Справа № 128/1549/22
Іменем України
08 лютого 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.,
при секретарі - Шикун Я.С.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 вересня 2021 року, громадянка України ОСОБА_2 під розписку позичила у ОСОБА_1 , гроші у розмірі 60 000,00 грн. Згідно умов даної розписки відповідачка зобов'язувалась повернути позичені кошти за наступним графіком: 22.09.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень; 06.10.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень; 22.10.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень. Відповідно до ст. ст. 1046. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший .документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. В строки встановлені у розписці, відповідачка кошти не повернула по сьогоднішній день. Позивачем неодноразово в усній формі вимагалось у відповідачки повернути суму боргу. Проте всі його вимоги відповідачка залишила поза увагою.
Викладені обставини змусили ОСОБА_1 звернутися за захистом порушеного права до суду.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, подав заяву за якою позов підтримує повністю на підставах викладених в ньому, просив вимоги задовільнити повністю. В разі неявки відповідачки не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався. Тому на підставі ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку позивача, викладену у наданій суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 08 вересня 2021 року, громадянка України ОСОБА_2 під розписку позичила у ОСОБА_1 , гроші у розмірі 60 000,00 грн. Згідно умов даної розписки відповідачка зобов'язувалась повернути позичені кошти за наступним графіком: 22.09.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень; 06.10.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень; 22.10.2021 року - 20000 (двадцять тисяч) гривень (а.с.3).
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми (постанови ВСУ від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, строком виконання основного зобов'язання є 22.10.2021 року.
Наявність між сторонами позикових відносин доведена позивачем, оскільки у нього наявний оригінал розписки виконаної ОСОБА_2 , із змісту якої вбачається, що вона зобов'язується повернути ОСОБА_1 60 000,00 грн. Оскільки у визначений строк кошти ОСОБА_1 повернуті не були, у позивача наявні підстави для звернення з даним позовом.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, впевнені, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу позики, відсотків та фіксованої одноразової виплати за користування грошовими коштами за договорами позики від 08.09.2021 року в сумі 60 000,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідача слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До стягнення підлягає сплачений судовий в розмір 992,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 128, 141, 224, 264, 265, 268, 273 - 274, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , борг за борговою розпискою від 08 вересня 2021 року в сумі 60 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 08.02.2023 року.
Суддя І.А. Ганкіна