02 лютого 2023 р. Справа № 480/12245/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства економіки України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, по справі № 480/12245/21
за позовом Акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування"
до Міністерства економіки України
про визнання протиправним та скасування наказу,
Акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (далі за текстом - позивач, АТ «ВНДІАЕН») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України (далі за текстом - відповідач, Мінекономіки), у якому просило суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства економіки України від 26.10.2021 № 828-21 «Про нарахування пені Акціонерному товариству «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування»;
- стягнути на користь АТ «ВНДІАЕН» суму сплаченого судового збору у розмірі 2270 грн за рахунок бюджетних асигнувань Мінекономіки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про неправомірність наказу Мінекономіки № 828-21 від 26.10.2021, яким нараховано пеню АТ «ВНДІАЕН» у розмірі 71 990 грн, за відсутності факту несвоєчасності сплати позивачем дивідендів до державного бюджету за звітний 2018 рік. Стверджує, що на виконання рішення річних загальних зборів акціонерів АТ «ВНДІАЕН» (протокол № 13 від 10.04.2019), вимог ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 № 364 (в редакції, яка діяла до 04.12.2019, далі - Постанова № 364) позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив дивіденди на державну частку за підсумками роботи Товариства за 2018 рік, що підтверджується платіжним доручення від 18.06.2019 № 2083 на суму 89 987,68 грн (50,000002 % від загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік - 179975,35 грн).
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 № 1015 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" у пункті 1 Постанови № 364 було збільшено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році з 50% до 90%.
З посиланням на пп. 15 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" вважає, що виключно загальні збори акціонерів позивача мали право затвердити новий розмір річних дивідендів на виконання змін, внесених до Постанови № 364, однак через введення на території України карантинних обмежень відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 03.03.2020 № 540-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV 2», провести загальні збори акціонерів АТ «ВНДІАЕН» відразу після прийняття вищезазначених змін було неможливо.
Звернув увагу суду, що перші позачергові загальні збори АТ «ВНДІАЕН», починаючи з грудня 2019 року були проведені 27.05.2021, на виконання рішення яких рішення Наглядової ради позивача (протокол від 16.07.2021 № 125) на державну частку донараховано та сплачено 04.10.2021 відповідно до платіжного доручення № 283 суму 71990,00 грн (50,000002 % від 323 955,63 грн за мінусом вже сплачених 18.06.2019 - 89 987,68 грн), до цього ж у позивача не було законодавчо визначених підстав змінювати розмір річних дивідендів без прийняття рішення загальними зборами акціонерів.
Вважає, що відповідачем, унаслідок неправильного застосування абз. 6, 7 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", не дослідження всіх обставин спірних правовідносин, незастосування пп. 15 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", було безпідставно прийнято рішення про нарахування пені АТ «ВНДІАЕН» згідно з оскаржуваним наказом і проведено розрахунок пені АТ «ВНДІАЕН» за несвоєчасно сплачені дивіденди на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі № 480/12245/21, з урахуванням виправлення описки ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі № 480/12245/21, адміністративний позов Акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економіки України від 26.10.2021 №828-21 "Про нарахування пені Акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування".
Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі № 480/12245/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, розглядати апеляційну скаргу без участі представника Мінекономіки.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що для виконання рішення держави про підвищення базового нормативу позивач зобов'язаний був якнайшвидше скликати загальні збори акціонерів з метою розгляду питання щодо прийняття рішення про доплату дивідендів. Однак, ухилившись від таких дій, позивач свідомо порушив свій обов'язок, передбачений ст. 11 закону України «Про управління об'єктами державної власності», та користувався державною часткою без належної оплати.
Заперечуючи проти доводів позивача про неможливість скликання загальних зборів акціонерів через карантинні обмеження, пов'язані з пандемією COVID-2019, послався на абз. 2 п. 10 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до якого загальні збори акціонерів могли бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Наполягав, що згідно з абз. 7 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нарахування пені за несвоєчасну сплату дивідендів не залежить від дати затвердження (зміни) базового нормативу Урядом, оскільки такий граничний строк сплати дивідендів (до 01 липня року, що настає за звітним) установлений законодавством і виключень не передбачає, навіть якщо розмір дивідендів був змінений після настання такого строку, а тому, починаючи з 02.07.2019, нарахування пені позивачу є правомірним.
З урахуванням того, що позивач погодився із підвищенням нормативу, не оскаржив його у судовому порядку, вважає, що обов'язок сплатити дивіденди виник саме з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 № 1015 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", а не з моменту проведення загальних зборів товариства.
