справа № 380/15546/22
провадження № П/380/15670/22
26 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.04.2019 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням вислуги військової служби - 25 років 02 місяці 22 дні у розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.03.2019 № 62-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби, та наказом начальника цього ж загону від 01.04.2019 № 99-ос виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 01.04.2019. Вказує, що на момент звільнення його вислуга років складала в календарному обчисленні 17 років 06 місяців 13 днів, пільгова вислуга років - 07 років 08 місяців 09 днів, трудовий стаж 10 років 03 місяці 24 дні, загальна вислуга для призначення пенсії 27 років 10 місяців 07 днів, таким чином, зазначає, що він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1994 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач також вказує, що з 12.04.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» грошового у розмірі 53% сум забезпечення. При цьому, зазначає, що відповідачем при призначенні пенсії не враховану його пільгову вислугу років, у зв'язку з чим призначення та виплата ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з підстав передбачених п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, тобто по змішаному стажу, призводить до порушення його права на отримання пенсії за вислугу років у більшому відсотковому розмірі грошового забезпечення, оскільки розмір пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262 звільненим військовослужбовцям за контрактом за вислугу 20 років складає 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення та за кожен рік вислуги понад 20 років збільшується на 3% відповідного розміру грошового забезпечення, у той час як пенсія за п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 збільшується лише на 1% за кожен рік стажу понад 25 років. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
22.11.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, вислуга років позивача станом на 11.04.2019 у календарному обчисленні становить 17 років 06 місяців 13 днів; в пільговому обчисленні 07 років 08 місяців 09 днів; трудовий стаж - 10 років 03 місяці 24 дні; загальний трудовий стаж - 27 років 10 місяців 07 днів. Враховуючи зазначене, позивачу було призначено пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону-2262. Водночас, зарахування вислуги років у пільговому обчислені для призначення пенсії за вислугу років дана стаття не передбачає. Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами. Крім того, в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах, тим паче за наявності змішаного стажу. Вважає також, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом, оскільки із цим позовом до суду з вимогою про проведення перерахунку з 12.04.2019 він звернувся лише 27.10.2022. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
За таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 04.10.2022 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії. З цим позовом до суду позивач звернувся 28.10.2022, тобто в межах шестимісячного строку, який обраховується з 04.10.2022. Відтак суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив наступне.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 )) від 01.03.2019 №62-ОС прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту та наказом начальника того ж загону від 11.04.2019 №99-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З витягу із вищевказаного Наказу від 11.04.2019 №99-ОС судом встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 при звільненні станом на 11.04.2019 становить в календарному обчисленні - 17 років 06 місяців 13 днів, пільгова вислуга років - 07 років 08 місяців 09 днів, трудовий стаж - 10 років 03 місяці 24 дні, загальна вислуга для призначення пенсії - 27 років 10 місяців 07 днів.
З 12.04.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 53% сум його грошового забезпечення.
29.08.2022 позивач звернувся зі заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просив перерахувати та виплатити йому з 12.04.2019 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням вислуги військової служби 25 років 02 місяці 22 дні в розмірі 65% грошового забезпечення, з відрахуванням раніше проведених виплат.
Однак, на звернення позивача від 29.08.2022 про перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, відповідач листом від 04.10.2022 № 13965-13633/Р-52/8-1300/22 повідомив позивача про відмову у задоволенні цієї заяви, покликавшись на те, що його календарний строк служби на день звільнення (11.04.2019) становить 17 років 06 місяці 13 днів.
Не погоджуючись з вищевказаним діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Частиною першою статті 2 цього Закону встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії, відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.
В свою чергу, статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд звертає увагу, що статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення на пільгових умовах призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом №2262-ХІІ передбачено пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою №393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393). Вказаним Порядком № 393 також визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України
Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Аналогічні правові висновки щодо зарахування календарної вислуга років на пільгових умовах були висловлені Верховним Судом в постановах від 28.09.2022 у справі № 813/1263/18, від 20.09.2022 у справі № 640/12919/20, від 14.09.2022 у справі № 640/14718/20, від 27.07.2022 у справі № 766/4549/17, від 13.04.2022 у справі № 640/26198/19, від 25.05.2022 у справі № 480/4643/20, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Так, як встановлено судом вище з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 )) від 11.04.2019 №99-ОС вислуга років ОСОБА_1 при звільненні станом на 11.04.2019 становила в календарному обчисленні - 17 років 06 місяців 13 днів, пільгова вислуга років - 07 років 08 місяців 09 днів, трудовий стаж - 10 років 03 місяці 24 дні, загальна вислуга для призначення пенсії - 27 років 10 місяців 07 днів.
Отже, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, суд дійшов висновку, що станом на день звільнення зі служби 11.04.2019 вислуга років позивача в пільговому обчисленні становила 25 років 02 місяці 22 дні (17 років 06 місяців 13 днів + 07 років 08 місяців 09 днів), а тому із часу звільнення він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, відповідач, призначаючи з 12.04.2019 позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 53% сум його грошового забезпечення, та не враховуючи пільгової вислуги років ОСОБА_1 діяв протиправно, чим позбавив позивача права на отримання пенсії у належному розмірі.
Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 12.04.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з урахуванням вислуги 25 років 02 місяці 22 дні, із урахуванням виплачених сум.
Водночас, щодо позовних вимог, в частині визначення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 (65% відповідних сум грошового забезпечення), суд зазначає, наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, зазначена вимога, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні ще не проведено, відтак така задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 12.04.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з врахуванням вислуги 25 років 02 місяці 22 дні, із урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна