Справа № 761/8788/20
Провадження №1-кп/761/632/2023
іменем України
26 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100100000826 від 26.01.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Калинівка, Васильковського району Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні дитину 2016 року народження, працюючого неофіційно на будівництві помічником майстра, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Васильківського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; засудженого вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2022 року за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, на даний час відбуває покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.4 ст.296 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Барахти, Васильківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні дітей 2016, 2018 року народження, неофіційно працюючого на будівництві різноробочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.296 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
26 січня 2020 року приблизно о 05 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 прибули у приміщення будівлі за адресою: АДРЕСА_4, де ОСОБА_4 побачив ОСОБА_11 та раніше невідомих йому двох осіб, які перебували в цьому приміщенні та розпивали спиртні напої. В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, поєднаного з особливою зухвалістю. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , бажаючи використати будь-який незначний привід для вчинення хуліганства, підійшов до ОСОБА_11 та ОСОБА_9 і попросив у нього сигарету. У відповідь на його прохання останній відповів, що сигарет у нього немає. Відразу ж після цього, ОСОБА_4 , ігноруючи дотримання правил поведінки в суспільному житті, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизначених правил поведінки і моральності, діючи умисно, взяв з підлоги дерев'яну палицю та наніс один удар особі на ім'я ОСОБА_12 , в бік лівої щелепи, від удару ОСОБА_12 впав на спину. Після цього, ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_4 , щоб заспокоїти його, а ОСОБА_4 в цей час лівою долонею руки вдарив в обличчя ОСОБА_9 , від удару останній впав на спину. Далі ОСОБА_4 знову взяв палицю до правої руки, та замахнувшись, вдарив нею невстановлену особу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, поєднаного з особливою зухвалістю, із застосуванням в якості знаряддя злочину ножа господарсько-побутового призначення, ОСОБА_4 взяв у праву руку ножа, який йому передав ОСОБА_5 , та почав безпричинно розмахувати ним перед обличчями ОСОБА_9 та інших присутніх осіб.
При цьому ОСОБА_4 , використовуючи ніж в якості знаряддя злочину, свідомо створюючи реальну загрозу для здоров'я присутніх на місці події ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб, а також, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, почав викрикувати погрози на їх адресу, намагаючись у зазначений спосіб продемонструвати своє зверхнє ставлення до них.
Вищевказані хуліганські дії супроводжувалися безпричинним фізичним насильством у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень невстановленій особі, які не зумовлені особистими мотивами чи будь-якою конкретною метою з боку ОСОБА_4 , але були здійснені останнім в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства і вчинені за відсутності будь-якого зовнішнього приводу та спрямовані на випадкових осіб.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганстві), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.
Крім того, 26 січня 2020 року приблизно о 05 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_4, помітив раніше невідомого йому ОСОБА_13 , відносно якого вирішив вчинити напад, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, а саме з погрозою ножа. В той же час ОСОБА_4 не повідомив про свій злочинний намір ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які знаходилися поряд.
В подальшому, приблизно о 05 годині 13 хвилин 26 січня 2020 року, перебуваючи в приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4 , з метою заволодінням майна ОСОБА_9 , почав наносити удари руками по обличчю ОСОБА_9 , після чого, тримаючи у руці ніж, висловив вимогу останньому передати належне йому майно. ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність дій відносно себе, сприймаючи дані дії ОСОБА_4 як реальну загрозу життю та здоров'ю, передав гаманець, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 400 (чотириста) гривень та шкіряну наплічну сумку. Отримавши вищевказані речі від ОСОБА_9 , ОСОБА_4 залишив гаманець при собі, з якого дістав грошові кошти у розмірі 400 (чотириста) гривень, а шкіряну наплічну сумку кинув на коридор. В подальшому ОСОБА_4 проти волі ОСОБА_9 , відвів його в окрему кімнату, де ОСОБА_4 продовжив погрожувати застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, представивши йому до горла ніж та висловив вимогу надати йому банківські картки та паролі від них. ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність дій відносно себе, сприймаючи дані дії ОСОБА_4 як реальну загрозу життю та здоров'ю, повідомив, що не має в наявності банківських карток. В цей час, ОСОБА_4 , помітивши на шиї ОСОБА_9 золотий ланцюжок, вартістю 23 609 (двадцять три тисячі шістсот дев'ять) гривень 60 копійок, із золотим хрестиком, вартістю 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 20 копійок, схопив їх рукою та зірвав з шиї потерпілого, на що останній не чинив опору унаслідок побоювання фізичною розправою з боку ОСОБА_4 .
Заволодівши майном ОСОБА_9 , ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 30 673 (тридцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 80 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України.
Також, 26 січня 2020 року приблизно о 05 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 прибули у приміщення будівлі за адресою: АДРЕСА_4, де ОСОБА_4 побачив ОСОБА_11 та раніше невідомих йому двох осіб, які перебували в цьому приміщенні та розпивали спиртні напої. В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, поєднаного з особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , бажаючи використати будь-який незначний привід для вчинення хуліганства, підійшов до ОСОБА_11 та ОСОБА_9 і попросив у них сигарету. У відповідь на його прохання останні відповіли, що сигарет у них немає. Відразу ж після цього, ОСОБА_4 , ігноруючи дотримання правил поведінки в суспільному житті, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності, діючи умисно, взяв з підлоги дерев'яну палицю та наніс один удар особі на ім'я ОСОБА_12 , в бік лівої щелепи, від удару ОСОБА_12 впав на спину. Після цього, ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_4 , щоб заспокоїти його, а ОСОБА_4 в цей час лівою долонею руки вдарив в обличчя ОСОБА_9 , від удару останній впав на спину. Далі ОСОБА_4 знову взяв палицю до правої руки та замахнувшись вдарив нею невстановлену особу. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, поєднаний з особливою зухвалістю, із застосуванням в якості знаряддя злочину ножа господарсько-побутового призначення, ОСОБА_4 взяв у праву руку ножа, який йому передав ОСОБА_5 , та почав безпричинно розмахувати ним перед обличчями ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб. При цьому ОСОБА_4 , використовуючи ніж в якості знаряддя злочину, свідомо створюючи реальну загрозу для здоров'я присутніх на місці події ОСОБА_9 та інших присутніх осіб, а також, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, почав викрикувати погрози на їх адресу, намагаючись у зазначений спосіб продемонструвати своє зверхнє ставлення до них. Вищевказані хуліганські дії супроводжувалися безпричинним фізичним насильством у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень невстановленій особі, які не зумовлені особистими мотивами чи будь-якою конкретною метою з боку ОСОБА_4 , але були здійснені останнім в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства і вчинені за відсутності будь-якого зовнішнього приводу та спрямовані на випадкових осіб.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив пособництво, а саме надання знаряддя вчинення кримінального правопорушення, чим сприяв вчиненню ОСОБА_4 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч. 4 ст.296 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 26 січня 2023 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за участю їх захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , було укладено угоду про визнання винуватості, із змісту якої вбачається, що сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини; констатовано факт визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.187 КК України, а обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.296 КК України. Крім того, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч.4 ст.296 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України у виді 3 /трьох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 /трьох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2022 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Також, узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч.5 ст.27, ч.4 ст.296 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі. Обвинуваченим роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди.
Крім того, до угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 долучено письмову згоду потерпілого ОСОБА_9 на укладення вказаної угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно з положеннями п.1 ч.4 ст.469 КПК України, зокрема: угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.8 ст.469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цілком розуміють положення п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, характер обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.296, ч.1 ст.187 КК України, а ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.296 КК України та вид покарання, який буде застосований в разі затвердження угоди. Крім того, як обвинувачені, так і прокурор повідомили, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисники просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими, і призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинувачені просили затвердити угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам КПК України та закону, і призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_9 направив до суду заяву, згідно з якою не заперечив щодо затвердження укладеної угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Таким чином, перевіривши угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю їх захисників, суд дійшов висновку, що умови угоди: не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов'язань, та погоджено вид та розмір покарання покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Крім того, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_4 призначене покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, дані про його особу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання вироку, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
Також, суд вважає за необхідне відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 час попереднього ув'язнення з 26.01.2020 року по 26.01.2023 року, та звільнити останнього від відбування призначеного покарання у зв'язку з його повним відбуттям, скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Відшкодування процесуальних витрат покладається на обвинуваченого ОСОБА_4 в розмірі, доведеному прокурором в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 468, 469, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 січня 2023 року у кримінальному провадженні №12020100100000826 від 26.01.2020 року, між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.187 КК України, та призначити покарання:
- за ч.4 ст.296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки;
- за ч.1 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2022 року, та остаточно ОСОБА_4 визначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку - 26.01.2023 року, зарахувавши у строк покарання - час тримання під вартою з 26.01.2020 року по 26.01.2023 року.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 час тримання під вартою з 26.01.2020 року по 26.01.2023 року, та звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у зв'язку з його відбуттям.
Скасувати застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та звільнити його з-під варти з зали суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) гривні 06 (шість) копійок; 273 (двісті сімдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази, а саме:
-дерев'яний предмет схожий на палицю, ніж з дерев'яною рукояткою, дерев'яну рукоятку, металевий ніж з ручкою зеленого кольору - знищити
-компакт-диск для лазерних систем зчитування інформації, на якому міститься відеозапис кримінального правопорушення - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.
-грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) гривень в чотирьох купюрах по 200 (двісті) гривень, мобільний телефон марки «Samsung» моделі «S4» синього кольору, дві банківські карти банку «Приват банк», карту метро, ланцюг золотистого кольору та хрестик золотистого кольору з чорним камінням - повернути власнику ОСОБА_9 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя