18 січня 2023 року м. Київ
Справа № 357/5956/16-ц
Провадження: № 22-ц/824/1701/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Вербової І. М., Нежури В. А.
секретар Івасенко І. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Ярмоли О. Я.,
за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 29 січня 1994 року між ними було зареєстровано шлюб. Вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 1995 року народження. Зазначив, що їхнє сімейне життя не склалося, оскільки вони мають різні характери та різні погляди на життя. Між ними постійно виникали сварки. Їхня сім'я фактично розпалась, а примирення між ним неможливе. Позивач намагався зберегти сім'ю, однак позитивних наслідків не настало. Вказав, що вже певний час вони не підтримують сімейно-шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства. За викладених обставин, просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2016 року за нововиявленими обставинами, на обґрунтування якої зазначила, що вказаним рішенням суду шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, однак вона вважає зазначене рішення незаконним та необгрунтованим, оскільки розірвання шлюбу не відповідало дійсній волі відповідача, рішення винесене без урахування її прав та інтересів. Зазначила, що про розгляд справи її не було повідомлено, заяву про розгляд справи за її відсутності вона не подавала, позов не визнавала. Окрім того, надала висновок експертного дослідження № 574 від 10.10.2022 року на підтвердження того, що вона, ОСОБА_1 , на період розірвання шлюбу в 2016 році страждала на психічний розлад у вигляді тяжкого депресивного епізоду і на той період не могла певною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На думку заявника, наведені обставини є нововиявленими та слугують підставою для перегляду судового рішення.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вона, ОСОБА_1 , подала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 424 ЦПК України. Вказала, що на період розірвання шлюбу вона страждала на психічний розлад у вигляді тяжкого депресивного епізоду і не могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком експертного дослідження №574 від 10 жовтня 2022 року. Стверджувала, що попри складні та нездорові стосунки в сім'ї, що супроводжувались сварками, приниженнями її та образами, фізичне насильство зі сторони чоловіка, вона жодним чином не виявляла бажання розривати з чоловіком стосунки та шлюб.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат Лаухіна В. В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши думку скаржниці та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, у травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2016 року розірвано шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1
17.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 отримала копію рішення суду від 23.06.2016 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.16).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду київської області від 23 червня 2016 року.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду київської області від 23 червня 2016 року за нововиявленими обставинами без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що з моменту винесення рішення суду про розірвання шлюбу пройшло шість років, ОСОБА_1 в червні 2016 року подала заяву про визнання позову, а в січні 2018 року особисто отримала рішення суду про розірвання шлюбу, а тому, ураховуючи відсутність обгрунтованого клопотання про поновлення строку на подачу заяви, суд не вбачав підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У відповідності до частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною другою статті 424 ЦПК України встановлено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
Отже, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11, від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11, .
Із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення ОСОБА_1 звернулась у жовтні 2020 року, тобто, з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.
Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Так, статтею 126 ЦПК України визначені наслідки пропуску процесуальних строків.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд першої інстанції помилково залишив заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без розгляду, не взявши до уваги, що пропуск трирічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, який є присічним і поновленню не підлягає, є підставою для відмови у відкритті провадження.
При цьому, слід відмітити, що такі процесуальні дії як відмова у відкритті провадження, залишення без розгляду та відмова у задоволенні заяви мають різне процесуальне значення.
Колегія суддів також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, пункти 37-38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року).
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді І. М. Вербова
В. А. Нежура