Із копії Договору позики №670328 від 20.12.2018 встановлено, що між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики грошових коштів в розмірі 1500 гривень строком на 30 днів, дата погашення - 19.01.2019 (а.с.8-12).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.
Проте, при вчиненні виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 24.05.2021, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб'єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.
В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів вчинених в простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна позиція викладена у постанові ВП ВС від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
Оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 24.05.2021 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Відповідачем не доведено суду ту обставину, що серед документів, наданих приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
Отже, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис вчинено на підставі Договору позики, який нотаріально не посвідчений, що є порушенням вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 та є безумовною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Приймаючи до уваги вищевикладене та беручи до уваги заперечення позивача щодо наявності боргових зобов'язань перед відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором №670328 від 20.12.2018 в розмірі 25154 гривні таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.
Водночас, як вбачається з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Григоренко А.О., до закінчення судових дебатів повідомив суд про намір у 5-денний строк після ухвалення рішення судом подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу, тому питання розміру витрат на правову допомогу пов'язану з розглядом справи при винесенні рішення розгляду не підлягає.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №50480 від 24.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» грошових коштів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, на користь держави судовий збір у сумі 1073 гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЛЛФІН», вулиця Героїв Севастополя, будинок 48 місто Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39952398.
Повний текст рішення складено 08.02.2023.
Суддя Р.В. Швець