справа № 374/204/19 головуючий у суді І інстанції Козіна С.М.
провадження № 22-ц/824/1661/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
25 січня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом та просила визнати незаконним та скасувати рішення Ржищівської міської ради від 22 липня 2016 року №401-19-07 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 »; визнати незаконним та скасувати рішення Ржищівської міської ради від 26 січня 2018 року №1132-43-07 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 (десять) років для городництва гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дружиною ОСОБА_3 , який є власником житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_3 на житловий будинок підтверджується договором купівлі - продажу від 29 травня 1991 року № 88, відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив індивідуальний житловий будинок і сарай по АДРЕСА_3 , розташований на присадибній земельній ділянці розміром 1500 кв.м., виділеній із земель держземфонду. Згідно протоколу XVII сесії Ржищівської селищної ради народних депутатів від 12 листопада 1993 року, рішенням № 9, ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1586 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 . За вказаною вище адресою згідно плану земельної ділянки, знаходяться земельні ділянки площею - 0,0642 га, із земель запасу та площею 0,0745 га. Користуючись своїм правом, що передбачене ст. 121 ЗК України, позивач неодноразово зверталась із письмовими заявами до Ржищівської міської ради, у яких просила передати їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, в розмірі, яким позивачка користується фактично понад 25 років, площею 0,0640 га. Незважаючи на неодноразові звернення позивача щодо надання їй спірної земельної ділянки, як у власність, так і в оренду, у зв'язку із користуванням цією земельною ділянкою з 1991 року, відповідач ухвалив оскаржувані рішення, з якими позивач не погоджується, оскільки спірною земельною ділянкою позивач користувалася майже 25 років, а тому відповідач не мав права відмовляти їй у виділенні цієї земельної ділянки, а також передавати її у користування ОСОБА_2 . До того ж, у відповідності до ст. 121 ЗК України, позивачкою були подані усі необхідні документи для передачі їй у власність бажаної земельної ділянки.
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції взагалі не взято до уваги явне порушення відповідачами обов'язкових до виконання положень Інструкції про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 18 травня 2010 року № 376, що були чинними до 2021 року. Позивач зазначає, що судом першої інстанції також не дано належної правової оцінки наявним у даній справі належним доказам, які є у двох рішеннях Апеляційного суду Київської області, зокрема, від 14 вересня 2011 року (том 3, а.с. 35-36) та від 23 грудня 2014 року (том 3, а.с. 43-48), що набрали законної сили, та у яких містяться встановлені в судовому порядку обставини, що стосуються Ржищівської міської ради, ОСОБА_2 , а також безпосередньо родини позивача. Позивач вказує про те, що є очевидним та в належний спосіб доведеним факт свідомого введення в оману Ржищівською міською радою Київської області родини позивача до початку прийняття оскаржуваного рішення № 401-19-07 від 22 липня 2016 року щодо надання дозволу займатися розробкою на користь ОСОБА_2 проекту землеустрою на оспорювану земельну ділянку, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим та не відповідає дійсності і встановленим істотним обставинам.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та ухвалене з чітким додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не встановлено фактів що Ржищівською міською радою та ОСОБА_2 , коли вона звернулася з відповідною заявою до міської ради щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва та під час укладення договору оренди землі № 09-08/28, було порушено процедуру передачі в оренду вказаної земельної ділянки, що призвело до порушення прав позивача, яка навіть не є власником чи користувачем суміжної земельної ділянки.
У відзиві на апеляційну скаргу Ржищівська міська рада Київської області, зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим, ухваленим з чітким додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач також зазначає, що Ржищівська міська рада Київської області передала своїм рішенням земельну ділянку ОСОБА_2 не порушуючи норм чинного законодавства, про що ними було надано вичерпні та обґрунтовані відповіді з посиланням на норми чинного законодавства, які позивачем в законному порядку не спростовані.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу будинку від 29 травня 1991 року, зареєстрованого у реєстрі за № 88, ОСОБА_4 продала, ОСОБА_3 купив житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 6).
Згідно довідки № 02-03-07-1590 від 10 жовтня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає та зареєстрований чоловік ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 70).
З доводів позивачки встановлено, що вона мала намір приватизувати земельну ділянку площею 0,0642 га, у зв'язку з чим неодноразово зверталась до Ржищівської міської ради Київської області з відповідними заявами (т. 1, а.с. 71, 74, 75, 76).
На заяву ОСОБА_1 від 12 квітня 2016 року, Ржищівською міською радою Київської області було надано відповідь, згідно якої станом на 12 квітня 2016 року в м. Ржищів відсутній детальний план територій та план зонування, тому заява не може бути розглянута (т. 1, а.с. 73).
На заяву ОСОБА_3 від 21 червня 2016 року, Ржищівською міською радою Київської області було надано відповідь, згідно якої ділянка, вказана в графічних матеріалах станом на вересень 2016 року не є вакантною (т. 1, а.с. 77).
Згідно рішення Ржищівської міської ради Київської області № 401-19-07 від 22 липня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва загальною площею 0,1387 га терміном на 3 роки по АДРЕСА_1 відповідно до графічного матеріалу (т. 1, а.с. 78).
Згідно рішення Ржищівської міської ради Київської області № 732-31-07 від 24 березня 2017 року «Про внесення змін до рішення Ржищівської міської ради Київської області № 401-19-07 від 22 липня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 » внесено зміни до рішення Ржищівської міської ради Київської області № 732-31-07 від 24 березня 2017 року, а саме в п. 1 слова «терміном на 3 роки» замінено на «терміном на 10 (десять) років» (а.с.79 т. 1).
Згідно рішення Ржищівської міської ради Київської області № 1132-43-07 від 26 січня 2018 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 (десять) років для городництва гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 (десять) років для городництва гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , передано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер - 3211300000:69:022:0126, загальною площею 0,1387 га для городництва та встановлено орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік (а.с. 80 т. 1).
19 лютого 2018 року між Ржищівською міською радою Київської області та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № 09-08/28, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20 лютого 2018 року, відповідно до п. 1 договору орендодавець - Ржищівська міська рада Київської області, на підставі рішення Ржищівської міської ради Київської області № 1132-43-07 від 26 січня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 (десять) років для городництва гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » передав, а орендар - ОСОБА_2 прийняла в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення городництва (а.с. 81-83 т. 1).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, твердження позивачки стосовно того, що вона понад 25 років користувалася земельною ділянкою в розумінні ст. 79 ЗК України, не свідчить про правомірність користування вказаною земельною ділянкою та не може бути підставою для визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 . Також, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, що відповідачами було порушено процедуру оренди вказаної земельної ділянки.
Апеляційний суд по суті погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції станом на дату укладення договору оренди) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 36 ЗК України громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Згідно з ч. 6, ч. 7, а також ч. 9 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Вказані органи розглядають клопотання у місячний строк і дають дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надають мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з положенням п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України «Про оренду землі», згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
В силу положень ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказує про те, що вона понад 25 років користувалась спірною земельною ділянкою, а, відтак, відповідач не мав права відмовляти їй у виділенні цієї земельної ділянки, а також передавати її в оренду ОСОБА_2 .
Разом з тим, ОСОБА_1 користувалася земельною ділянкою, яка не була приватизована нею. В даному випадку безпідставне користування земельною ділянкою без її належного оформлення не породжує будь-яких прав на земельну ділянку у особи, яка здійснює таке користування. При цьому, 19 лютого 2018 року між Ржищівською міською радою Київської області та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № 09-08/28. А, відтак, в даному випадку передача ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки територіальної громади, не порушує ніяких прав ОСОБА_1 .
Твердження позивача стосовно того, що вона понад 25 років користувалася земельною ділянкою в розумінні ст. 79 ЗК України, не свідчить про правомірність користування вказаною земельною ділянкою та не може бути підставою для визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 .
Крім того, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що Ржищівською міською радою Київської області та ОСОБА_2 , яка звернулась з відповідною заявою до Ржищівської міської ради Київської області щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва та в подальшому уклавши Договір оренди землі № 09-08/28, було порушено процедуру передачі в оренду вказаної земельної ділянки, що в свою чергу порушує права позивача.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 379, 381, 382-384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 30 січня 2023 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.