Зауважує, що Мінекономіки позбавлено будь-якої дискреції при вирішення питання нарахування пені, та у разі виявлення порушення позивачем строків виплати дивідендів у повному обсязі, відповідач зобов'язаний її нарахувати за кожен день прострочення, незалежно від факту виконання зобов'язання.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ "ВНДІАЕН" відноситься до підприємств державного сектору економіки (в статутному капіталі корпоративні права держави - 50%+1 акцій).
Згідно з протоколом річних загальних зборів акціонерів АТ «ВНДІАЕН» № 13 від 10.04.2019 по питанню № 8 «Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2018 році, у тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 році» порядку денного було прийнято таке рішення:
"Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами фінансово- господарської діяльності у 2018 році, з урахуванням Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" таким чином: 50 % - до фонду виплати дивідендів; 5 % - на формування резервного капіталу; 5 % - на формування фонду технічного переоснащення; 40 % - на провадження наукової та науково-технічної діяльності та розвиток матеріально-технічної бази, необхідної для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.
Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік у розмірі - 179975,35 грн.
Встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку".
На виконання рішення річних загальних зборів акціонерів АТ «ВНДІАЕН», вимог ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Постанови № 364 (в редакції, яка діяла до 04.12.2019) позивач 18.06.2019 платіжним доручення № 2083 сплатив до Державного бюджету України дивіденди на державну частку в розмірі 89 987,68 грн (50,000002 % від загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік - 179975,35 грн)
Після цього, постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" в абзаці першому слова і цифри "які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" було замінено словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків".
У 2021 році позивачем було проведено позачергові загальні збори 27.05.2021 (перші починаючи з грудня 2019 року) та за результатами розгляду питання № 9 «Затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік, у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015)» порядку денного було прийнято таке рішення:
1. Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік у розмірі - 323 955,63 грн, у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015).
2. Врахувати сплату Товариством дивідендів на державну частку у статутному капіталі Товариства до державного бюджету за результатами діяльності Товариства за 2018 рік у розмірі 89 987,68 грн та іншим акціонерам у розмірі 73 846,52 грн.
3. Зобов'язати керівника Виконавчого органу сплатити дивіденди за результатами діяльності Товариства у 2018 році.
Наглядовою радою АТ «ВНДІАЕН» (протокол від 16.07.2021 № 125), у відповідності до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», встановлено порядок та строк виплати донарахованих сум дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік на виконання рішення позачергових загальних зборів позивача від 27.05.2021, а саме:
«Нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства від 27 травня 2021 року та в порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про акціонерні Товариства» за рахунок залишку нерозподіленого прибутку - до 27.11.2021. Встановити датою початку строку виплати дивідендів 03.08.2021».
На виконання рішення позачергових загальних зборів АТ «ВНДІАЕН» від 27.05.2021 та рішення Наглядової ради позивача на державну частку донараховано та сплачено 04.10.2021 платіжним дорученням №283 - 71 990,00 грн (50,000002 % від 323 955,63 грн за мінусом вже сплачених 18.06.2019 - 89 987,68 грн).
Відповідачем розпочато нарахування пені 02.07.2019 та припинено днем доплати дивідендів - 04.10.2021.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного наказу Мінекономіки, оскільки для виплати дивідендів на державну частку господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, самого факту затвердження або зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, недостатньо, а відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» виплаті дивідендів має передувати прийняття рішення загальних зборів акціонерів товариства про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Також вказав, що жодним нормативним документом України не встановлено обов'язку проводити позачергові загальні збори акціонерів для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, з причини перегляду та зміни затвердженого Кабінетом Міністрів України базового нормативу частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач своєчасно та у повному обсязі ще в 2019 році виконав вимоги ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", за чинними на той час нормами законодавства, прийнявши рішення річними загальними зборами акціонерів АТ «ВНДІАЕН» 10.04.2019 про спрямування 50 % чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, до фонду виплати дивідендів та сплативши в повному обсязі 18.06.2019 (у строк до 1 липня ) до Державного бюджету України всю затверджену суму дивідендів на державну частку, а повторний розподіл чистого прибутку, отриманого АТ «ВНДІАЕН» за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, який відбувся у 2021 році, проведений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», висновок Мінекономіки про недотримання позивачем строків сплати дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік є помилковим і безпідставним.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про управління об'єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006 (далі за текстом - Закон №185-V) відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності (застосовується у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №185-V передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
За змістом ст. 3 Закону №185-V об'єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Відповідно до ст. 4 Закону №185-V суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 11 Закону №185-V господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз. 4, 5 ч. 5 ст. 11 Закону №185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
За приписами абзаців 6, 8 ч. 5 ст. 11 Закону №185-V господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
Абзацами 7, 9 ч. 5 ст. 11 Закону №185-V встановлено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Чистий прибуток господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди відповідно до абзаців третього та п'ятого цієї статті, зменшується на суму прибутку, яка виникла в результаті виконання законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром".
Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 725 від 02.07.2013 (далі за текстом - Порядок № 725).
Пунктом 3 Порядку №725 передбачено, що у разі сплати господарським товариством дивідендів до державного бюджету після встановленого законом строку суб'єкт управління в одноденний строк з дня здійснення такого платежу подає Мінекономіки для нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів копії таких документів: протоколу загальних зборів господарського товариства, на яких прийнято рішення про виплату дивідендів; звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) господарського товариства за відповідний рік згідно з формою, наведеною у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868;платіжних доручень щодо перерахування господарським товариством суми дивідендів або частини суми дивідендів.
Відповідно до п. 7 Порядку № 725 у місячний строк з дня отримання документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку розраховує розмір пені на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, та приймає в установленому порядку наказ про нарахування пені, який підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України або його перший заступник, заступники.
Також, пунктом 11 Порядку № 725 передбачено, що оскарження нарахування пені господарськими товариствами та суб'єктами управління здійснюється відповідно до законодавства.
Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №702 від 12.05.2007 (далі за текстом - Порядок № 702).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 702 суб'єкти управління корпоративним правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.
Постановою № 364 (в редакції станом на 01.07.2019) було визначено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб'єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) та пп. 1 п. 15.2 Статуту АТ "ВНДІАЕН" вищий орган Товариства - Загальні збори.
Підпунктом 15 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом. Аналогічна норма міститься в пп. 19 п. 16.2.1 Статуту АТ «ВНДІАЕН».
Згідно з абз. 1, 2 ч. 2 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
На виконання зазначених вимог законодавства рішенням річних загальних зборів акціонерів АТ «ВНДІАЕН» від 10.04.2019 (а. с. 19-22) позивач 18.06.2019 сплатив до Державного бюджету України дивіденди на державну частку в розмірі 89 987,68 грн (50,000002 % від загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік - 179975,35 грн), що підтверджується платіжним доручення № 2083 (а. с. 23).
Таким чином, позивач, керуючись Постановою №364, 18.06.2019 виконав зобов'язання з оплати за користування державною часткою за 2018 рік у межах строку, передбаченого абз. 6 ч. 5 ст. 11 Закону № 185.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" в абзаці першому слова і цифри "які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" було замінено словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків".
Тобто, в грудні 2019 року, після своєчасної сплати позивачем 18.06.2019 до Державного бюджету України дивідендів на державну частку в повному обсязі в розмірі 89 987,68 грн (50,000002 % від загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік - 179975,35 грн) було збільшено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році з 50% до 90%.
Колегія суддів зазначає, що єдиним порядком спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, який затверджений Кабінетом Міністрів України, як центральним органом виконавчої влади, і який поширюється на всі господарські товариства, є Порядок № 702, який прийнятий на виконання абз. 1 ч. 5 ст. 11 Закону № 185.
Так, п. 9 Порядку №702 передбачено, що суб'єкти управління корпоративним правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.
З наведеної норми слідує, що законодавством не передбачено обов'язку господарських організацій самостійно спрямовувати дивіденди до державного бюджету України, а вказано на обов'язок суб'єкта управління корпоративними правами держави приймати відповідні рішення з урахуванням затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою збільшено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у тому числі для АТ «ВНДІАЕН», з розміру 50 відсотків на 90 відсотків, сама по собі також не встановлює обов'язку для позивача спрямувати 90% частини чистого прибутку на виплату дивідендів не пізніше 01 липня 2019 року.
Колегія суддів зауважує, що абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону № 185встановлено строк сплати дивідендів, проте не встановлено порядок їх сплати. Як було зазначено вище, єдиним порядком спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів є Порядок № 702, норми якого не визначають обов'язку позивача самостійно, тобто до прийняття відповідного рішення, вирішувати питання щодо сплати дивідендів. Окрім цього, вказаною нормою Закону № 185визначений строк (не пізніше 1 липня, що настає за звітним) для сплати лише тих дивідендів, які були нараховані станом на 1 липня, а не тих, що будуть нараховані після 1 липня.
Колегія суддів зазначає, що станом на 1 липня 2019 року не існувало рішення Кабінету Міністрів України про встановлення обов'язку АТ «ВНДІАЕН» сплатити дивіденди у розмірі 90% чистого прибутку, а єдиним рішенням Кабінету Міністрів України, що визначало розмір дивідендів, як мали бути сплачені до державного бюджету у строк до 1 липня 2019 року, була Постанова № 364, вимоги якої позивачем виконано.
Варто зазначити, що нарахування пені відповідно до Порядку №725 може здійснюватися лише у разі несвоєчасної сплати господарським товариством дивідендів, що нараховані до 01 липня року, що настає за звітним, оскільки лише такі дії свідчать про порушення суб'єктом вимог абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону № 185.
Таким чином, прийняття Кабінетом Міністрів України після 01 липня року, що настає за звітним, рішення про збільшення базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, не спричиняє виникнення обов'язку у позивача дотримуватись вимог абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону № 185щодо строку сплати дивідендів.
На переконання колегії суддів подальше прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» не зобов'язує АТ «ВНДІАЕН» спрямовувати дивіденди до державного бюджету України на підставі абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону № 185у встановлений цим законом строк. Крім того, позивач фактично не міг сплатити дивіденди до 01.07.2019 у розмірі, передбаченому вказаною постановою, оскільки остання була прийнята значно пізніше, а саме 04.12.2019, що також виключає можливість нарахування пені за несплату дивідендів, що були нараховані після 1 липня.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду за результатами розгляду аналогічних правовідносин, які викладені в постанові від 26.07.2022 у справі № 640/9680/19.
Таким чином, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у позивача виник обов'язок здійснити доплату дивідендів, однак без обмеження строком, передбаченим абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону № 185.
Також, колегія суддів зазначає, що виплаті дивідендів має передувати прийняття відповідного рішення про виплату дивідендів, що установлено абз. 4 ч. 5 ст. 11 Закону № 185. Обов'язок суб'єктів управління корпоративними правами держави прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарських товариств вказано і у п. 9 Порядку №702. Зазначене узгоджується із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до якої виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства.
Колегією суддів встановлено, що АТ «ВНДІАЕН» не проводило загальні збори акціонерів у 2020 році у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-2019, керуючись Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-2019», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-2019».
Згідно з абз. 3, 6 ч. 2 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" до порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені, зокрема, пунктом 12 частини другої статті 33 цього Закону (розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом). Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.
З наведених норм слідує, що законодавством не встановлено обов'язку проводити позачергові загальні збори акціонерів для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, з причини перегляду та зміни затвердженого Кабінетом Міністрів України базового нормативу частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Пунктом 30 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX Розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" доповнено пунктом 10 такого змісту:
«Тимчасово, у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), норми статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо строків проведення річних загальних зборів акціонерів не застосовуються у 2020 році. При цьому проведення загальних зборів акціонерів у 2020 році в строки, встановлені цим Законом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не є порушенням цього Закону. Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв'язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку».
З вказаної норми вбачається, що суб'єкти господарювання наділені правом щодо прийняття рішення про проведення або не проведення загальних зборів у 2020 році з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що у позивача була можливість провести загальні збори акціонерів дистанційно відповідно до абз. 2 п. 10 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки наявність такого права не свідчить про наявність такого обов'язку.
В подальшому, 27.05.2021 (тобто в строк, передбачений абз. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" - до 30 квітня) АТ «ВНДІАЕН» було проведено позачергові загальні збори (вперше з грудня 2019 року), за результатами яких прийнято рішення про доплату дивідендів за результатами діяльності Товариства у 2018 році на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015) з урахуванням сплаченої 18.06.2019 суми.
Таким чином, рішенням позачергових загальних зборів АТ «ВНДІАЕН» від 27.05.2021 затверджено по суті корегування вже сплачених у 2019 році річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015).
На виконання рішення позачергових загальних зборів АТ «ВНДІАЕН» від 27.05.2021 та відповідного рішення Наглядової ради позивача на державну частку донараховано та сплачено 04.10.2021 платіжним дорученням №283 - 71 990,00 грн (50,000002 % від 323 955,63 грн за мінусом вже сплачених 18.06.2019 - 89 987,68 грн).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, відповідачем не доведено в ході судового розгляду правомірності прийняття наказу Міністерства економіки України від 26.10.2021 № 828-21 «Про нарахування пені Акціонерному товариству «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» та відповідності його нормам Закону № 185, Порядку №702 та Порядку № 725, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327 - 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства економіки України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 по справі № 480/12245/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін