Справа № 761/34463/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1162/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
17 січня 2023 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Макаренко І.О., у цивільній справі № 761/34463/20за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» про визнання недійсним договору,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» про визнання недійсним договору. Зазначав, що з січня 2020 року йому почали надходити листи від ТОВ «Вердикт Капітал», з яких йому стало відомо про відступлення права вимог заборгованості за кредитним договором №369597 від 20 жовтня 2019 року, укладеним між ним та ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс». Однак, вказаний договір він не укладав та не підписував, кошти за договором не отримував. Вказував, що 02 червня 2017 року ним було втрачено паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29 липня 2014 року Смілянським РВ УДМВС України в Черкаській області. В кредитному договорі №369597 від 20 жовтня 2019 року відсутній його підпис, довіреності на укладення договору він не надавав, коштів за договором не отримував. З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір №369597 від 20 жовтня 2019 року, укладений між ним та ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення,яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що про втрату паспорта ним було заявлено в квітні 2019 року і за його заявою було відкрите кримінальне провадження. Звертає увагу на те, що за допомогою втраченого паспорта були укладенні аналогічні кредитні договори у м. Запоріжжя та м. Дніпрі, які рішеннями Орджонікідзенського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2021 року та Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року визнанні недійсними. Вказані рішення набрали законної сили та мали бути врахованими судом першої інстанції. Також вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з копії втраченого паспорта, наданого суду ТОВ «Вердикт Капітал», вбачається, що до втраченого паспорта було вклеєне фото іншої особи.
Представники ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» подали відзиви на апеляційну скаргу. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечують проти доводів позивача, вважають їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат Добровольський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Представники ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2019 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №369597 (а.с. 54-55).
26 грудня 2019 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №2612-02, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні кредиторові ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (а.с. 46-53).
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №369597 від 20.10.2019 до ОСОБА_1
ОСОБА_1 порушив перед судом питання про визнання недійсним кредитного договору №369597 від 20 жовтня 2019 року з тих підстав, що він даний договір не укладав та не підписував.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» про визнання недійсним договору №369597 від 20 жовтня 2019 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання такого правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві.
За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Оскільки кредитний договір підлягає укладенню в письмовій формі, оспорюючи кредитний договір №369597 від 20 жовтня 2019 року з тих підстав, що він його не укладав та не підписував, замість нього договір підписала інша особа, яка використала його паспорт після переклеювання фото, ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не підписував оспорюваний договір, підпис, проставлений на договорі належить не йому, а іншій особі. Також, позивач не порушував перед судом питання про призначення почеркознавчої експертизи.
Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з приводу втрати ним паспорта громадянина України, порушення кримінального провадження, не може бути достатнім доказом того, що він не підписував оспорюваного кредитного договору.
Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору №369597 від 20 жовтня 2019 року.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що за допомогою втраченого паспорта від його імені були укладенні аналогічні кредитні договори у м. Запоріжжя та м. Дніпрі, які рішеннями Орджонікідзенського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2021 року та Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року визнанні недійсними, оскільки вказані рішення судів не мають преюдиційного значення в даній справі.
Також, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що з наданої суду ТОВ «Вердикт Капітал» копії втраченого паспорта, вбачається, що до втраченого паспорта було вклеєне фото іншої особи, оскільки дані обставини не можуть вважатися достатнім для визнання кредитного договору №369597 від 20 жовтня 2019 року недійсним та не виключають того, що осопорюваний договір не міг бути підписаний саме ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 26 січня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді