Справа № 644/9003/21 Номер провадження 33/814/76/23Головуючий у 1-й інстанції Глібко О.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
02 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 14 вересня 2021 року о 12-20 год. в м. Харкові, по вул. Плитковій, б. 39 керував автомобілем KIA MAGENTIS д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я (КНП ХОР ОНД, вул. Шевченка, б. 26) відмовився в присутності двох свідків.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не врахував, що адміністративний матеріал не містить доказів підтвердження керування ним транспортним засобом.
Зазначав, що судом також не враховано, що у нього були відсутні будь які ознаки наркотичного сп'яніння та він не відмовлявся від проходження огляду.
Вказував, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не є безперервним.
Звертає увагу, що працівниками поліції йому не було роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та не відсторонено від подальшого керування.
Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи судовою повісткою, крім того він повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", при цьому у судове засідання не з'явився та не повідомив причин неявки.
Суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився у судове засідання та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.
Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених доказів по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 301452 від 14 вересня 2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД», письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 301452 від 14 вересня 2021 року вбачається, що 14 вересня 2021 року о 12:20 год. в м. Харкові, по вул. Плитковій, б. 39 водій ОСОБА_1 керував автомобілем KIA MAGENTIS д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я (КНП ХОР ОНД, вул. Шевченка, б. 26) водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» його огляд не проводився, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.
У письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що 14 вересня 2021 року працівниками поліції їх було залучено в якості свідків при оформленні адміністративного матеріалу за ст. 130 КУпАП, в їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я: м. Харків, вул. Шевченка, б. 26 відмовився. Також в їх присутності водій ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом адміністративного протоколу, зі своїми правами та обов'язками.
Так місцевим судом встановлено, що з відеозапису події 14 вересня 2021 року, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, водій зазначив, що спочатку треба скласти протокол затримання його транспортного засобу та запросити понятих. На повторну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 знову наполягав на затриманні транспортного засобу, що безумовно свідчить про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров'я та суперечить вимогам Інструкції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємноввічливими.
В п. 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Згідно інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом та відмовлявся від проходження огляду спростовуються матеріалами справи та відеозаписом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою.
За таких обставин аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Ураховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу адвоката Першина Юрія Юрійовича - залишити без задоволення, постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль