справа № 362/4020/21 головуючий у суді І інстанції Ковбель М.М.
провадження № 22-ц/824/1702/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
25 січня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківського відділення Акціонерного товариства «Київоблгаз» про визнання акта про порушення незаконним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення та за зустрічним позовом Васильківського відділення Акціонерного товариства "Київоблгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати Акт про порушення № 1220 від 10 квітня 2021 року, складений представником Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» незаконним; скасувати рішення комісії Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення, зазначеного в протоколі № 179/1 від 17 травня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до Типового договору розподілу природного газу, затвердженому Постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року позивач є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . Виконуючи вимоги Договору, позивач замовив у відповідача проектну документацію з метою заміни газового котла та оплатив їх послуги. 24 травня 2021 року на адресу позивача надійшов рахунок на оплату збитків від 17 травня 2021 року, в якому вказано, що комісія на підставі акту про порушення №1220 від 10 квітня 2021 року а саме, несанкціонованого втручання в роботу ЗТВ (лічильника газу) розрахувала суму збитків у розмірі 37 974,46 грн. та рахунок № 881е за проведення експертизи в сумі 4816,80 грн. До рахунків додано Акт про порушення №1220 та Акт про демонтаж лічильника. Позивач вважає рішення відповідача протиправними та такими, що порушують його права, як споживача із наступних підстав. Так, представник АТ «Київоблгаз» безпідставно, по надуманим мотивам склав Акт про порушення на підставі того, що неможливо встановити ідентифікувати тавро виробника ЗВТ, і незважаючи на той факт, що це не може служити наявною ознакою втручання, замінив ЗВТ. Акт для ознайомлення та можливості записати зауваження позивачу не надавався, про дату проведення експертизи та засідання комісії не повідомлено і тому він був позбавлений можливості надати Акт про проведення 02 березня 2000 року ремонту даного лічильника гарантійною майстернею заводу виробника, який було встановлено відповідачем, перевірено та опломбовано. Пломби на час заміни не були пошкоджені, що само по собі унеможливлює втручання позивача, як споживача, в роботу лічильника. Підпису позивача в акті немає, запис про його відмову від підпису в акті відсутній. Аналогічні порушення містяться також в акті про демонтаж лічильника. Крім того, підстав для складання акта про порушення та направлення лічильника на експертизу у відповідача взагалі на момент заміни лічильника не існувало. Також, експертизу побутового лічильника проведено комісією АТ «Київоблгаз» за відсутності позивача, що позбавило його права надати докази своєї невинуватості.
У вересні 2021 року Васильківське відділення АТ «Київоблгаз» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу у розмірі 37 974 грн. 46 коп.; стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені у зв'язку з проведенням експертизи лічильника газу, у розмірі 4 816 грн. 80 коп.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 квітня 2021 року представниками Товариства у абонента ОСОБА_1 виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу Октава G6, заводський номер 186907. Факт фіксації виявленого порушення підтверджується Актом про порушення № 1220 від 10 квітня 2021 року, що був підписаний споживачем, чим дотримано вимоги Кодексу ГРМ відносно належного оформлення такого акту. Акт про порушення підписаний споживачем без зауважень та додаткових пояснень. Кодексом ГРМ дії споживача ОСОБА_1 кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу: несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Керуючись положеннями абзацу 10 п. 7 глави 9 розділу Х кодексу ГРМ представниками товариства складено протокол щодо направлення лічильника газу споживача на експертизу. Даний протокол відповідає вимогам пункту 2 глави 10 розділу Кодексу ГРМ. Також, складено акт про усунення порушень та акт демонтажу лічильника, згідно якого позивачу встановлено інший лічильник газу Октава G6 №131497 з обмінного фонду Товариства на час проведення експертизи лічильника споживача. Актом від 20 квітня 2021 № 881е експертизи лічильника газу, що належить споживачу ОСОБА_1 , складеним комісією для проведення експертизи лічильника газу, встановлено, що коробка відлікового механізму має розсвердлені отвори, кришка в місцях пломбування має сколи та придавлення, пломби заводу-виробника відсутні. Встановлено, що відліковий механізм виймався і розбирався, до нього є вільний доступ. Є можливість коригування показів лічильника «від руки». Висновком комісії для проведення експертизи лічильника газу виявлено втручання в роботу газового лічильника позивача. 17 травня 2021 року відбулось засідання комісії, на якому вирішено задовольнити Акт № 1220 від 10 квітня 2021 року про порушення вимог Кодексу ГРМ, у зв'язку з підтвердженням факту втручання в роботу газового лічильника (Протокол № 179/1). Цього ж дня комісією АТ «Київоблгаз» складено Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості в період з 11 жовтня 2020 року до 2021 року, а також рахунок на оплату збитків у розмірі 37 974,46 грн. Враховуючи підтвердження актом експертизи від 20 квітня 2021 № 881е факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ ОСОБА_1 , на останнього також покладено обов'язок компенсації АТ «Київоблгаз» витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 4 816 грн. 80 коп.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Київоблгаз» просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставин справи та ухвалити нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення, зустрічні позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ «Київоблгаз» посилається на аналогічні обставини, викладені в зустрічній позовній заяві та зазначає, що відповідальність за збереження і цілісність приладу обліку газу несе споживач, а своїми діями з моменту встановлення порушення вимог Кодексу ГРМ з вини споживача, відповідач жодним чином не порушив положення Кодексу ГРМ та інших нормативних актів при виявленні, фіксуванні та погодженні порушення вимог Кодексу ГРМ, вчиненого позивачем. Апелянт зауважує, що акт про порушення був підписаний споживачем. Ствердженням протилежного, позивач намагається ввести в оману суд. Один з примірників акту про порушення залишається споживачу із підписами представників відповідача, які фіксують виявлене порушення, а інший примірник, на якому ставить підпис споживач, зберігається у відповідача. Відповідач зазначає, що споживач був присутній при фіксуванні порушення, що підтверджується примірником акту про порушення з підписом позивача, наявним у розпорядженні відповідача. Крім того, недостовірність слів позивача щодо нібито невідомості проведення фіксування порушення підтверджується тим, що останній також підписав інші документи, складені при фіксуванні порушення - акт про демонтаж, протокол направлення, акт про усунення. Формулювання позивача стосовно не роз'яснення про право споживача на внесення зауважень до акту про порушення є безпідставним та маніпулятивним. Таке роз'яснення не є обов'язком Оператора ГРМ. Разом з цим, бланк акту про порушення містить графу «Зауваження споживача до цього акту про порушення», яка знаходиться одразу після графи підпису споживача. Відсутність волевиявлення позивача викласти зауваження у день фіксування порушення вказують на визнання такого порушення при його виявленні. Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проведення експертизи та підписав протокол від 10 квітня 2021 року про направлення без зауважень. Відносно проведення ремонту лічильника споживача у 2000 відповідач зауважує, що дана обставина жодним чином не впливає та не спростовує факти втручання в роботу ЗВТ позивачем, підтверджені актом експертизи від 20 квітня 2021 року №881е. Щодо підписання протоколу засідання та акту розрахунку, відповідач вказує, що Кодекс ГРМ передбачає обов'язкову присутність споживача на засіданні комісії з розгляду акту про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення (п. 10 гл. 5 розд. XI). Результатом такого розгляду буде складання основного документа - протоколу засідання комісії. Акт-розрахунок, в свою чергу, є додатковим документом, побічним, тож акцентувати увагу варто саме на записі, що міститься в протоколі засідання комісії.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. В апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Висновки суду про те, що в акті не зазначено пункт якої глави та якого нормативно-правового акту було порушено позивачем, а також відсутність доказів відео фіксації, зазначеної в акті про порушення, доводами апеляційної скарги не спростовуються. Крім того, доводами апеляційної скарги відповідачем не спростовується висновок суду про те, що експертиза лічильника проводилася за відсутності позивача, оскільки в акті №881е відсутній його підпис, а в матеріалах справи відсутні докази його повідомлення чи акт про відмову споживача від підписання акту. Висновки суду першої інстанції про те, що споживач не був повідомлений про засідання комісії з розгляду актів про порушення базуються на відсутності в матеріалах справи відповідного повідомлення. Твердження апелянта про те, що акт-розрахунок є побічним документом і виходячи з цього (на думку апелянта) не може вплинути на скасування рішення комісії є помилковим, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість визначеної комісією в акті суми завданих збитків в розмірі 37 974 грн. 46 коп.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до акту про порушення №1220 від 10 квітня 2021 року представниками Оператора ГРМ за адресою вул. Поліська, 15, в с. Варовичі, Васильківського району, Київської області виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Відповідно до акту № (о/р) 0800645956 від 10 квітня 2021 року лічильник газу зав. №18690 демонтовано на експертизу. Місце проведення експертизи: Сервісний центр АТ «Київоблгаз».
Протоколом Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» від 10 квітня 2021 року лічильник газу ОКТАВА G6 зав. №186907 направлено на експертизу.
Відповідно до акту 881е експертизи лічильника газу від 20 квітня 2021 року висновком комісії для проведенняекспертизи лічильника газу, затвердженої 26 лютого 2021 року АТ «Київоблгаз», виявлено втручання.
Протоколом Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» №179/1 від 17 травня 2021 року комісією з розгляду актів про порушення вимог прийнято рішення про задоволення акту про порушення №1220 від 10 квітня 2021 року та нараховано збитки за період з 11 жовтня 2020 року по 10 квітня 2021 року у зв'язку з встановленням втручання в роботу ЗВТ.
17 травня 2021 року комісією АТ «Київоблгаз» складено Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості в період з 11 жовтня 2020 року до 2021 року, а також рахунок на оплату збитків у розмірі 37 974,46 грн. Враховуючи підтвердження актом експертизи від 20 квітня 2021 № 881е факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ ОСОБА_1 , на останнього також покладено обов'язок компенсації АТ «Київоблгаз» витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 4 816 грн. 80 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був відсутній при проведенні експертизи лічильника газу. Встановлені судом обставини, дали суду підстави вважати, що предметом дослідження міг бути інший лічильник, а не той, що був знятий за адресою проживання позивача, а також можливо припустити, що при його демонтажі чи транспортуванні могли виникнути пошкодження, зазначені в акті експертизи. Крім цього, матеріали засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем містить довідку про непридатність законодавчого регулювання засобу вимірювальної техніки №Д50/М881е-21 від 21.04.2021 року, складену ДП «Київоблстандартметрологія», але будь-яких доказів направлення лічильника до вказаного закладу відповідачем не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Натомість, суд відмовив в задоволенні зустрічного позову через відсутність достатніх доказів, на які посилається позивач за зустрічним позовом.
Апеляційний суд по суті не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічного позову Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» суд першої інстанції, обґрунтовуючи підстави прийняття такого рішення вдався до їх мотивування за допомогою припущень. Так, судом зазначено, що предметом дослідження міг бути інший лічильник, а не той, що був знятий за адресою проживання позивача, а також можливо припустити, що при його демонтажі чи транспортуванні могли виникнути пошкодження, зазначені в акті експертизи.
При цьому, судом не звернуто уваги, що згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відтак, висновки, які ґрунтуються на припущеннях, не можуть бути підставою до відмови чи до задоволення тих чи інших позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року N 2494.
Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Відповідно до глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4)відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; 5) неповернення оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством. Постачальник має право обмежувати (припиняти) постачання газу споживачу відповідно до порядку, встановленого законодавством. Підставою для припинення газопостачання (як оперативно-господарської санкції) є порушення, яке визначене главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, факт якого фіксується у відповідному акті про порушення, який у випадку підтвердження порушення підлягає задоволенню на підставі прийнятого рішення комісії постачальника, що оформляється протоколом.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом АТ «Київоблгаз» вказує про те, що керуючись положеннями абзацу 10 п. 7 глави 9 розділу Х кодексу ГРМ представниками товариства складено протокол щодо направлення лічильника газу споживача на експертизу. Даний протокол відповідає вимогам пункту 2 глави 10 розділу Кодексу ГРМ. Також складено акт про усунення порушень та акт демонтажу лічильника, згідно якого позивачу встановлено інший лічильник газу Октава G6 №131497 з обмінного фонду Товариства на час проведення експертизи лічильника споживача. Актом від 20 квітня 2021 № 881е експертизи лічильника газу, що належить споживачу ОСОБА_1 , складеним комісією для проведення експертизи лічильника газу, встановлено, що коробка відлікового механізму має розсвердлені отвори, кришка в місцях пломбування має сколи та придавлення, пломби заводу-виробника відсутні. Встановлено, що відліковий механізм виймався і розбирався, до нього є вільний доступ. Є можливість коригування показів лічильника «від руки».
Висновком комісії для проведення експертизи лічильника газу виявлено втручання в роботу газового лічильника позивача.
У відзиві на зустрічну позовну заяву, який у відповідності до вимог п. 2, ч. 5 ст. 178 ЦПК України був направлений позивачу за зустрічним позовом, ОСОБА_1 вказував про те, висновок експертизи не може бути допустимим, оскільки у відповідності до вимог п. 3 ч. 10 глави 10 Кодексу ГРМ до складу комісії має входити не менше трьох представників оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. При цьому, у складі комісії юрист відсутній. Крім того, до складу комісії з розгляду актів про порушення, також не входив юрист, як того вимагає п. 9, ч. 5, розділу 11 Кодексу ГРМ.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вказував на відсутність у членів комісії, яка проводила експертизу та яка розглядала акт про порушення освіти за спеціальністю правознавство з кваліфікацією юрист, що є вимогою п. 3 ч. 10 глави 10, п. 9, ч. 5, розділу 11 Кодексу ГРМ.
За таких обставин АТ «Київоблгаз», у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України мав надати суду докази на спростування зазначених доводів. Однак, АТ «Київоблгаз» ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в судді апеляційної інстанції не спростував доводи ОСОБА_1 .
Апеляційним судом неодноразово викликався в судове засідання представник АТ «Київоблгаз», який до суду не з'явився та просив суд розглядати справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.
Відтак, суд апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 81 ЦПК України, вважає за необхідне визнати обставину, що висновок експертизи та засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог було проведено у неналежному складі, а саме за відсутності юриста, як того вимагає кодекс ГРМ.
Таким чином, висновок комісії про проведення експертизи лічильника ОКТАВА G6, зав. №186907, яким згідно акту експертизи №881е від 20 квітня 2021 року виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, не є належним та допустимим доказом.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що «спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало ОСОБА_3 звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом, як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії».
Оскільки висновок експертизи №881е від 20 квітня 2021 року, не є допустимим доказом несанкціонованого втручання в лічильник, з підстав її проведення неповноважним складом, такий висновок не може бути підтвердженням обставин, викладених в оскаржуваному позивачем акті про порушення № 1220 від 10 квітня 2021 року.
Матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені в оскаржуваному акту № 1220 від 10 квітня 2021 року, а саме факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника, а відтак зазначений акт є незаконним та підлягає скасуванню
Рішення комісії Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» також ґрунтується на висновку експертизи №881е від 20 квітня 2021 року, а відтак не може вважатись таким, що прийнято у відповідності до вимог закону.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, дійшов помилкових висновків, що ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи та в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 379, 381, 382-384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 рокузмінити в мотивувальній частині виклавши її в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 30 січня 2023 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.