Справа № 554/15188/22 Номер провадження 11-сс/814/366/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 лютого 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20 грудня 2022 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2022 року за №12022170420002760, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миколаїв, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 16 лютого 2023 року.
Покладено на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; здати не зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; не відвідувати місця продажу алкогольних напоїв, а також проведення загальнокультурних масових закладів, громадського харчування та дозвілля.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі визнання винуватим, особу підозрюваного, його процесуальну поведінку та недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_8 , щоб запобігти вказаним вище ризикам.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що з урахуванням характеру й тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та даних про особу останнього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, позицію прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, водночас підтвердивши те, що ОСОБА_8 не порушує обов'язки за оскаржуваною ухвалою та на даний час кримінальне провадження щодо нього перебуває на стадії судового провадження (на даний час уже проведено підготовче судове засідання), заперечення підозрюваного та його захисника проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як зазначено в ч.ч. 1,2,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.
Якщо ж при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Полтавським РУП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2022 року за №12022170420002760 (а.п.3).
Досудовим розслідуванням установлено, що 17 грудня 2022 року приблизно о 17 годині 33 хвилини ОСОБА_8 в умовах воєнного стану в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , розпиливши вміст аерозольного газового балончика в обличчя ОСОБА_10 , відкрито викрав належний останньому ноутбук «НР ProBook 440 G7», вартістю 13 800 гривень.
19 грудня 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (а.п.36-37).
20 грудня 2022 року слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тримання під вартою підозрюваному застосував останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням широкого ряду обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме, зобов'язавши ОСОБА_8 : прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; здати не зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; не відвідувати місця продажу алкогольних напоїв, а також місця для проведення загальнокультурних масових закладів, громадського харчування та дозвілля (а.п.47-50).
Висновків про застосування визначеного слідчим суддею запобіжного заходу ОСОБА_8 мотиви апеляційної скарги не спростовують.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в частині існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають підстави вважати про наявність певного ступеню ймовірності того, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого й свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик же вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення належним чином не обґрунтовано прокурором з наведенням конкретних обставин та не доведено при врахуванні всіх обставин провадження, в тому числі й даних про особу ОСОБА_8 .
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя врахував також обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим, особу ОСОБА_8 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.п.20), визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, сприяє органу досудового розслідування в його розкритті, повернув викрадене майно потерпілому, дотримується належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, є особою молодого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 - а.п.17), внутрішньо переміщеною особою, за що отримує соціальні виплати (тобто, в нього наявне законне джерело доходу), має стійкі соціальні зв'язки із сім'єю.
Слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам.
Так, кримінальним процесуальним законом установлено презумпцію застосування більш м'якого запобіжного заходу, якщо не доведено, що він не є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид запобіжного заходу є недостатнім покладається на сторону обвинувачення. При цьому, законодавцем підкреслюється, що застосування запобіжного заходу не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.
Поряд із загальною та особливою складовими для застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен також ураховувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, й оцінити їх у сукупності. До того ж, перелік таких обставин не є вичерпним.
Колегія суддів, окрім урахованого слідчим суддею, також ураховує те, що підозрюваний не порушує та виконує умови застосованого йому запобіжного заходу, що підтверджено прокурором у суді апеляційної інстанції, самостійно, за вимогою апеляційного суду, у визначений час з'явився до суду для розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення, в якій порушувалося питання про погіршення його становища шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А, отже, й апелянтом не обґрунтовано, чому за наведених вище обставин неможливо досягти мети запобіжного заходу в умовах контролю за поведінкою підозрюваного не лише шляхом застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_8 належить застосувати запобіжний захід, пов'язаний із покладенням на нього широкого ряду відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а доводи прокурора не спростовують того, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не буде достатнім стримуючим засобом, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Окрім того, прокурором у суді апеляційної інстанції підтверджено те, що дане кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 направлено до суду та на даний час у ньому проведено підготовче судове засідання, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала втратила свою актуальність та процесуально унеможливлено досягнення того правового результату, про який порушувалось питання в апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4