Справа № 752/337/23
Провадження № 1-кс/752/567/23
20 січня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане в кримінальному провадженні № 12022100000000850 від 08.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно із позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме арешт на активи які зберігаються на криптогаманцях із назвами: TQ2NnsvtKBUrWhMqLSJkqx7EcyhJjEXfHX; bc1qjkhkh430ajdj2lcul2mzug9y9nf3qx84ly988s, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Також, прокурор у клопотанні зазначає, що враховуючи те, що існують достатні підстави вважати, що існує реальна загроза переховування та перереєстрації транспортного засобу, клопотання прошу розглянути без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна, керуючись вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000850 від 08.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління ГУНП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій останній зазначає, що відносно нього було здійснено шахрайські дії, використовуючи «Телеграм-каналу» ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет-ресурсі «Телеграм».
В ході проведення досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що в середині серпня 2022 року він, маючи намір здійснити обмін власної криптовалюти, звернув увагу на оголошення на сторінці соціальної мережі «Instagram», яка при переході за посиланням переходить на сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». У описі на соціальній мережі «Instagram» малось також посилання на чат бот у мобільному додатку «Telegram» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Перейшовши за посиланням та поспілкувавшись із адміністратором каналу, йому повідомили, що він може здійснити обмін криптовалюти на готівку. Для цього він повинен вказати вид криптовалюти. Після того як ОСОБА_5 вказав вид криптовалюти, йому було направлено електронний гаманець на який він перерахував криптовалюту на суму 5 044,54 доларів США. Після цього йому повідомили, що грошові кошти він зможе отримати у Печерському районі міста Києва. Прибувши за вказаною адресою ОСОБА_6 написав адміністратору каналу із яким домовлялись про обмін, однак на його повідомлення ніхто не відповідав, а попередній чат було видалено. Таким чином, потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріального збитку на суму 5 044, 54 доларів США.
В подальшому на виконання доручення слідчого старшим інспектором 1-го відділу управління протидії кіберзлочинам в м. Києві Департаменту кіберполіції НП України було здійснено огляд веб ресурсу, в ході якого було виявлено інтернет ресурс у соціальній мережі «Instagram» за сторінкою «001k.exchange», де зазначений можливий обмін криптовалют на території міста Києва. У протоколі огляду зазначено, що в підписі сторінки є посилання на профіль власника криптообмінника з назвою 001k.tyt, власником якої є громадянин ОСОБА_7 .
Також, під час виконання доручення працівниками УПК у м. Києві було проведено огляд сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , де зазначений переказ віртуального актива криптовалюти на електронний гаманець, про який у допиті зазначив потерпілий ОСОБА_5 .
В ході подальшого проведення досудового розслідування на виконання доручення слідчого у порядку ст. 40 КПК України, до відділу СУ ГУНП у м. Києві надійшов рапорт працівників управління протиії кіберзлочинам у м. Києві, Департаменту кіберполіції НП України, в якому зазначено, що ними було отримано інформацію, що під час обміну «криптовалюти» попередньо зв'язавшись з адміністратором телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », покупцю пропонують відправити «криптовалюту» на обмінник, щоб зафіксувати курс, а потім адміністратор надає дані (адресу) для отримання готівкових коштів.
В даному обміннику, обмін проводиться дещо за завищеним курсом, так при продажу «BTC» на суму 1000 (одна тисяча) доларів США, комісія становить 180 (сто вісімдесят) доларів США. Визначеного проценту за обмін не має, після проведення операцій з обміну криптовалюти, адміністрація даного «криптообмінника» перестає виходити на зв'язок або вигадує причини щоб не виконувати оплату на реквізити рахунків потрпілих.
Крім того, було встановлено, якщо оплата відбувається після того, як особа списується та підтверджує обмін криптовалюти з адміністратором телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до неї приходить повідомлення від користувача «Телеграма» з ім'ям « ОСОБА_8 », котрий запитує коли зручно забрати «посилку», мається на увазі грошові кошти за обмін криптовалюти. Під час приїзду на вказану адресу, а саме: АДРЕСА_1 , після підтвердження приїзду, до транспортного засобу з двору будинку АДРЕСА_1 виходить особа чоловічої статі, підходить до транспорту та передає грошові кошти, після чого прямує в сторону будинку АДРЕСА_2 . Так званий обмін проводиться на вулиці.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено особи кур'єри які приносять грошові кошти після обміну криптовалюти, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . У власному користуванні має транспортний засіб марки «Фольцваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , є власником та користується автомобілемVolkswagen Passat білого кольору, з д.н.з. « НОМЕР_2 »;
При обміні великих готівкових сум, особи використовують офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_5 . Місце знаходження офісу підтверджує голова ОСББ. Також при обміні, особи користуються транспортним засобом марки «Рено Дастер» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , котрий на праві власності зареєстрований на громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому перевозять грошові кошти.
Також проведеними додатковими оперативними заходами вдалося встановити особу водія, транспортного засобу марки «Рено Дастер» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 . Проживає за адресою: АДРЕСА_7 . У власному користуванні має транспортний засіб марки «Рено Дастер» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 та «Mitsubishi Pajero», сірого кольору, з д.н.з. « НОМЕР_4 ».
Працівниками Департаменту оперативним шляхом встановлено, що громадянин ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на протязі дня, перебуваючи за адресою: Буслівська 12, ЖК «Busov hill» виходять до мережі інтернет, провайдеру ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ», код ЄРДПОУ 34189502 зі своїх мобільних пристроїв під наступними «айпі адресами».
Згідно з інформацією наданою з ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ», вищевказані особи відвідують квартиру № 84, за адресою: м. Київ, вул. Буслівська 12, ЖК «Busov hill» в якій розміщено основний офіс «криптообмінника». Також адреса підтверджується з відповіді отриманої від «Глово», особи замовляли доставку їжі за вказаною адресою.
Під час виконання доручення працівниками департаменту кіберполіції НП України було встановлено, що під час протиправної діяльності осіб котрі працюють під виглядом обмінника «001k.exchange», ОСОБА_4 використовує криптогаманці з назвою:
-TQ2NnsvtKBUrWhMqLSJkqx7EcyhJjEXfHX;
-bc1qjkhkh430ajdj2lcul2mzug9y9nf3qx84ly988s.
На зазначених криптогаманцях знаходяться віртуальні активи отримані внаслідок шахрайських дій.
Враховуючи вищевикладене, органу досудового розслідування необхідно вжити всі заходи для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування а також для збереження речових доказів.З метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в органу досудового слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначені електронні криптогаманці та на віртуальні активи, які на них знаходиться.
Так, постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м Києві ОСОБА_12 від 04.01.2023 року криптогаманці з назвою: TQ2NnsvtKBUrWhMqLSJkqx7EcyhJjEXfHX; bc1qjkhkh430ajdj2lcul2mzug9y9nf3qx84ly988s визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100000000850.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, до матеріалів клопотання долучена постанова старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м Києві ОСОБА_12 від 04.01.2023 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100000000850 криптогаманців з назвою: TQ2NnsvtKBUrWhMqLSJkqx7EcyhJjEXfHX; bc1qjkhkh430ajdj2lcul2mzug9y9nf3qx84ly988s.
Згідно з вимогами ч.ч. 10,11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого або прокурора.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Матеріали, додані до клопотання, обгрунтовано наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
При застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею враховано вимоги ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, а саме арешт на майно накладається з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Надані до суду матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що прокурором в клопотанні доведено, що з метою забезпечення збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв'язку з чим клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме арешт на активи, які зберігаються на криптогаманцях із назвами:
-TQ2NnsvtKBUrWhMqLSJkqx7EcyhJjEXfHX;
-bc1qjkhkh430ajdj2lcul2mzug9y9nf3qx84ly988s.
які перебувають у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1