Справа № 953/16100/20 Номер провадження 33/814/95/23Головуючий у 1-й інстанції Шаренко С.Л. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
31 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Романенко Наталії Анатоліївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2020 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10200,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 420 грн 40 коп.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 22 вересня 2020 року о 12 год. 04 хв. керував автомобілем «Mercedes-Benz GLE250», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Олеся Гончара, 5, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту; порушення мови; нестійка хода; почервоніння очей. У приступності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД вул. Шевченко, 26.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила адвокат Романенко Н.А. діюча в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що місцевим судом неповно досліджено докази, а викладені в оскаржуваній постанові висновки, не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка за змістом передбачає керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Вказувала, що ОСОБА_1 хворів на коронавірус, був обізнаний про кримінальну відповідальність передбачені ст. 325 КК України, тому відмова його від огляду на стан алкогольного сп'яніння була мотивована уникненням зараженням оточуючих.
Також зазначала, що ОСОБА_1 пропонував поліцейському пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, після того, як відвезе дитину додому, але поліцейський відмовив йому.
Крім того зазначала, що покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликають сумніви, оскільки пояснення складені не власноруч свідками, а обставини викладені у них зі слів поліцейських. При цьому місцевим судом не викликано та не допитано вказаних свідків, тому їхні пояснення не можна вважати належними доказами.
Ураховуючи викладене, прохала скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник Романенко Н.А. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, при цьому не повідомили про причини неявки.
В силу ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов'язковою.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає перешкод щодо розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 підтверджується доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 107253 від 22 вересня 2020 року, направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 вересня 2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , фактичними даними, що містяться на диску з відеоматеріалом, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджені в судовому засіданні.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №107253 від 22 вересня 2020 року вбачається, що 22 вересня 2020 року о 12 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz GLE250», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Олеся Гончара, 5, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту; порушення мови; нестійка хода; почервоніння очей. У приступності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД вул. Шевченко, 26.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 вересня 2020 року, огляд не проводився, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, порушення мови та зміна шкірного покриву обличчя.
Вказане також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом, долученим до матеріалів справи та рапортом поліцейського.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неналежності пояснень свідків, як доказу, оскільки вказані пояснення узгоджуються з матеріалами справи.
Істотних порушень законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу адвоката Романенко Наталії Анатоліївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль