Рішення від 26.01.2023 по справі 380/14020/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14020/22

провадження № П/380/14130/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління ДПС України (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління ДПС України (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 14321653), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не перерахунку та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 вересня 2018 року включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;

- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний Карпатський загін (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну суму індексації грошового забезпечення у розмірі 3643,93 грн., за період з 01 березня 2018 року по 09 вересня 2018 року включно, визначену з урахуванням розміру підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року та розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №380/18563/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022, відповідачем здійснено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, однак не здійснено перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.09.2018 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних Силах України.

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Західного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби України від 09.08.2018№202-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підп.«а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».

Як слідує з архівної відомості, наявної в матеріалах справи, у період з 01.03.2018 по 09.09.2018 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №380/18563/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2014 року та липня 2016 року як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базових місяців). Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січня 2008 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного рішення, ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період грудня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 45367,19 грн., що підтверджується випискою по картці/рахунку від 13.09.2022.

Позивач вважаючи, що після виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №380/18563/21 відповідач повинен був здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.09.2018 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, звернулася з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень 1 статті 1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Частиною першою статті другої Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону № 2232-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III).

Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Згідно з статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення» (далі - «Порядок №1078»).

Відповідно до пункту 1 Порядку, цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з положеннями Закону №2011-XII і Закону №1282-ХІІ індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не здійснював виплату позивачу індексації грошового забезпечення, зокрема, у спірному періоді з 01.03.2018 по 09.09.2018 включно, що сторонами не заперечується.

Водночас, суд звертає увагу, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 09.09.2018) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».

Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Статтею 4 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст.4 із змінами, внесеними згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).

Аналогічні положення викладені також і в абзаці 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, як вже зазначалося вище, згідно з вказаним пунктом індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.

Отже, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців виникло лише в грудні 2018 року.

Судом встановлено, що у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився з 645,00 грн., до 2820,00 грн., і відповідно, підвищився його грошовий дохід, згідно архівної відомості з 01.01.2018 по день звільнення позивача.

Водночас, суд зазначає, що докази того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного та керуючись пунктом 1-1 Порядку №1078, а також статтею 4 Закону №1282-XII суд дійшов висновку, що відсутні підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини за період з 01.03.2018 по 09.09.2018, оскільки у вказаний період величина індексу споживчих цін не перевищувала порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, а тому індексація грошових доходів населення взагалі не повинна була проводитися.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

При цьому, вимога позивача щодо застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закон №1282-ХІІ та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 09.09.2018) не містять в собі такого поняття як фіксована сума індексації. Зазначений термін використовувався у додатку 4 Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року.

Вказане відповідає правовій позиці Верховного Суду, що наведена у постанові від 15.06.2022 у справі №520/4061/21.

За правилами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин і наведеного правового регулювання суд вважає, що відповідач не здійснив протиправної бездіяльності щодо виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 09.09.2018, не допустив порушення прав та інтересів позивача, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна

Попередній документ
108641717
Наступний документ
108641719
Інформація про рішення:
№ рішення: 108641718
№ справи: 380/14020/22
Дата рішення: 26.01.2023
Дата публікації: 02.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (13.12.2023)
Дата надходження: 31.08.2023